Ухвала суду № 100398043, 19.10.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/17688/21

Провадження № 2-з/643/253/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2021

Суддя Московського районного суду м. Харкова Олійник О.О., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_3 новим іпотекодавцем житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_3 , зареєстрованою в реєстрі загальною зареєстрованою площею – 99,8 кв.м. (фактичною загальною площею – 247, 5 кв.м.), що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , який є предметом іпотеки відповідно до Договору іпотеки № 2642 від 15.09.2011 року, оскільки предмет іпотеки належить їй на підставі дублікату договору купівлі-продажу житлового будинку № 5325 від 20.10.2003 року та постанови Апеляційного суду Харківської області № 2-12503/08 від 24.04.2018 року; звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до Договору іпотеки № 2642 від 15.09.2011 року, а саме житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_3 , зареєстрований в реєстрі загальною зареєстрованою площею – 99,8 кв.м. (фактичною загальною площею – 247, 5 кв.м.), що розташований за адресою: АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_3 , шляхом проведення електронних торгів в межах процедури виконавчого провадження за ціною, на рівні не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна, визначеною на підставі оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності відповідно до ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» на час проведення електронних торгів щодо реалізації предмета іпотеки; стягнути судовий збір у розмірі 7308 грн.

Ухвалою суду від 18.10.2021 року було відкрито провадження по справі. Судом залучено до справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_4 , неповнолітнього ОСОБА_5 , Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Саврасову І.О., Харківську міську раду.

Позивач 19.10.2021 року звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладання заборони на приватизацію земельної ділянки площею 486 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 на якій знаходиться предмет іпотеки (відповідно до договору іпотеки № 2642 від 15.09.2011 року), а саме: житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_3 .

Виконання ухвали суду просить покласти на Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради.

Заява про забезпечення позову обгрунтована наступним.

Оскільки, предмет іпотеки знаходиться на земельній ділянці, яка в будь-який час може бути приватизована, без вжиття необхідних заходів, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам Позивача, а саме позбавлення останнього можливості реалізувати іпотечне майно та повернути кошти, що надавалися в борг ОСОБА_2 .

За таких обставин, позивач вважає, що може скластися ситуація, яка в майбутньому може значно ускладнити та/або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Також, на обгрунтування вказаної заяви, позивач посилається на те, що па підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 23.08.2011 року ОСОБА_2 набула та зареєструвала згідно діючого законодавства України за собою право власності на реконструйований житловий будинок АДРЕСА_3 загальною площею 247,5 м2.

15 вересня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було укладено Договір позики грошей. За вказаним договором ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_6 позику у розмірі 640 000,00 грн., що на момент укладення договору складало 80 000 доларів США строком до 15 вересня 2012 року.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за зазначеним Договором позики, між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки. За договором іпотеки № 2642, що був посвідчений 15 вересня 2011 року приватним нотаріусом ХМНО Саврасовою І.О. та зареєстрований в реєстрі за № 2642 (далі - «договір іпотеки № 2642 від 15.09.2011 року») ОСОБА_2 передала ОСОБА_6 в іпотеку житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_4 ).

ОСОБА_2 умови договору не виконала в повному обсязі, гроші в зазначеній термін не повернула, у зв`язку з чим виникла заборгованість за Договором позики від 15.09.2011 року.

Враховуючи вищевикладене у квітні 2016 року ОСОБА_6 звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за Договором позики від 15.09.2011 року.

Позовні вимоги ОСОБА_6 рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.04.2016 року були задоволені у повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 640 000,00 грн, яке було змінено рішенням Апеляційного суду Харківської області від 07.10.2016 року.

При цьому, слід також врахувати, що в межах виконавчого провадження № 53222831 від 03.01.2017 р. (ВП щодо стягнення ОСОБА_6 заборгованості у розмірі 2 071 112,00 грн. з ОСОБА_2 за договором позики від 15.09.2011 року на підставі Рішення Апеляційного суду Харківської області по справі № 641/9200/15-ц) житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_4 був виставлений для реалізації з прилюдних торгів. Наведене підтверджується повідомлення ДП «СЕТАМ» №1354/18-18-18 від 12.02.2018 р. - реєстраційний номер лота - 263892, відомості про предмет іпотеки - двоповерховий будинок з надвірними будівлями загальною площею 247,5 м2, за адресою: АДРЕСА_3 , дата та час проведення електронних торгів - 12.03.2018 р. о 09:00.

Однак, з невідомих причин торги за лотом № 263892 , що були призначені на 12.03.2018 року не відбулися, а вже 24.04.2018 року Апеляційний суд Харківської області прийняв рішення про скасування рішення суду першої інстанції по справі № 2-12503/08 та цим рішенням скасував право власності боржника ОСОБА_2 на майно, що перебувало в іпотеці ОСОБА_6 .

Також, позивач вважає, що рідні сестри ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у змові з метою ухилення від виконання ОСОБА_2 боргових зобов`язань перед кредитором використовували, використовують та будуть використовувати зв`язки у органах державної виконавчої служби, органах судової влади, департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради задля уникнення відповідальності перед кредитором (іпотекодержателем).

Враховуючи вищезазначене, позивач зазначає, що найбільш ефективним заходом забезпечення позову є заборона приватизації земельної ділянки, загальною площею 486 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , на якій знаходиться предмет іпотеки, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_3 , до набрання законної сили рішення у цій справі.

При цьому, невжиття вищевказаного заходу забезпечення позову, на думку позивача, може призвести до неможливості реалізації його прав, інтересів та виконання судового рішення у майбутньому.

На теперішній час єдиним можливим способом отримати позичені боржником ОСОБА_2 кошти є продаж предмету іпотеки, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_3 , зареєстрованого в реєстрі загальною зареєстрованою площею - 99,8 м2 (фактичною загальною площею - 247,5 м2), що розташований за адресою: АДРЕСА_3 шляхом проведення електронних торгів в межах процедури виконавчого провадження.

Також позивач зазначає, що забезпечення даного позову саме у такий спосіб не позбавлятиме відповідачів ОСОБА_2 та Манжос 1.1, права користування земельною ділянкою та не порушуватиме їх законних інтересів, що, в свою чергу, не потребує вжиття заходів зустрічного забезпечення в порядку ст. 154 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову з додатками разом з матеріалами позову, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_3 новим іпотекодавцем житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_3 , зареєстрованою в реєстрі загальною зареєстрованою площею – 99,8 кв.м. (фактичною загальною площею – 247, 5 кв.м.), що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , який є предметом іпотеки відповідно до Договору іпотеки № 2642 від 15.09.2011 року, оскільки предмет іпотеки належить їй на підставі дублікату договору купівлі-продажу житлового будинку № 5325 від 20.10.2003 року та постанови Апеляційного суду Харківської області № 2-12503/08 від 24.04.2018 року; звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до Договору іпотеки № 2642 від 15.09.2011 року, а саме житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_3 , зареєстрований в реєстрі загальною зареєстрованою площею – 99,8 кв.м. (фактичною загальною площею – 247, 5 кв.м.), що розташований за адресою: АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_3 , шляхом проведення електронних торгів в межах процедури виконавчого провадження за ціною, на рівні не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна, визначеною на підставі оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності відповідно до ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» на час проведення електронних торгів щодо реалізації предмета іпотеки.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Види заходів забезпечення позову визначені ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 по справі № 381/4019/18 висловила висновки щодо застосування норм права, згідно яких співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд установлює під час ухвалення рішення по суті спору, в зв`язку з чим відсутні підстави для відмови у вжитті заходів забезпечення позову з огляду на недоведеність або необґрунтованість заявлених позовних вимог. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Судом встановлено, що позовні вимоги у даній справі не стосуються земельної ділянки на якій знаходиться предмет іпотеки.

Таким чином, вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач, шляхом накладання заборони на приватизацію земельної ділянки площею 486 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 на якій знаходиться предмет іпотеки (відповідно до договору іпотеки № 2642 від 15.09.2011 року), а саме: житловий будинок з надвірними будівлями № 17 та покладання контролю за виконанням такої ухвали на Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, не відповідає позовним вимогам у даній справі, а тому заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що регулювання відносин у сфері землекористування та приватизації віднесене, відповідно до ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, а отже суд не вправі втручатися у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування.

Доводи позивача про те, що предмет іпотеки знаходиться на земельній ділянці, яка в будь-який час може бути приватизована, без вжиття необхідних заходів, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам Позивача, а саме позбавлення останнього можливості реалізувати іпотечне майно та повернути кошти, що надавалися в борг ОСОБА_2 , а також, що невжиття вищевказаного заходу забезпечення позову може призвести до неможливості реалізації його прав, інтересів та виконання судового рішення у майбутньому є припущенням оскільки не підтверджено належними доказами тих фактів, що земельна ділянка може бути у будь-який час приватизована і цей факт вплине на виконання рішення суду у даній справі і через це воно може бути ускладнене, з огляду на те, що земельна ділянка, на якій розташований об`єкт іпотеки, не стосується заявлених позивачем позовних вимог.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 149, 150, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладання заборони на приватизацію земельної ділянки площею 486 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 на якій знаходиться предмет іпотеки (відповідно до договору іпотеки № 2642 від 15.09.2011 року), а саме: житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_3 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя - О.О. Олійник