Ухвала суду № 100396839, 18.10.2021, Баштанський районний суд Миколаївської області

№ 477/1795/21

2/468/597/21

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

___________

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

У Х В А Л А

( про залишення заяви без руху )

18.10.2021 року суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Муругов В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

До Баштанського районного суду Миколаївської області із Жовтневого районного суду Миколаївської області за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Натомість, з матеріалів вбачається, що державним виконавцем заходи з арешту майна були вжиті в інтересах Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, проте позивач взагалі не залучив вказану особу в до участі у справі.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Проте позовна заява містить неконкретизовану вимогу щодо зняття арешту з усього майна позивача без будь-якого його переліку чи конкретизації.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

В даному випадку вимоги стосуються нерухомого майна – звільнення його з-під арешту, тобто такі вимоги є майновими.

За такого, позовна заява має містити зазначення ціни позову – вартості відповідного майна.

Зазначення ціни позову в даному випадку є необхідним не тільки для визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті при пред`явленні позову, а і для визначення того, в якому порядку має бути розглянута дана справа (в порядку спрощеного чи загального позовного провадження).

Тому позивач має вказати в тексті позову його ціну та долучити фактичні дані на підтвердження вартості спірного майна.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Натомість згідно з ч.1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

За такого, в порядку цивільного судочинства має вирішуватись майновий спір, в тому числі, якщо він пов`язаний із вжиттям відповідних заходів забезпечення чи обтяження, а в порядку адміністративного – спір щодо рішення, дії чи бездіяльності виконавця, яке вплинуло на права учасника.

Натомість позивач пред`явив позов не до особи, в інтересах якої здійснювалось виконавче провадження, а до державного виконавця, тим самим фактично оспорюючи його бездіяльність щодо не зняття арешту з майна позивача, як боржника у виконавчому провадженні, при закінченні виконавчого провадження, що передбачала чинна на той час ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV.

За такого вбачається неузгодженість між вимогами позивача та процесуальним статусом залучених до справи учасників для можливості віднесення такого спору до майнового спору, який має розглядатись в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, подана позовна заява за своєю формою не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України. У зв`язку з наведеним, позивач має усунути недоліки позовної заяви, вказані в описовій частині ухвали, привівши її зміст у відповідність з положеннями ч. 3 ст. 175 ЦПК України. За таких обставин, відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України позовна заява підлягає залишенню без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту - залишити без руху.

2. Надати позивачу десятиденний строк для виправлення вказаних в описовій частині ухвали недоліків, який відраховується з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позову без руху, без врахування встановленого строку карантину.

3. Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя