Ухвала суду № 100393360, 19.10.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

19.10.2021 Єдиний унікальний номер 205/2728/19

Провадження № 1-кс/205/1677/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Терещенко Т.П., за участю секретаря судового засідання Кривозуб О.С., прокурора Мальцева Д.В., розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області, у межах кримінального провадження № 12019040690000693, внесеному 25 лютого 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Дніпропетровську, громадянин України, має середню технічну освіту, офіційно не працевлаштований, неодружений, дітей на утриманні не має, зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

19 жовтня 2021 року до суду надійшло вищевказане клопотання прокурора. В обґрунтування клопотання зазначено, що у невстановлений досудовим розслідуванням місці та час, ОСОБА_1 вступив в попередню змову із невстановленою досудовим розслідуванням особою, спрямовану на відкрите викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону марки «Huawei» моделі «Y600-u20» чорного кольору, який належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для його життя чи здоров`я.

Так, 14.01.2019 року приблизно о 20 годині 40 хвилин (більш точний час під час досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_1 із невстановленою досудовим розслідуванням особою, знаходились поблизу будинку № 32 по проспекту Івана Мазепи у м. Дніпрі (більш точне місце під час досудового розслідування не встановлено), де згідно умов попередньої змови, з метою подолання опору ОСОБА_3 почали йому наносити удари в область голови (точна кількість ударів та механізм їх спричинення у ході досудового розслідування не встановлений). В результаті нанесення ударів ОСОБА_1 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, у потерпілого ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: забій м`яких тканин головного мозку, струс головного мозку, вдавлений перелом передньої стінки гайморової пазухи справа.

Після чого, подолавши волю потерпілого ОСОБА_3 до опору, ОСОБА_1 вихопив з руки ОСОБА_3 належний йому мобільний телефон марки «Huawei» моделі «Y600-u20» чорного кольору.

Утримуючи викрадене майно, співучасники кримінального правопорушення, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли та розпорядились викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму у розмірі 800 гривень.

Умисні дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, кваліфікуються за ч. 2 ст. 186 КК України.

27 березня 2019 року СВ Новокодацького ВП ДВГІ ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, повністю обґрунтована та підтверджується зібраними доказами в ході досудового розслідування у своїй сукупності.

В ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики того, що ОСОБА_1 може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 , офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, неодружений, дітей на утриманні не має, тобто стійких соціальних зав`язків він не має, вчинив тяжке кримінальне правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.

На розгляді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, рішення по якому на цей час не прийнято.

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 , з метою уникнення відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення, переховується від органів досудового розслідування та суду, оскільки місцезнаходження підозрюваного на цей час невідомо, 15.04.2019 року його оголошено в розшук, який доручений СКП Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Під час досудового розслідування з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України направлено запит № 43.3/1375 від 20.04.2021 року. Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 91-18364/0/15-21-Вих від 25.05.2021 року відповідно до витягу з бази даних інформації щодо перетинання державного кордону України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (серія, № паспорта - НОМЕР_1 ), 01.04.2019 року перетнув державний кордон України та виїхав у пункті пропуску «КПВВ Чонгар (Салькове)». Відомості щодо в`їзду після 01.04.2019 року відсутні.

Також під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 може перебувати на території Республіки Польща, або на території Російської Федерації.

Окрім цього, орган досудового розслідування не виключає можливості, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого та свідків, в тому числі і недопитаних, у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки йому відомі їх анкетні дані. Також, на цей час у кримінальному провадженні не встановлено особу, яка була співучасником вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Також у органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як він раніше вже вчиняв кримінальні правопорушення. Окрім цього, підозрюваний ОСОБА_1 знаходиться на обліку осіб, які вчинили насильство у родині та неодноразово притягався до адміністративною відповідальності за різні адміністративні правопорушення. Обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, тобто заборонити йому покидати місце мешкання, де він проживає із матір`ю, може тягти за собою загрозу для її життя та здоров`я, оскільки вона вже зверталась до органів поліції із подібними заявами про вчинення правопорушень ОСОБА_1 .

Орган досудового розслідування приходить до висновку, що застосування жодного більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти вищевказаним ризикам, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів надасть можливість підозрюваному незаконно перешкоджати повному та об`єктивному досудовому розслідуванню.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, а також те, що є реальні ризики, що знаходячись на волі підозрюваний може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику без застосування запобіжних заходів.

У зв`язку з вищевикладеним прокурор звернувся до суду з цим клопотанням.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини, та вважає обґрунтованими причини і підстави, викладені у клопотанні, у зв`язку з чим просив слідчого суддю застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.

В провадженні СВ відділення поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 25 лютого 2019 року за №12019040690000693, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

27 березня 2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що виразилось у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед іншого - вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця проживання і роботи; наявність судимостей у підозрюваного.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 25.02.2019 року; протоколом огляду місця події від 25.02.2019 року, а саме ділянки місцевості, розташованої поблизу будинку № 32 на проспекті Івана Мазепи в м. Дніпрі; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 25.02.2019 року; протоколом огляду місця події від 25.02.2019 року за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого свідок ОСОБА_5 добровільно видав співробітникам поліції мобільний телефон марки «Huawei» моделі «Y600-u20» чорного кольору; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 26.02.2019 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_2 від 26.02.2019 року, в ході якого він впізнав ОСОБА_1 ; протоколом пред`явлення речей для впізнання потерпілому ОСОБА_2 від 26.02.2019 року; копією медичної карти ОСОБА_2 з КНП «ДЦПМСД №7 «ДМР» та КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова», в якій зафіксовано наявність тілесних ушкоджень у потерпілого; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від 20.03.2019 року.

Отже вказані вище докази у своїй сукупності дають всі підстави стверджувати про вірогідну причетність підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

За правилами ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.

Із матеріалів клопотання вбачається, що постановою слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Сидорової І.О. від 13.10.2021 року оголошено в міжнародний розшук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тобто положення ч. 6 ст. 193 КПК України не зобов`язують при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу доводити факт перебування особи в розшуку, йдеться лише про оголошення в міжнародний розшук.

Чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України).

Винесена слідчим на підставі ст. 281 КПК України постанова про оголошення розшуку підозрюваного у подальшому є підставою для здійснення розшуку оперативним підрозділом, якому доручено здійснювати розшук підозрюваного, усіх необхідних розшукових заходів в межах державного розшуку, або для звернення за міжнародною правовою допомогою - при міждержавному або міжнародному розшуку.

Тобто оголошення розшуку підозрюваного на підставі ст. 281 КПК України не має будь-якого обмеження за територією в межах держави або за межами України.

Слідчий вправі здійснювати дії з розшуку підозрюваних осіб як в системі організації Інтерпол, так і поза нею.

Так за змістом статті 2 Статуту Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерполу, вказана організація здійснює взаємодію всіх органів кримінальної поліції. Тобто, наявність або відсутність у вказаній організації відомостей про розшук певної особи, ще не свідчить, що особа не перебуває в міжнародному розшуку, оскільки компетентні органи країни мають можливість звертатись напряму до інших країн відповідно до міжнародних угод. Міжнародна організація кримінальної поліції - Інтерпол лише дає змогу ефективно супроводжувати процес міжнародного розшуку та здійснювати криміналістичне, інформаційне, аналітичне, організаційне, методичне забезпечення такої діяльності.

Отже, з урахуванням викладеного слідчий суддя вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 оголошено у міжнародний розшук про, що постановлено постанову про оголошення в міжнародний розшук від 13.10.2021 року, а відтак наявні підстави, для вирішення слідчим суддею питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 в порядку ч. 6 ст. 196 КПК України.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

Отже, слідчий суддя приймає до уваги конкретні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вищевказаному правопорушенні.

Так, прокурором доведено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, що дає підстави вважати, що підозрюваний, під загрозою застосування покарання та усвідомлюючи невідворотність покарання, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, відповідно до позиції ЄСПЛ, зокрема з пункту 36 Рішення ЄСПЛ від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», Європейський Суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено обвинуваченим, у разі визнання їх винними, в скоєнні злочинів, в яких вони обвинувачуються, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Таким чином, під час досудового розслідування встановлені достатні підстави вважати, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Також прокурором доведені ризики, передбачені п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки на розгляді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, рішення по якому на цей час не прийнято, також ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, неодружений, дітей на утриманні не має, тобто стійких соціальних зав`язків він не має, крім того, підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення, переховується від органів досудового розслідування та суду, оскільки місцезнаходження підозрюваного на цей час невідомо, 15.04.2019 року його оголошено в розшук, який доручений СКП Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, та 13 жовтня 2021 року оголошено у міжнародний розшук.

Зокрема, перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає не доведений, оскільки в матеріалах провадження відсутні відомості, що ОСОБА_1 якимось чином намагався або може здійснити незаконний вплив на потерпілого і свідків, які вже допитані, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Крім того, слідчим суддею враховується ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , котрий відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Разом з тим, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

При цьому слідчий суддя також зважає на практику ЄСПЛ, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», вважаю виправданим необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Оскільки ОСОБА_1 підозрюється у кримінальному правопорушенні, вчиненому із застосуванням насильства або погрозою його застосування, слідчий суддя відповідно до пункту першого частини 4 статті 183 КПК України не визначає заставу у кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КК України слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області, у межах кримінального провадження № 12019040690000693, внесеному 25 лютого 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, тобто до 15 грудня 2021 року включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Т.П. Терещенко

.