Рішення № 100392025, 18.10.2021, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/593/21

№ провадження 2/624/282/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

смт. Кегичівка 18 жовтня 2021 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі

головуючого судді – Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання – Махової В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №624/593/21,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: ОСОБА_2 ,

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»,

третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк Олена Василівна,

третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігорович,

вимоги позивача: про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовною заявою в якій просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В. №2735 від 06 травня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованість в розмірі 68220,27 грн та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування своєї позовної заяви зазначає, приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис № 2735 від 06 травня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованість в розмірі 68220,27 грн.

Приватний нотаріус, мотивував виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за Кредитним договором №011/1333/376510 від 01 листопада 2017 року укладеним із АТ «РАЙФФАЗЕН БАНК АВАЛЬ», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».

Строк платежу за Кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів.

Стягнення заборгованості проводиться за період з 13 листопада 2019 року по 09 квітня 2021 рік.

Сума заборгованості за кредитним договором складає 67570,27 грн. За вчинення виконавчого напису 650,00 грн.

Виконавчий напис №2735 від 06 травня 2021 року приватного нотаріуса Києво- Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення заборгованості є протиправним, тобто такий, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню.

Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

30 липня 2021 року позивач, в особі представника, звернулася до суду з позовом.

Ухвалою суду від 02 серпня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного з викликом сторін на 20 вересня 2021 року, залучено в якості третьої особи приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Богатиренка А.І.

Ухвалою суду від 02 серпня 2021 року заяву про забезпечення позову – задоволено, зупинено стягнення по виконавчому провадженні №65816690 від 15 червня 2021 року відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В. № 2735 від 06 травня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 68220,27 грн.

У судове засідання позивач та її представник не з`явились, про місце дату та час повідомлені у встановленому законом порядку, представник позивача надав заяву про підтримання позовних вимог, просив розгляд справи провести без їх участі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ТОВ «Вердикт Капітал» у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час повідомлявся належним чином. Про причини неявки відповідач не повідомив, заяв від нього, а також відзиву не надійшло.

Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко А.І. надав заяву про розгляд справи без його участі.

Позиція третьої особи приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В. невідома.

За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2021 року постановлено ухвалити заочне рішення.

Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, між ПАТ «Райффазен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг у сфері страхування №011/1333/376510 від 01 листопада 2017 року (копія, а.с.9-15).

З виконавчого напису вбачається що, правонаступником ПАТ «Райффазен Банк Аваль» та його усіх прав та обов`язків на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами №114\2-19-F від 20 вересня 2019 року та додаткова угода до договору відступлення права вимоги №114\2-19-F від 13 листопада 2019 року є ТОВ «Вердикт Капітал» (копія, а.с.16)

Згідно виконавчого напису, дослідженого в судовому засіданні вбачається, що 06 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2735 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «Вердикт Капітал» за період з 13 листопада 2019 року по 09 квітня 2021 рік у розмірі: 50152,66 грн – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 699,88 грн – прострочена заборгованість по несплаченими відсотками за користування кредитом; 1916,67 – строкова заборгованість за сумою кредиту; 8816,21 – строкова заборгованість за комісією; 5984,85 – строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 650,00 грн – плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 68220,27 грн (копія, а.с.16).

Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Богатиренком А.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65816690 від 15 червня 2021 року, якою зобов`язано боржника протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження подати декларацію про доходи та майно та стягнути з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 6822,02 грн (копія, а.с.17-18).

Вивчивши доводи та дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню.

Між сторонами дійсно склалися цивільні правовідносини, так як 06 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2735 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «Вердикт Капітал» за період з 13 листопада 2019 року по 09 квітня 2021 рік у розмірі: 50152,66 грн – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 699,88 грн – прострочена заборгованість по несплаченими відсотками за користування кредитом; 1916,67 – строкова заборгованість за сумою кредиту; 8816,21 – строкова заборгованість за комісією; 5984,85 – строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 650,00 грн – плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 68220,27 грн.

Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Богатиренком А.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65816690 від 15 червня 2021 року.

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 50 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт - оскаржуються до суду.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п. 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок) нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 №1172 (п.3.2 Порядку), відповідно до п.1 якого такими документами є:

а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно до п.3.5. Глави 16 Порядку, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 №1172 (далі - Перелік № 1172).

Відповідно до п.2 Переліку № 1172, для одержання виконавчого напису заявник повинен надати нотаріусу в разі стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача, з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

У постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року викладена правова позиція, відповідно до якої суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. У цій постанові також зазначено, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Позивач не визнає та заперечує, проти наявності заборгованості перед відповідачем у розмірі 68220,27 грн.

Виходячи з таких обставин ненадання нотаріусу кредитного договору, документів, які є складовими кредитного договору, та відсутність жодних відомостей щодо умов кредитування (розмір кредиту, відсоткова ставка, умови нарахування пені, штрафів, комісії) свідчать про порушення нотаріусом вимог пункту 2 Переліку документів щодо необхідності надання оригіналу кредитного договору, та підпункту 3.5 глави 16 розділу ІІ Порядку.

Таким чином, суд вважає, що безспірність заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» для вчинення нотаріального напису належним чином не доведена.

Главою 83 ЦК України визначаються загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання цього інституту є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 02 березня 2016 року у справі №6-2491цс15, положення статті 1212 ЦК України, відповідно до якого особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, застосовується також і до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 червня 2018 року у справі №910/9072/17 висловила позицію, що, згідно з п.3 ч.3 ст.1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак, необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом (Касаційним господарським судом) в постановах від 02 серпня 2018 року у справі № 910/15363/17 року, від 10 серпня 2018 року у справі №910/22442/16.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки доводи знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Згідно ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 908,00 грн – за подання позову, та 454,00 грн – за подання заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Як встановлено ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк Олени Василівни №2735 від 06 травня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 68220,27 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б) на користь ОСОБА_1 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Кегичівський районний суд Харківської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Кегичівка, Кегичівського району, Харківської області, паспорт серії НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

представник позивача: ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ЄДРПОУ 36799749, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б,

третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк Олена Василівна, місцезнаходження: АДРЕСА_3 ,

третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігорович, місцезнаходження: 61003, Харківська область, м. Харків, майдан Конституції, буд. 14, оф. 3.

Суддя Н.М. Куст