Рішення № 100395225, 13.10.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2314/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання Пелехатій А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Дем`яненко С.Е;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Одеської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» (65023, м. Одеса, вул. Коблевська, 39, код ЄДРПОУ 01186691);

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради (65009, м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, буд. 9, код ЄДРПОУ 38644773);

про стягнення 119 723,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 03.08.2021 року позивач – Акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Одеської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №2401/21) до відповідача – Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради, в якій просить суд стягнути з останнього основну заборгованість в розмірі 118413,51 грн., пеню в розмірі 251,03 грн., 3% річних в розмірі 110,62 грн., інфляційні витрати в розмірі 948,01 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договорів №00-8277 про надання телекомунікаційних послуг від 07.03.2020 року та №00-8277/1 про надання послуг мережі інтернету, а саме в частині повної та своєчасної оплати за отримані послуги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.08.2021 року було відкрито провадження у справі №916/2314/21 за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням судового засідання для розгляду справи по суті на 13.09.2021 року о 14:00.

У судовому засіданні 13.09.2021 року судом було оголошено ухвалу у протокольній формі про перерву у розгляді справи до 29.09.2021 року о 14:30.

У судовому засіданні 29.09.2021 року судом було оголошено ухвалу у протокольній формі про перерву у розгляді справи до 08.10.2021 року о 12:00.

У судовому засіданні 08.10.2021 року судом було оголошено перерву у розгляді справи до 13.10.2021 року о 16:00.

13.10.2021 року судом отримано від Одеської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» пояснення по справі (вх. ГСОО №27199/21), в яких позивач уточнив позовні вимоги та зазначив, що всього сума заборгованості з урахуванням пені та штрафних санкцій складає - 119 723,17 грн., з яких 33 855,19 грн. - основна заборгованість. 84 558,32 грн.- штрафні санкції, зазначені у Замовлені 2 та 4 до Договору №00-8277/1 в п. 4.2, п.4.3., пеня складає 251,03 грн., індекс інфляції - 948,01 грн. та 3% річних - 110,62 грн.

Позивач вказує, що усі послуги, які надавались відповідачу, зазначені в Договорах та додатках до них, а також Замовленнях до Договорів №00-8277 від 07.03.20120р. та №00-8277/1 від 23.03.2020р., борг стягується за період користування послугами з грудня 2020р. по лютий 2021р., а також штрафні санкції (в розрахунку відображено, як нарахування за квітень 2021р.).

Щодо нарахування штрафних санкцій у загальній сумі - 84 558,32 грн. позивач зазначає, що згідно Замовлення №4 до Договору №00-8277 від 07.03.2020р. та Замовлення №2, №4 до Договору №00-8277/1 від 23.03.2020р, у пунктах 4,2 та 4,3 до вищезазначених Замовлень, зазначено, що мінімальний строк користування кожною послугою за Замовленням - 36 місяців з дати початку надання послуг, у разі користування будь-якою послугою за вказаними Замовленнями менше мінімального строку, Відповідач має сплатити штраф, згідно п.4.3. до вказаних Замовлень. Отже, згідно Замовлення №4 до Договору 00-8277/1 від 23.03.2020 р. за 4 точки підключення нараховано штраф — 63 693,28грн., дата підключення — 03.07.2020р.(користувалися послугою 7 місяців), кількість місяців для штрафу - 29. Згідно Замовлень №2 до Договору 00-8277/1 від 23.03.2020р. за 2 точки підключення, штраф нараховано - 20 865,04 грн., дата підключення - 30.09.2019р. (користувалися послугою 17 місяців), кількість місяців для штрафу - 19.

Крім цього, позивач звертає увагу, що від вищезазначених послуг відповідача відключили - 26.02.2021 р., Договори розірвано від 27.02.2021 р., а також вказує, що позивач кожного місяця надсилав відповідачу рахунок-акт за спожиті послуги через програму для електронного обміну «Medoc», що підтверджується штампом на актах.

13.10.2021 року у судове засідання з`явився представник позивача та підтримав позовні вимоги, які просив суд задовольнити, представник відповідача не з`явився.

Відповідач – Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвал суду на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сформованого судом, які були ним отримані, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення, однак у судові засідання станом на 13.10.2021 відповідач не з`являвся, про поважність причин відсутності не повідомляв, своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У судовому засідання 13.10.2021 року суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення та повідомив, що повне рішення буде складено 18.10.2021 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:

Між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (Виконавець) та Комунальним некомерційним підприємством «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради (Замовник) укладено договори №00-8277 про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти від 15.02.2019 року, №00-8277 про надання телекомунікаційних послуг від 07.03.2020 року, № 00-8277/1 про надання послуг мережі інтернету від 23.03.2020 року.

Згідно договору №00-8277 про надання телекомунікаційних послуг від 07.03.2020 року, Виконавець зобов`язується 2020 році надавати Замовнику послуги з передавання даних і повідомлень (телекомунікаційні послуги), а також послуги, пов`язані технологічно з телекомунікаційними послугами, що визначаються у Замовленні Послуг та у відповідних Додатках до цього Договору, а Замовник зобов`язується своєчасно оплачувати отримані Послуги відповідно до вимог цього Договору і Умов та порядку надання телекомунікаційних послуг ПАТ «Укртелеком».

Згідно договору № 00-8277/1 про надання послуг мережі інтернету від 23.03.2020 року, Виконавець зобов`язується у 2020 році надавати Замовнику послуги мережі інтернету, а також послуги, пов`язані технологічно з мережею інтернету, що визначаються у Замовленні Послуг та у відповідних Додатках до цього Договору, а Замовник зобов`язується своєчасно оплачувати отримані Послуги відповідно до вимог цього Договору і Умов та порядку надання послуг ПАТ «Укртелеком»

Відповідно до п.1.2 договорів, перелік та опис замовлених Послуг, спеціальні умови організації, технічні характеристики та порядок надання Послуг Виконавця визначаються в Замовленні Послуг та в окремих Додатках до Договорів, що підписуються Сторонами і є невід`ємною частиною Договорів.

Пунктами 3.1-3.2 договорів передбачено, що Розрахунки проводяться шляхом здійснення оплати Замовником після пред`явлення Виконавцем рахунка на оплату послуг (разом з рахунком надається акт здавання-приймання н на оплату послуг або рахунка-акта на оплату послуг (при цьому рахунок-акт одночасно є актом здавання-приймання послуг) за кожний розрахунковий період. Порядок оплати наданнях послуг мережі інтернету не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, що настає за розрахунковим.

Як передбачено п. 3.5 договорів, система розрахунків, що застосовується Виконавцем: з надсиланням рахунків в електронну поштову адресу зазначену в реквізитах та M.Е.Doc.

Договори №00-8277 про надання телекомунікаційних послуг від 07.03.2020 року та № 00-8277/1 про надання послуг мережі інтернету від 23.03.2020 року набираються чинності з дати їх підписання і діють до 31.12.2020 року, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Так, відповідно до Замовлення №4 до Договору від 07.03.2020 р. №00-8277 та Замовлення №1,2,3,4,5,6,7 до Договору від 23.03.2020 р. № 00-8277/1 надавалися телекомунікаційні послуги та послуги мережі Інтернет,.

Надання позивачем замовлених відповідачем послуг підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-актами за листопад 2020 року по квітень 2021 року, згідно яких за відповідачем рахується заборгованість 33855,19. Зазначені акти рахунки направлялися відповідачу через електронну систему M.Е.Doc. та містять штамп про доставку контрагенту.

Окрім цього, за відповідачем згідно останнього рахунку-акту за квітень 2021 року рахується штраф у розмірі 84558,32 та пеня у розмірі 251,03.

Згідно п.4.2, 4.3 Замовлення №4 до Договору від 07.03.2020 р. №00-8277 та Замовлення №2, 4, до Договору від 23.03.2020 р. № 00-8277/1, мінімальний строк користування кожною Послугою за цими Замовленнями 36 (тридцять шість) місяців з дати початку надання Послуг. У разі користування будь-якою Послугою за цими Замовленнями менше мінімального строку (зазначеного в п.4.2.) або зміни за ініціативою Замовника обраного тарифного плану на тарифний план з меншим щомісячним платежем ніж встановлено в п.2. Замовлень «Послуги, що замовляються Замовником», або призупинення Послуги, або розірвання Договору з ініціативи Замовника до закінчення мінімального строку (зазначеного у п.4.2. цього Замовлень), Замовник зобов`язаний протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направлення письмового повідомлення Виконавцю про відмову від Послуги за Замовленнями, або про призупинення Послуги, або про зміну тарифного плану на тарифний план з меншим щомісячним платежем, сплатити Виконавцю штраф. Розмір штрафу розраховується за наступною формулою: різниця між встановленим мінімальним строком користування Послугою (зазначеного у п.4.2 Замовлень) та кількістю повних місяців користування Послугою (що змінюється), помножена на загальний розмір щомісячної абонентної плати за дану Послугу (визначений у п.2. Замовлень «Послуги, що замовляються Замовником»).

Як зазначив позивач, 27.02.2021 р. відповідач здійснив частину оплати на суму 12627,10 грн., однак в період з 12.2020 р. по 02.2021 р оплата відповідачем не проводилась, дані обставини, як зазначив позивач, стали підставою для розірвання договорів в односторонньому порядку, відключення відповідача від замовлених послуг та нарахування відповідачу штрафних санкцій.

Також позивачем нараховано 3% річних у розмірі 110,62 грн. та інфляційні втрати у розмірі 948,01 грн. за несвоєчасну сплату відповідачем суми основного боргу

За таких обставин, прострочення відповідачем оплати за отримані послуги стали підставою для звернення позивача з позовними вимогами про стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради 33 855,19 грн. - основної заборгованості 84 558,32 грн. – штрафу, 251,03 грн. - пені, 948,01 грн. – інфляційних втрат та 110,62 грн. – 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України зарахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконано свої зобов`язання щодо надання відповідачу телекомунікаційних послуг та послуг мережі Інтернет, що підтверджується рахунками-актами, таблиця нарахувань за кожний місяць окремо та розшифровкою наданих послуг за кожний місяць окремо.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

За приписами ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Так, відповідно до законодавчих положень та умов договорів від 15.02.2019 р. №00-8277, від 07.03.2020 р. №00-8277 та від 23.03.2020 р. № 00-8277/1 на відповідача покладався обов`язок щодо сплати відповідних коштів у встановленому розмірі відповідно до погоджених сторонами тарифів та замовлень до договорів, не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим за отримані телекомунікаційні послуги та послуги мережі Інтернет.

На підставі викладеного, враховуючи встановлені обставини та те, що відповідачем не доведено протилежного, суд дійшов висновку про неналежне виконання відповідачем умов договорів про надання телекомунікаційних послуг та послуг мережі інтернет щодо своєчасної оплати за отримані послуги за грудень 2020 року по лютий 2021 року, з огляду на що суд вважає вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 33 855,19 грн. правомірними та обґрунтованими.

Щодо нарахування та стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає таке:

Згідно з вимогами частини 2 статті 193 ГК України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 статті 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України, передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Згідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 року у справі №910/24266/16, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань”, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат на суму основної заборгованості за період з січня по лютий 2021 року у розмірі 948,01 грн., суд встановив його правильність та обґрунтованість

Щодо розрахунку 3% річних та пені, суд зазначає, що правильним розміром пені є 312,03 грн. та 3% річних – 224,71 грн., що перевищує розмір позовних вимог.

Оскільки положеннями ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, то суд задовольняє розмір пені та 3% річних, заявлені позивачем до стягнення, що становлять 251,03 грн. та 110,62 грн. відповідно.

Щодо нарахованого позивачем штрафу відповідно до Замовлення №4 до Договору від 07.03.2020 р. №00-8277 та Замовлення №2, 4, до Договору від 23.03.2020 р. № 00-8277/1, суд зазначає таке:

Як було встановлено судом, пунктами п.4.2, 4.3 Замовлення №4 до Договору від 07.03.2020 р. №00-8277 та Замовлень №2, 4, до Договору від 23.03.2020 р. № 00-8277/1 передбачено, що у разі користування будь-якою Послугою за цими Замовленнями менше мінімального строку (менше 36 місяців) або зміни за ініціативою Замовника обраного тарифного плану на тарифний план з меншим щомісячним платежем ніж встановлено сторонами, або призупинення Послуги, або розірвання Договору з ініціативи Замовника до закінчення мінімального строку (менше 36 місяців), Замовник зобов`язаний протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направлення письмового повідомлення Виконавцю про відмову від Послуги за Замовленнями, або про призупинення Послуги, або про зміну тарифного плану на тарифний план з меншим щомісячним платежем, сплатити Виконавцю штраф.

Тобто, суд звертає увагу, що предметом доказування підстав нарахування штрафу у даних правовідносинах є факт зміни тарифу на менший за ціною, призупинення послуги або розірвання договору саме з ініціативи замовника, як то передбачено п.4.2, 4.3 вищевказаних замовлень.

Статтею 907 Цивільного кодексу України встановлено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Частиною 2 ст. 598 Цивільного кодексу України, припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

За ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Позивач нарахував відповідачу штраф у таких розмірах: згідно Замовлення №4 до Договору 00-8277/1 від 23.03.2020 р. за 4 точки підключення нараховано штраф — 63 693,28грн., дата підключення — 03.07.2020р.(користувалися послугою 7 місяців), кількість місяців для штрафу - 29. Згідно Замовлення №2 до Договору 00-8277/1 від 23.03.2020р. за 2 точки підключення, штраф нараховано - 20 865,04 грн., дата підключення - 30.09.2019р. (користувалися послугою 17 місяців), кількість місяців для штрафу - 19.

Крім цього, позивач як у позовній заяві, так і в додаткових поясненнях наголошував на тому, що договори було розірвано з 27.02.2021 року у односторонньому порядку.

Між тим, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували ініціативне звернення відповідача, як замовника послуг, до Одеської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» про зміну тарифу за нижчою ціною, про призупинення надання послуг або ж про розірвання договорів, як обумовлено п.4.2, 4.3 Замовлення №4 до Договору від 07.03.2020 р. №00-8277 та Замовлень №2, 4, до Договору від 23.03.2020 р. № 00-8277/1.

Крім того, позивачем не наведено наявність правових підстав односторонньої відмови від укладених між сторонами договорів, оскільки даних положень не передбачено договорами про надання телекомунікаційних послуг та послуг мережі Інтернет, з урахуванням чого суд дійшов висновку про недоведеність позивачем підстав для нарахування штрафу як і не наведено належними та допустимими доказами наявність розірвання договорів №00-8277 від 07.03.2020 р. та № 00-8277/1 від 23.03.2020 р.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що вимога про стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради 84 558,32 грн. штрафу є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради на користь Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Одеської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» 33 855,19 грн. - основної заборгованості, 251,03 грн. - пені, 948,01 грн. – інфляційних втрат та 110,62 грн. – 3% річних.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог та сума судового збору, що підлягає відшкодуванню відповідачем становить 666, 74 грн.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради (65009, м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, буд. 9, код ЄДРПОУ 38644773) на користь Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Одеської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» (65023, м. Одеса, вул. Коблевська, 39, код ЄДРПОУ 01186691) основний борг у розмірі 33 855/тридцять три тисячі вісімсот п`ятдесят п`ять/грн. 19 коп., пеню у розмірі 251/двісті п`ятдесят одна/грн. 03 коп., 3% річних у розмірі 110/сто десять/грн. 62 коп., інфляційні втрати у розмірі 948/дев`ятсот сорок вісім/грн. 01 коп., а також 666/шістсот шістдесят шість/грн. 74 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 18 жовтня 2021 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська