Ухвала суду № 100394303, 18.10.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.10.2021Справа № 910/16372/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши позовну заяву Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі 1) Київської міської ради;

2) Комунального підприємства "Київський метрополітен"

до Акціонерного товариства "Київметробуд"

про стягнення 183 461 133, 57 грн,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - прокурор; заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою в інтересах держави в особі Київської міської ради та Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Акціонерного товариства "Київметробуд" (далі - відповідач) про стягнення 183 461 133, 57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної процедури публічної закупівлі №UA-2018-09-10-000597-b за бюджетні кошти між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" та Акціонерним товариством "Київметробуд" укладено договір будівельного підряду від 20.11.2018 №744-ДМБ-18 (далі - договір), однак частину отриманих за договором коштів відповідач використав не за цільовим призначенням та для отримання прибутку, у зв`язку з чим прокурор просить суд стягнути з відповідача 139 090 410, 96 грн безпідставно набутих коштів та 44 370 722, 61 грн процентів за користування коштами.

Дослідивши матеріали позовної заяви суд встановив, що подана позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Так, стаття 164 Господарського процесуального кодексу України встановлює вимоги до документів, що додаються до позовної заяви, та ч. 2 указаної статті зазначає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копії документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» №144 від 01.07.2020). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Разом з цим, як вбачається з додатків до позовної заяви, в якості «доказів» заявником до позову додано ксерокопії документів, які не містять належних відміток про засвідчення копії, передбачених п. 5.26 ДСТУ 4163-2020. При цьому, не є належним засвідченням доказів напис на пакеті документів «прошиті, пронумеровані та опечатані печаткою», оскільки даний напис свідчить лише про скріплення (прошиття) певного пакету документів, а не про засвідчення, що дані ксерокопії відповідають оригіналу, як це передбачено п. 5.26. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2020).

Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

За таких обставин, оскільки заявником не дотримано вимог, встановлених статтею 164, Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву Першого заступника керівника Київської міської прокуратури без руху та надати прокуророві строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Першого заступника керівника Київської міської прокуратури без руху.

2. Встановити прокуророві строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

3. Встановити Першому заступнику керівника Київської міської прокуратури спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- всіх документів (доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги) в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях, згідно з п. 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020).

4. Роз`яснити заявнику позову, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

5. Згідно частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА