Рішення № 100397559, 19.10.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/4700/21

провадження №2/619/1572/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2021 року Дергачівський районний суд

Харківської області

у складі: головуючого-судді - Жорняк О.М.

за участю секретаря судового засідання - Молотко А.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 зазначила, що її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 01.03.2021 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно заповіту від 10.08.2009 року, посвідченого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Копил В.В. за реєстровим № 2-2950, її батько - ОСОБА_2 усе належне йому майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося та все те, що буде йому належати на день смерті та на що він матиме право за законом, заповів їй - своїй дочці ОСОБА_1 .

Вона звернулась з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Кантемир Ірини Олексіївни.

08.09.2021 приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Кантемир І.О. надала їй лист роз`яснення щодо порядку подачі заяви про прийняття спадщини та заведення спадкової справи, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зазначила, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого законом (шість місяців) не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Вказала, що я маю право звернутися до суду для визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, в поданій до суду заяві позов підтримала повністю, просила позов задовольнити. Розгляд справи просила проводити без фіксації технічними засобами та в її відсутність, що суд вважає за можливе.

Відповідач у справі - представник Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надавав, надав до суду заяву про визнання позовних вимог, просив розгляд справи по суті проводити у відсутність представника , що суд вважає за можливе.

17.09.2021 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 13.10.2021.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України: За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України : Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Суд, вважає можливим справу розглянути за відсутності сторін по справі.

Вивчивши матеріали справи суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України : Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що батьками позивачки є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

ОСОБА_3 - мати позивачки померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_2 - батько позивачки, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 01.03.2021 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно заповіту від 10.08.2009 року, посвідченого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Копил В.В. за реєстровим № 2-2950, ОСОБА_2 усе належне йому майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося та все те, що буде йому належати на день смерті та на що він матиме право за законом, заповів позивачці- своїй дочці ОСОБА_1 .

Позивачка звернулась з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Кантемир Ірини Олексіївни.

08.09.2021 приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Кантемир І.О. надала на ім`я ОСОБА_1 лист роз`яснення щодо порядку подачі заяви про прийняття спадщини та заведення спадкової справи, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зазначила, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого законом (шість місяців) не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Вказала, що я маю право звернутися до суду для визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1216 ЦК України : « Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців)».

Згідно ст.1217 ЦК України: « Спадкування здійснюється за заповітом або за законом».

Відповідно до ст.1220 ЦК України : « Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою» та ст.1221 ЦК України : « Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця».

Відповідно до ст.1222 ЦК України: « Спадкоємцями за заповітом або за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин».

Згідно ст.1223 ЦК України: « Право на спадкування мають особи, визначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у цьому Кодексі. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини».

Згідно ст.1258 ЦК України : « Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово».

Відповідно до ст.1261 ЦК України: « У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той ж подружжя, який його пережив та батьки».

Згідно ст.1268 ЦК України: « Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї».

Відповідно до ст.1269 ЦК України : « Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах- уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої особи, недієздатної особи подають її батьки ( усиновлювачі), опікун. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини» та відповідно до ст.1270 ЦК України : « Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини».

Згідно ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року « Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України.

п.24 вищевказаної постанови: «Суди відкривають провадження в такій справі у разі….., а також у разі відсутності інших спадкоємців, які б могли дати таку письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини».

Відповідно до статті 66 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини.

… на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.»

В Постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року ( справа №591/1271/18 провадження №61-195св21 ) вказано, що «Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини». У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховним Судом України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17. Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах. Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат`в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі. Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, в редакції, чинній на момент відкриття спадщини, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття. Необхідність нотаріусом вчинити дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснити виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

Аналогічні висновки містяться в Постанові Верховного Суду від 03 червня 2021 року (справа № 636/1160/19 провадження № 61-19934св19) у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, Постанові Верховного Суду від 02 вересня 2020 (справа № 288/1856/18 провадження №61-3987св20) у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, у Постанові Верховного Суду від 19 листопада 2019 року (справа № 317/3039/18-ц провадження № 61-9076св19) у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

Згідно ст.16 ЦК України : Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. В даному випадку застосовується захист права: визнання права.

Таким чином , аналізуючи вищевказане , беручи до уваги надані суду докази , суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

На підставіст. ст. 16, 1241, 1261, 1268,1269,1270,1272 ЦК України, керуючись ст. ст. 77-81, 89, 200, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України , суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для прийняття спадщини, після смерті батька - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 на три місяці.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Дергачівська міська рада Харківського району Харківської області, юридична адреса:62300, Харківська обл., м. Дергачі, площа Перемоги, 5, ЄДРПОУ: 04059496.

Суддя О. М. Жорняк