Рішення № 100395116, 27.09.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року Справа № 915/121/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

за участі секретаря судового засідання Сьянової О.С.

від позивача: Ройтер Д.Л.;

від відповідача: Клис Н.А. ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

господарську справу № 915/121/21

за позовом приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго”,

01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 25;

до акціонерного товариства “Миколаївобленерго”,

54017, вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв;

про стягнення коштів у загальній сумі 423270 грн. 59 коп., –

В С Т А Н О В И В:

Приватним акціонерним товариством (ПАТ) “Національна енергетична компанія “Укренерго” пред`явлено позов до акціонерного товариства (АТ) “Миколаївобленерго” з вимогами про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 423270 грн. 59 коп., із яких: 143166 грн. 10 коп. – пеня; 21052 грн. 08 коп. – 3 % річних; 259552 грн. 41 коп. – штрафу, з посиланням на неналежне виконання АТ “Миколаївобленерго” зобов`язань за укладеним з позивачем договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 24.05.2019 № 0513--02041 (далі-договір), а саме, зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати за виконані послуги, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, а на суми прострочень позивачем нараховано пеню та штраф, а також здійснені нарахування 3 % річних у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

У позивній заяві також викладено вимогу про стягнення з ПАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго” грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між НЕК «Укренерго» та АТ «Миколаївобленерго» укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 24.05.2019 № 0513-02041 (далі – Договір), згідно з п. 1.1 якого НЕК «Укренерго» (Оператор системи передачі, ОСП) зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі – Послуга) відповідно до умов цього Договору, а АТ «Миколаївобленерго» (Користувач) зобов`язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 6.5 Договору Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акту приймання-передачі Послуги, який ОСП надає Користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим.

ОСП надав Користувачу у січні та лютому 2020 року Послуги і надіслав відповідні акти приймання-передачі Послуги. Примірники актів у паперовій формі отримані Користувачем 19.02.2020 (за січень), 18.03.2020 (за лютий).

Згідно з актами загальна фактична вартість послуг ОСП (визначена згідно з п. 5.1 Договору шляхом множення фактичного обсягу Послуги на тариф) склала:

за січень 2020 – 8148789,24 грн. з ПДВ;

за лютий 2020 – 5945651,68 грн. з ПДВ;

Відповідно до пункту 6.6 Договору, у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі Послуги, Користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі Послуги вартість Послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов`язання у встановлений Договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акту приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі.

Згідно з пп. 1 п. 7.1, пп. 3 п. 9.3 Договору ОСП має право отримувати від Користувача своєчасну оплату за послугу; Користувач зобов`язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором.

У відповідності до пункту 6.7. Договору, у випадку порушення користувачем термінів розрахунку, ОСП має право нараховувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період за який сплачується пеня ) від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.

За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% відсотків суми прострочення платежу.

У відповідності до платіжних доручень № 913,914,915 від 28.02.2020, платіжних доручень № 998,1000, 1022 від 10.03.2020, платіжних доручень №1329 від 14.04.2020, №1424 від 22.04.2020, № 1471 від 24.04.2020, №1487 від 27.04.2020, №1502 від 28.04.2020 Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання у відповідності до умов Договором, сплативши фактично отримані обсяги Послуг згідно з актами за січень, лютий 2020 року з простроченням.

Враховуючи вище зазначене позивачем проведено розрахунок штрафних санкцій з урахуванням обмежень за Договором

Сума пені за Січень 2020 р. становить 43880,46 грн. згідно наданого розрахунку.

Розрахунок 3% річних за Січень 2020 р. становить 5983,69 грн. згідно наданого розрахунку.

Розрахунок пені за Лютий 2020 р. становить 99285.64 грн., згідно наданого розрахунку. Розрахунок штрафу 7% становить 259552.41 грн., згідно наданого позивачем розрахунку.

Розрахунок 3 % річних за Лютий 2020 складає 14576,59 грн. згідно наданого позивачем розрахунку.

Таким чином, за розрахунком позивача пеня складає за лютий 2020 р. 99285.64 грн + січень 2020 р. 43880,46 грн. = 143 166,1 грн.

Штраф згідно розрахунку позивача складає 259552.41 грн.

Отже, за розрахунком позивача загальна сума 3% річних за Лютий 2020 та січень 2020 складає 20 560,28 грн.

Отже загальна сума штрафних санкцій становить 423 270,59 грн. , яку позивач просить задовольнити в повному обсязі..

Відповідач в заяві від 03.09.2021 № 01/22-8432 позовні вимоги не заперечив та просив зменшити суму пені та штрафу до 90 % .

Позивач проти зменшення штрафних санкцій заперечував, зокрема посилаючись ,що відсутність грошових коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Вивчивши матеріали справи , суд дійшов наступного висновку.

Між НЕК «Укренерго» та АТ «Миколаївобленерго» укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 24.05.2019 № 0513-02041 (далі – Договір), згідно з п. 1.1 якого НЕК «Укренерго» (Оператор системи передачі, ОСП) зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі – Послуга) відповідно до умов цього Договору, а АТ «Миколаївобленерго» (Користувач) зобов`язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 6.5 Договору Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акту приймання-передачі Послуги, який ОСП надає Користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим.

ОСП надав Користувачу у січні та лютому 2020 року Послуги і надіслав відповідні акти приймання-передачі Послуги. Примірники актів у паперовій формі отримані Користувачем 19.02.2020 (за січень), 18.03.2020 (за лютий).

У відповідності до пункту 6.7. Договору, у випадку порушення користувачем термінів розрахунку, ОСП має право нараховувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період за який сплачується пеня ) від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.

За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% відсотків суми прострочення платежу.

У відповідності до платіжних доручень № 913,914,915 від 28.02.2020, платіжних доручень № 998,1000, 1022 від 10.03.2020, платіжних доручень №1329 від 14.04.2020, №1424 від 22.04.2020, № 1471 від 24.04.2020, №1487 від 27.04.2020, №1502 від 28.04.2020 Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання у відповідності до умов Договором, сплативши фактично отримані обсяги Послуг згідно з актами за січень, лютий 2020 року з простроченням.

Позивачем за вищезазначені періоди нараховано пеню в загальній сумі 143 166,10 грн., штраф 259552,41 грн. та 3 % річних в загальній сумі 20560,28 грн., яку останній просить задовільнити в повному обсязі.

Відповідач просить зменшити розмір пені та штрафу на 90 %.

Розглянувши вищезазначене клопотання відповідача про зменшення розміру стягуваної пені та штрафу, суд вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке:

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Системний аналіз вищевказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що суди мають право при прийнятті рішення про стягнення пені зменшувати її розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.

Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідач визнає наявність заборгованості у спірних правовідносинах та зазначає про її невчасне погашення у зв`язку з значним обсягом несплаченої заборгованості споживачами, що тягне за собою нестачу коштів для здійснення ліцензованої господарської діяльності, що привело до нарахування сум штрафу та пені, та оскільки в матеріалах справи позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором або погіршення матеріального стану товариства у зв`язку з порушенням відповідачем умов спірного договору, суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити частково та зменшити розмір штрафних санкцій на 30 %, що на переконання суду є балансом інтересів сторін у спорі.

Враховуючи зазначене, суд встановлює розмір належної до стягнення пені 100216 грн. 27 коп. (70% правомірно заявленого розміру) та штрафу 181686 грн. 69 коп. (70% правомірно заявленого розміру) та 20560 грн.28 коп. – 3% річних.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код 23399393) на користь приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри,25, код 00100227) суму 100216 грн. 27 коп. – пені; 181 686 грн. 69 коп. – штраф; 20560 грн. 28 коп. - 3 % річних, а також 3174 грн. 53 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Повернути з державного бюджету України 3174 грн.53 коп. 50 % витрат зі сплати судового збору приватному акціонерному товариству “Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри,25, код 00100227).

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення підписано 07.10.2021 р.

Суддя С.М.Коваль