Рішення № 100394797, 19.10.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.10.2021Справа № 910/8886/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., за участю секретаря судового засідання П`янковської Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Акціонерного товариства «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО»

до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО»

про стягнення 8 379 202, 62 грн

За участі представників:

позивача - Крат А.В.,

відповідача - не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО» боргу за надання послуг з розподілу електричної енергії.

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії в частині оплати наданих послуг на суму 7 835 333, 69 грн, що стало підставою для нарахування пені в сумі 193 600, 75 грн, інфляційних втрат в сумі 256 416, 81 грн та 3 % річних в сумі 93 851, 37 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 06.07.2021.

17.06.2021 від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

У зв`язку з перебуванням судді Комарової О.С. у період з 29.06.2021 по 06.07.2021 на лікарняному, підготовче засідання, призначене на 06.07.2021, не відбулось та було відкладено до 27.07.2021.

07.07.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив позовні вимоги задовольнити частково, а саме в частині суми заборгованості за розподілену електричну енергію в розмірі 7 835 333, 69 грн. В частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідач просить відмовити на підставі п. 6.7 Договору, оскільки заборгованість утворилась внаслідок низького рівня розрахунків споживачів за поставлену електричну енергію, у зв`язку з чим постачальник «останньої надії» не несе відповідальності перед оператором системи.

20.07.2021 від позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої просив доручити Господарському суду Полтавської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 в задоволенні вказаної заяви було відмовлено.

У підготовчому засіданні 27.07.2021 суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засіданні на 10.08.2021.

06.08.2021 від позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручити Господарському суду Полтавської області, або Ленінському районному суду м. Полтави.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 в задоволенні вказаної заяви було відмовлено.

У підготовчому засіданні 10.08.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.09.2021.

У судовому засіданні 21.09.2021 суд заслухав пояснення присутнього представника позивача, дослідив докази та відклав судове засідання на 19.10.2021.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання 19.10.2021 до суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 19.10.2021 суд заслухав промову представника позивача у судових дебатах та, після виходу з нарадчої кімнати, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» є оператором системи розподілу постачання електричної енергії на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1442 від 16.11.2018.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО» визначено постачальником «останньої надії» на період з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2021 року. Територія здійснення діяльності ДПЗД «УКРІНТЕРЕНЕРГО» як постачальника «останньої надії» - територія України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

19.12.2018 Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО» (постачальник) підписало заяву-приєднання до Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії № 4775 (далі - Договір), за яким Оператором системи є Акціонерне товариство «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО».

Відповідно до п. 1.1 Договору, він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам електропостачальника як послуги оператора системи. Укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання постачальника до умов цього договору.

Пунктом п. 1.2 Договору визначено, що умови Договору є однаковими для всіх електропостачальників та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ).

Згідно п. 2.1 Договору, оператор системи надає послуги з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять до групи постачальника згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точками вимірювання. Реєстр ведеться оператором системи в електронному вигляді. Оператор системи забезпечує надання послуг з розподілу в обсязі, необхідному та достатньому для виконання постачальником функцій відповідного суб`єкта роздрібного ринку електричної енергії, та надання інших послуг, зокрема з відключення та підключення споживачів.

Постачальник здійснює придбання та оплату послуг з розподілу електричної енергії згідно з умовами глави 3 цього Договору за сукупністю споживачів постачальника, які згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій постачальника) здійснюють оплату послуг з розподілу електричної енергії через постачальника, та інших послуг оператора системи згідно з порядком розрахунків, який є додатком 1 до цього Договору (п. 2.2 Договору).

Згідно з п. 3.2 Договору, вартість Договору складає вартість послуг з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів постачальника, яким згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій постачальника) послуги з розподілу електричної енергії придбаває постачальник, та вартість інших послуг згідно з Договором.

Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 Договору розрахунковим періодом для цілей цього Договору є календарний місяць. Оплата (придбання) послуг з розподілу електричної енергії здійснюється Постачальником у формі попередньої оплати, у тому числі плановими авансовими платежами.

У п. 4.2 Договору визначені обов`язки постачальника.

Згідно абз. 3 цього пункту, постачальник зобов`язується здійснювати придбання та оплату послуг з розподілу електричної енергії у повному обсязі згідно з умовами глави 3 цього Договору та інших платежів, необхідність яких випливає з умов цього Договору.

У пунктах 8-10 Додатку № 1 ПОН до Договору «Порядок розрахунків за послуги з розподілу електричної енергії» постачальником «останньої надії» визначено, що оператор системи до 10 числа включно місяця, наступного за розрахунковим, за сукупністю споживачів постачальника «останньої надії» оформлює Акт наданих послуг за місяць та в цей же строк направляє його на електронну адресу постачальника «останньої надії» з ЕП. Разом з Актом наданих послуг оператор системи надає рахунок на оплату фактично наданих послуг з розподілу електричної енергії.

Постачальник «останньої надії» протягом трьох робочих днів, з дня отримання Акта наданих послуг, повертає його на електронну адресу оператора системи orete01@poe.pl.ua з ЕП. У разі неповернення постачальником «останньої надії» належно підтвердженого Акта та відсутності заперечень, останній вважається підтвердженим.

Остаточний розрахунок за послуги з розподілу електричної енергії, оформлений рахунком Оператора системи, здійснюється постачальником «останньої надії» протягом 5-ти робочих днів з дня отримання рахунка.

За внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених порядком розрахунків, постачальник сплачує оператору системи пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком (п. 6.6 Договору).

Згідно п. 6.7 Договору постачальник не несе відповідальності перед оператором системи відповідно до вимог пункту 6.6 цієї глави, якщо доведе, що порушення виникли з вини оператора системи, споживача або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Відповідно до п. 9.1 Договору, він набирає чинності з дня приєднання постачальника до його умов і діє протягом 1 року, якщо інший строк не зазначено в заяві-приєднання.

У Додатковій угоді № 2 від 21.12.2020 до Договору сторони домовилися продовжити дію Договору до 31.12.2021.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач в порушення умов Договору не виконав належним чином свої зобов`язання в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг з розподілу, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем за надані послуги з розподілу електричної енергії за період з листопада 2019 року по травень 2021 року у розмірі 7 835 333, 69 грн, що й стало підставою для звернення до суду.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі - Закон № 2019-VIII).

Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону № 2019-VIII господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій на ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови відповідної ліцензії.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону № 2019-VIII постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

З матеріалів вбачається, що АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» є оператором системи розподілу постачання електричної енергії на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, виданої згідно постанови НКРЕКП № 1442 від 16.11.2018..

Згідно з п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі - Правила), ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми, власності чи власника електроустановки є споживач.

Споживачі укладають договір про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності чинного паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи.

Пунктом 1.2.6 Правил передбачено, що оператор системи, який здійснює розподіл (передачу) електричної енергії безпосередньо до електроустановок споживача, отримує плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії або від споживача, або від електропостачальника за вибором споживача (крім постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг або «останньої надії»). Вибір споживача зазначається в договорі про постачання електричної енергії споживачу (обраній споживачем комерційній пропозиції). У разі постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг або «останньої надії» послугу з розподілу (передачі) електричної енергії для потреб споживачів, електроустановки яких приєднані на території діяльності відповідного оператора системи, оплачує відповідний електропостачальник за усією сукупністю зазначених споживачів, постачання яким здійснює постачальник універсальних послуг або «останньої надії». При цьому ціни на електричну енергію, що постачається споживачам постачальниками універсальних послуг та «останньої надії» включають, у тому числі, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1023-р від 12.12.2018 ДП «УКРІНТЕРЕНЕРГО» визначено постачальником «останньої надії» на період з 01.01.2019 до 31.12.2021. Територією здійснення діяльності ДП «УКРІНТЕРЕНЕРГО», як постачальника «останньої надії», визначена територія України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

За визначенням, що міститься в п. 66 ч. 1 ст. 1 Закону № 2019-VIII постачальник «останньої надії» - це визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

Відповідно до пункту 3.4.2 Правил, постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником Правил ринку, Правил ринку НДН та ВДР, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених цими Правилами.

У разі необрання споживачем (крім побутового та малого непобутового споживача) нового електропостачальника до 1 січня 2019 року постачання електричної енергії такому споживачу здійснюється постачальником «останньої надії» відповідно до статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» (п. 13 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону).

Відповідно до п. 2.1.4 Правил договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою договору, що є додатком 3 до цих Правил.

Оператор системи розподілу зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також у друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та у власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Відповідно до п. 2.1.19 Правил договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи діє у разі постачання електричної енергії споживачам постачальником універсальних послуг та постачальником «останньої надії», а також за сукупністю споживачів електропостачальника, для яких згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією електропостачальника оплату послуг з розподілу-електричної енергії забезпечує електропостачальник.

Пунктом 2.1.15 Правил визначено, що договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, розробляється оператором системи на основі додатка 4 до цих Правил, оприлюднюється на офіційному веб-сайті оператора системи та укладається шляхом надання електропостачальником заяви-приєднання. Датою початку дії зазначеного договору є наступний робочий день від дня отримання оператором системи заяви-приєднання електропостачальника щодо укладення такого договору.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до умов Договору, між АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» та ДПЗД «УКРІНТЕРЕНЕРГО» були підписані Акти прийому-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії за спірний період, а саме:

- від 30.11.2019 на суму 2 814, 88 грн;

- від 31.12.2019 на суму 125 317, 29 грн;

- від 31.01.2020 на суму 7 107, 71 грн;

- від 29.02.2020 на суму 18 330, 10 грн;

- від 31.01.2021 з коригуванням від 01.04.2021 на суму 4 192 426, 22 грн;

- від 28.02.2021 з коригуванням від 01.04.2021 на суму 2 528 959, 50 грн;

- від 31.03.2021 на суму 899 306, 93 грн;

- від 30.04.2021 на суму 61 071, 06 грн.

Згідно вказаних актів сторони підтвердили, що послуги надані в повному обсязі та постачальник не має претензій до виконавця. При цьому, зауваження відповідача були враховані в актах коригування.

Вказані акти, разом з рахунками-фактурами були направлені відповідачеві електронною поштою із накладенням електронного підпису, як того вимагають положення п. 8 Додатку № 1 ПОН до Договору.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Судом встановлено, що строк виконання зобов`язання з оплати наданих послуг з розподілу електричної енергії за вищеназваними актами є таким що, настав. Однак, відповідач в порушення договірних зобов`язань оплати з розподілу позивачем електричної енергії не здійснив, у зв`язку з чим за ним обліковується заборгованість в розмірі 7 835 333, 69 грн, що ним не заперечується.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з повної та своєчасної оплати наданих послуг з розподілу електричної енергії, у зв`язку з чим за ним обліковується заборгованість в розмірі 7 835 333, 69 грн, що належними та допустимими доказами спростовано не було.

З огляду на вищенаведене та враховуючи доведеним факт невиконання відповідачем обов`язку з оплати наданих послуг за Договором вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 7 835 333, 69 грн є цілком обґрунтованими.

За прострочення зобов`язання, керуючись п. 6.6 Договору, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 193 600, 75 грн.

Відповідно до статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

Так, згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов`язань можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

Законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Відповідно до положень ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто, сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 10.09.2020 по справі № 916/1777/19.

Таким чином, нарахування пені за період прострочення грошового зобов`язання, кінцевою датою якого визначено 31.12.2021, відповідає приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та принципу свободи договору, який визначено статтями 3, 6, 627 Цивільного кодексу України.

Оскільки, судом встановлено наявність порушення відповідачем термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Наведений позивачем розрахунок пені є арифметично правильним, у зв`язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенні в заявленій сумі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 44 178, 71 грн та інфляційних втрат у розмірі 187 355, 78 грн на суму боргу за надані послуги з розподілу електричної енергії за період з листопада 2019 року по травень 2021 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки відсотків річних за користування грошовими коштами та інфляційних втрат, суд не виявив у них помилок, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Крім цього, в межах даної справи, позивачем заявлено вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 49 672, 66 грн та інфляційних втрат у розмірі 69 061, 03 грн, які нараховані на заборгованість відповідача, стягнуту за рішеннями Господарського суду міста Києва по справах № 910/10083/19 та № 910/18827/19.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2019 в справі № 910/10083/19 стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на користь Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» 3 928 828, 32 грн заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 в справі № 910/18827/19 стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на користь Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» основний борг у сумі 229 075, 25 грн, пеню у сумі 566 092, 77 грн, 3% річних у сумі 48 872, 69 грн, інфляційні втрати у сумі 65 989, 01 грн.

Також, зі змісту рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 в справі № 910/18827/19 вбачається, що на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2019 в справі № 910/10083/19, відповідач здійснив часткову оплату заборгованості у розмірі 2 737 727, 88 грн.

Доказів погашення решти суму боргу матеріали справи не містять.

Відтак, з урахуванням залишку несплаченої заборгованості у розмірі 1 420 175, 69 грн, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 49 672, 66 грн та 69 061, 03 грн інфляційних втрат.

Перевіривши надані позивачем розрахунки відсотків річних за користування грошовими коштами та інфляційних втрат, суд не виявив у них помилок, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

Заперечуючи проти акцесорних вимог (похідних від основного зобов`язання), відповідач посилається на положення п. 6.7 Договору та вказує, що в даному випадку він не несе відповідальності перед оператором системи, оскільки заборгованість виникла з вини споживачів, які не виконують своїх зобов`язань перед постачальником «останньої надії».

Проте суд не може погодитись з такими твердженнями відповідача, оскільки Договір з АТ «Полтаваобленерго» був укладений саме ДП «Укрінтеренерго», на якого покладений обов`язок оплати вартості наданих послуг, без будь-яких умов чи відстрочок щодо виконання контрагентами відповідача своїх зобов`язань за іншим договором. Наявність заборгованості у кінцевих споживачів перед ДП «Укрінтеренерго» не звільняє останнього від передбаченої законом відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення позову.

З огляду на результат вирішення спору, судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача в розмірі 125 688, 04 грн.

Враховуючи, що позивачем внесено суму судового збору в більшому розмірі, сума переплати в розмірі 159, 27 грн може бути йому повернута в порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код 19480600) на користь Акціонерного товариства «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» (36022, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Старий Поділ, буд. 5, ідентифікаційний код 00131819) 7 835 333, 69 грн (сім мільйонів вісімсот тридцять п`ять тисяч триста тридцять три гривні 69 коп) основного боргу, 193 600, 75 грн (сто дев`яносто три тисячі шістсот гривень 75 коп) пені, 256 416, 81 грн (двісті п`ятдесят шість тисяч чотириста шістнадцять гривень 81 коп) інфляційних втрат, 93 851, 37 грн (дев`яносто три тисячі вісімсот п`ятдесят одна гривня 37 коп) 3% річних та 125 688, 04 грн (сто двадцять п`ять тисяч шістсот вісімдесят вісім гривень 04 коп) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Рішення в повному обсязі складено 19.10.2021.

Суддя О.С. Комарова