Ухвала суду № 100398113, 19.10.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/7632/20

Провадження № 1-кс/645/1612/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року місто Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бабкової Т.В.

за участю секретаря судового засідання - Малій О.Л.,

прокурора - Осадчої Л.О.,

захисника обвинуваченого - адвоката Плотнікової І.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженні по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Портнівка, Полтавського району, Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 18.11.2016 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, 07.03.2018 року звільненого від відбуття строку покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 125 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні судді Фрунзенського районного суду м. Харкова Федорової О.В. перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 125 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Ухвалою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова Федорової О.В. від 25 серпня 2021 року строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено до 23 жовтня 2021 року включно.

Відповідно до Закону України від 13.04.2020 року «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Оскільки на території України встановлено карантин і головуючий суддя Федорова О.В. перебуває на лікарняному, відповідно до автоматичного розподілу, вищевказане кримінальне провадження передано судді Бабковій Т.В. для вирішення питання про продовження або зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 строком до 60 днів без визначення суми застави. Підстави продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обґрунтовуються існуванням ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. На даний час підстави для продовження відповідного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні не зменшились.

Потерпілі в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись шляхом направлення судових повісток.

Захисник обвинуваченого адвокат Плотнікова І.Ю. та обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, посилаючись на недоведеність зазначених прокурором ризиків та просили суд змінити запобіжний захід з тримання під вартою, на запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам : переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: те, що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки ОСОБА_1 не має міцних родинних та соціальних зв`язків, офіційно не працює та протилежних доказів обвинуваченим суду не надано, та за відсутності обставин, які можуть утримувати його за місцем проживання, з метою уникнення від відповідальності за вчинення злочину може покинути своє місце проживання.

Водночас, на переконання суду, обставини кримінального провадження також свідчать про наявність даних, які вказують на те, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих та свідків, шляхом фізичного чи психологічного тиску, підбурювання, вмовляння чи залякування з метою схилити до зміни показів на його користь, у випадку обрання обвинуваченому запобіжного заходу, не пов`язаного із позбавленням волі.

У зв`язку з цим, суд вважає, що наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Одночасно з наведеним, суд вважає, що обставини кримінального провадження свідчать про те, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання в місцях позбавлення волі, ОСОБА_2 офіційно ніде не працює, не має постійного джерела доходу, та обвинувачується у вчиненні за короткий проміжок часу декількох кримінальних правопорушень, в тому числі з метою матеріального збагачення.

Таким чином, суд вважає, що прокурором доведено існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суддя також оцінює сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення злочину; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання винним у злочині, у вчиненні якого обвинувачується; дані про особу обвинуваченого, який не має стійких соціальних зв`язків за місцем проживання, відсутність у нього сім`ї, відсутність офіційного місця роботи та постійного джерела доходу; можливість незаконного впливу на потерпілих та вчинення нового злочину проти власності з метою отримання доходу для забезпечення свого існування.

В судовому засіданні встановлено, що обставини кримінального провадження з часу обрання обвинуваченому запобіжного заходу не змінились. Водночас, будь-яких доказів зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обвинувачений не надав.

Прокурором доведено, що застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вищезазначеним ризикам, не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 .

Таким чином, в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 в судовому засіданні не встановлено.

Аналізуючи у сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України, продовження застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим.

Вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою суд враховує, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім, та вважає за необхідне продовжити щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів. З урахуванням наведеного доводи сторони захисту про можливість забезпечення належної поведінки обвинуваченого шляхом застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не заслуговує на увагу.

Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, продовжуючи ОСОБА_1 запобіжний захід, обраний в ході досудового розслідування, суд вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці, переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

У цьому кримінальному провадженні суд, дотримуючись розумного балансу між втручанням в право на свободу підозрюваного (при застосування тримання під вартою) та в право на володіння майном (при визначення розміру застави як альтернативи триманню під вартою), з однієї сторони, та необхідністю забезпечення інтересів дієвості кримінального провадження, дійшов висновку, що належна поведінка обвинуваченого ОСОБА_1 , запобігання спробам вчинення ним дій, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК, можуть бути забезпечені виключно шляхом застосування до нього запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою із альтернативою застави в розмірі 45400,00 грн. (2270,00 грн. x 20 = 45400,00 грн.), який був обраний ухвалою суду від 25.08.2021 року.

При цьому встановлений законом обов`язок суду визначити розмір застави в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою свідчить про те, що застава в певному розмірі здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного на тому ж рівні (з тією ж ефективністю), що і тримання під вартою. Тримання під вартою не застосовується у зв`язку з внесенням застави у розмірі, визначеному слідчим суддею чи судом.

Отже, законодавцем визначено, що за умови внесення застави в певному розмірі вона (застава) за своєю ефективністю забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, є еквівалентною такому винятковому запобіжного заходу як тримання під вартою. Інші запобіжні заходи (в тому числі домашній арешт) в цьому випадку не здатні забезпечити дієвість кримінального провадження на тому ж рівні що й тримання під вартою.

З врахуванням наведеного суд вважає, що клопотання прокурора про невизначення розміру застави обвинуваченому задоволенню не підлягає, суд вважає, що відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України ОСОБА_1 обґрунтовано визначено заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45400,00 грн. (2270,00 грн. x 20 = 45400,00 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 369 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Продовжити строк запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів - до 17 грудня 2021 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 суму застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45400,00 грн. (2270,00 грн. x 20 = 45400,00 грн.).

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 , з-під варти звільнити.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого з-під варти, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи фактично проживає, без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити обвинуваченому, заставодавцю, що у разі невиконання покладених на обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, та до обвинуваченого може бути застосовано інший запобіжний захід.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому ОСОБА_1 та направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для долучення до матеріалів особової справи ув`язненого.

Ухвала може бути оскаржена в частині обрання запобіжного заходу до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 5 (п`яти) днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

Головуючий суддя -