Ухвала суду № 100394382, 01.10.2021, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1693/15

Провадження № 1-кп/346/58/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2021 р.м. Коломия

Колегія суддів Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області

в складі:

головуючого судді П`ятковського В.І.,

судді Беркещук Б.Б.,

присяжних Гаєвого М.В., Явдошняка І.В.,

з участю секретаря Матушевської Г.Д.,

прокурора Свірідова Д.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Телегіна А.С.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия матеріали кримінального провадження № 12015090000000229 від 08 червня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, ч. 4 ст. 152, п.п. 2, 4, 10 ч.2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді Коломийського міськрайонного суду знаходиться дане кримінальне провадження.

В судове засідання не з`явився присяжний ОСОБА_2 , подав заяву в якій вказав, що знаходиться на самоізоляції, у зв`язку із перебуванням в контакті з особою, яка хворіє на (COVID-19) та не може бути присутній на судовому засіданні.

Законом України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набув чинності 23 квітня 2020 року, пункт 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України викладено у редакції, яка передбачає, що під час досудового розслідування та під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Суд з`ясувавши думку учасників судового розгляду та беручи до уваги відсутність одного із присяжних вважає, щоза даних обставин продовжувати розгляд справи неможливо, проте рахує доцільним розглянути невідкладні клопотання.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, оскільки такий у нього закінчується, а всі ризики, які враховувалися при обранні вказаного запобіжного заходу передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України на даний час не зменшились, як наслідок - запобігти їм, шляхом застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів неможливо через невідповідність характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи обвинуваченого даному запобіжному заходу.

Обвинувачений та його захисник заперечили щодо клопотання прокурора про продовження тримання під вартою, просять застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання, а під вартою перебуває вже тривалий час.

Заслухавши заявлені клопотання, взявши до уваги думки учасників судового розгляду, суд приходить до висновку про доцільність задоволення клопотання прокурора виходячи із наступного.

Згідно ст. 331 ч. 1 КПК України, суд зобов`язаний розглянути клопотання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку визначеного законом та ухвалою суду. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку, суд зобов"язаний повторно розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій її переслідують.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, висловленої судом у п. 79 рішення Суду у справі "Харченко проти України" та у п. 170 рішення Суду у справі "Лабіта проти Італії", таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи.

Оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, колегія суддів вважає, що з урахуванням особи обвинуваченого та характеру висунутого обвинувачення, тяжкості покарання, що загрожує йому у вигляді довічного позбавлення волі, реальними залишаються ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого ухилення його від кримінальної відповідальності, вчинення нових злочинів та здійснення тиску на свідків та потерпілу при звільненні з-під варти.

Таким чином, колегія суддів виходячи з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, приходить до висновку про неможливість зміни обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 177, 314-317, 331, 336, 372 КПК України, абз. 5 п. 20-5 розділу XI "Перехідні положення" КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 152, п.п. 2, 4, 10 ч. 2 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 29 листопада 2021 року.

Судове засідання по кримінальному провадженню № 12015090000000229 від 08 червня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 152, п.п. 2, 4, 10 ч. 2 ст. 115 КК України відкласти на 05 листопада 2021 року на 13 год. 30 хв.

Копію даної ухвали направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань № 12.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня проголошення.

Судді: П`ятковський В. І. Беркещук Б.Б.

Присяжні : Гаєвий М.В. Явдошняк І.В.