Рішення № 100396409, 19.10.2021, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/1036/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" жовтня 2021 р.

Літинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Желіховського В.М.

секретаря судового засідання Голоти О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Літин за правилами загального позовного провадження ( з викликом сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Літинського районного суду Вінницької області із вказаним позовом мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 .

Після його смерті залишилася спадщина, яка складається з житлового будинку з погосподарськими спорудами, які розташовані за адресою по АДРЕСА_1 .

Позивач звернувся до Літинської ДНК для оформлення спадщини, однак набути право власності на спадкове майно в порядку спадкування через нотаріальну контору не може, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок.

Тому змушений звернутися до суду з вказаним позовом і просить визнати право власності на вказаний житловий будинок.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Данилюк П.П. в судове засіданні не з`явився, надав суду заяву відповідно до якої просить справу розглянути у його відсутність. Позовну заяву підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити. Про заочний розгляд справи не заперечує. Судові витрати просить залишити за позивачем.

Представник відповідача Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області до судового засідання не з`явився, надали суду листа про розгляд справи без участі представника. Проти задоволення заявленого позову не заперечують.

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення за таких підстав.

Так, відповідно до свідоцтва про смерть (а.с.6) ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 (а.с.7) його батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області за №585 від 02.08.2021 р. (а.с.8) житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до довідки Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області за №586 від 02.08.2021 р. (а.с.8) в користуванні гр. ОСОБА_1 , згідно записів земельно-кадастрової документації, рахується земельна ділянка загальною площею 0,4000 га із них: - 0,2500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та 0,1500 га для ведення особистого селянського господарства в с. Сосни, наділи.

Відповідно до копії технічного паспорту (а.с.10-14) зазначається технічна характеристика житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою по АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки Соснівської сільської ради Літинського району Вінницької області за №836 від 27.07.2018 р. (а.с.16) гр. ОСОБА_2 , 1903 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та проживав до дня смерті за адресою АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 . Разом з ним на день його смерті був зареєстрований та постійно проживав син ОСОБА_1 , 1946 року народження.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 Цивільного кодексу передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п. 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року №127, не належать до самочинного будівництва: (для одноквартирних (садибних), дачних та садових будинків:) індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року. Згідно ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав. Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мінюсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами). Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об`єкти. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, від 01.09.2011, № 40-12-2409 "Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року"). Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекція України, від 30.07.2012, № 40-19-5376 "Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів"). Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмову позицію сторін, суд вважає, що в зв`язку з відсутністю необхідних документів для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в нотаріальному порядку позивач ОСОБА_1 не може оформити спадщину, тому позов необхідно задовольнити та визнати за ним право власності на житловий будинок, оскільки судом встановлено, що він є спадкоємцем і має право на оформлення спадщини.

Керуючись ст.ст.4, 12, 48, 76, 81, 206, 247, 259, 263-268, 315 ЦПК України, ст.328, 1218, 1268 ЦК України, постановою пленуму Верховного суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок, загальною площею 48,2 кв.м., житловою площею 37,2 кв.м. літ. «А», сарай літ.»Б», погріб літ. «П/Б», огорожа №1, ворота з хвірткою №2, які розташовані за адресою по АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Желіховський В. М.