Рішення № 100391736, 18.10.2021, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/1187/21

Провадження № 2/419/256/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року смт Новоайдар Луганської області

Новоайдарський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Глазкової Ю. О.,

за участю секретаря судового засідання Шапки О.О.,

представника позивача адвоката Харченка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Новойадарського районного суду Луганської області з позовною заявою до Новоайдарської селищної ради Луганської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами в порядку спадкування за заповітом. В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , після смерті якого залишилось спадкове майно житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Померлий залишив заповіт, яким своє майно заповів своєму сину - позивачу.

Після смерті батька ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з метою прийняття спадщини, проте свідоцтво про право на спадщину за заповітом не отримано у зв`язку з тим, що згідно довідки-характеристики на житловий будинок, виданої Новоайдарським районним комунальним підприємством технічної інвентаризації від 22.12.2020 № 328 на прибудову літера «а6», гараж -літера «Г» не надані дозвільні документи. ОСОБА_2 не оформив права власності на самовільно збудовані прибудову та гараж, а тому вказане майно є самочинне збудоване та дана обставина є перешкодою у оформленні права власності на житловий будинок з прибудовами після смерті батька.

Враховуючи вищевикладені обставини, позивач посилаючись на положення ст. 1297 Цивільного кодексу України, а також на те, що він є спадкоємцем за заповітом та фактично прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , просив визнати за ним право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 з господарськими побудовами, в тому числі з прибудовою «а6» та гаражем «Г» у порядку спадкування за заповітом.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити. Пояснив, що за життя ОСОБА_2 не отримував дозвільні документи для прибудови та гаражу, не набув на них права власності та не зареєстрував це право у встановленому законом порядку. Земля, що знаходиться під даним житловим будинком не була приватизована померлим. Вважає, що іншим шляхом позивач не має можливості оформити право власності на спадкове майно, а тому просив визнати за останнім право власності на житловий будинок разом з господарськими побудовами, зокрема і з тими, що є самочинно збудованими.

Позивач у судове засідання не з`явився, вважається у встановленому законом повідомлений про дату, час і місце розгляду справи у відповідності до ч.5 ст. 130 ЦПК України.

Представник Новоайдарської селищної ради у судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та копію спадкової справи, суд доходить до наступного.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Новоайдарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Луганської області 09.02.2017 року.

Згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Новоайдарською селищною радою на підставі рішення від 18.09.2008 вбачається, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належав житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно даного свідоцтва житловий будинок А1Жа-а5, сарай Б, сарай В, навіс Н, погріб П, навіс М, убиральня У, сарай К, ворота 1, огорожа 2, огорожа 3, огорожа 4, колодязь к, зливна яма с, загальною площею 113,9 кв.м., житлова площа 47,6 кв.м.

З копії розпорядження №16 від 16.02.2016 виконавчого комітету Новоайдарської селищної ради встановлено, що АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1 встановлено, що його загальна площа збільшена до 117,5 кв.м., житлова 47,9 кв.м. Згідно характеристики будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами встановлено, що у 2009 році здійснено прибудову «а6» та гараж «Г» у 2008 році.

Копією довідки -характеристики на об`єкт нерухомого майна з матеріалів інвентаризаційної справи Новоайдарського РКПТІ за № 328 від 22.12.2020 підтверджується факт прибудови «а6» у 2009 році до житлового будинку АДРЕСА_1 у зв`язку з чим була збільшена загальна площа будинку на 3,6 та житлова площа на 0,3 кв.м.

Згідно висновку про вартість майна, ринкова вартість вказаного житлового будинку становить 98000 грн.

З копії заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Новоайдарського районного нотаріального округу Луганської області серії ВКТ №325062 за № 896 від 24.10.2008 встановлено, що ОСОБА_2 після своєї смерті заповів все своє майно ОСОБА_1 .

Згідно довідки виконавчого комітету Новоайдарської селищної ради № 91 від 13.08.2017 ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 мешкав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 у складі сім`ї дружини ОСОБА_3 , 1955 р.н. та сина ОСОБА_1 , 1980 р.н.

З витребуваної копії спадкової справи встановлено, що згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 21.09.1974 року зареєстрували шлюб.

Також встановлено, що 03.08.2017 ОСОБА_3 звернулась до Новоайдарської державної нотаріальної контори із заявою про відмову від обов`язкової частки у спадщині після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 .

З копії довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру № 424225-2020 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі підтверджується реєстрація спадкової справи за № 61033264 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до копії інформаційної довідки зі Спадкового реєстру видно, що інформація у даному реєстрі про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 відсутня.

Згідно з копією інформаційної довідки зі Спадкового реєстру встановлено, що наявна інформація про заповіт ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є чинним та зареєстрований за № 45684599.

Листом за вих. № 264/01-16 від 14.05.2021приватного нотаріуса Новоайдарського районного нотаріального округу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Карпенко В.М. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 після померлого ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що згідно довідки -характеристики на житловий будинок, виданої Новоайдарським РКПТІ 22.12.2020 за №328 на прибудову -літера «а6», гараж- літера «Г» не надано дозвільні документи.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтями 1268, 1269, 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час прийняття спадщини не проживав постійно з спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з відкриття спадщини.

Під час судового розгляду встановлено, що позивач фактично прийняв спадщину за заповітом після смерті свого батька у відповідності до ч.3 ст. 1268 ЦК України, інший спадкоємець -дружина померлого відмовилась від обов`язкової частки у спадщині на житловий будинок, що підтверджується нотаріальною завіреною її заявою.

Згідно ч 1-3 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 за життя самочинно, без дозволу на будівельні роботи та належно затвердженого проекту, збудував гараж літ. «Г» та прибудову «а6».

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини склались між позивачем та Новоайдарською селищною радою з приводу спадкування житлового будинку позивачем, проте суду не надано жодного доказу, що відповідачем порушені, не визнані та оспорені права позивача на спадкове майно.

У абзаці 1-2 пункту 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено: з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

За змістом частини першої статті 376 ЦК України самочинним вважається будівництво жилого будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво, або відведена не для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Отже, виходячи зі змісту цієї норми, самочинним є будівництво об`єкта нерухомого майна за наявності будь-якої із зазначених умов.

Відсутність дозволу на будівництво, проекту або порушення умов, передбачених у цих документах, спричиняє визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України.

Наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього як на об`єкт нерухомості (частина друга статті 376 ЦК України).

У розумінні частини першої статті 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки внаслідок таких дій об`єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності. Усі об`єкти нерухомого майна, які зведені після одержання акту приймання в експлуатацію, незалежно від того, значились вони до одержання акту приймання в проектній документації чи ні, вважаються самочинними (пункт 3.4.1 Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05 вересня 2003 року № 146.

При цьому за змістом частини першої статті 376 ЦК України правила про самочинне будівництво і його наслідки поширюються на всі випадки будівництва (реконструкції) всіх типів будівель, споруд та іншого нерухомого майна.

Таким чином, спадкодавець ОСОБА_2 за життя не набув права власності на самочинне збудоване майно, а тому воно не може бути предметом спадкування та переходити до інших осіб -спадкоємців у розумінні ст. 1216 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у даному випадку ефективним способом захисту прав позивача є визнання за ним права власності на житловий будинок у порядку спадкування за заповітом після смерті батька, згідно свідоцтва про право на нерухоме майно видане Новоайдарською селищною радою на підставі рішення від 18.09.2008, що не є перешкодою для отримання спадкоємцем дозвільних документів на самочинне збудоване майно. В частині позовних вимог про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом на прибудову літеру «а6» та гараж -літеру «Г», то вони не підлягають задоволенню, оскільки не належали ОСОБА_2 за життя на праві власності або будь-якому іншому речовому праві.

Керуючись ст. 376,392,1216-1218, 1220,1233,1241,1261,1268,1269,1270 ЦК України, ст.ст. 2,4,5,12,13,141,258,259,263-265, 352,354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами (А1Жа-а 5, сарай «Б», сарай «В», навіс «Н», погріб «П», навіс «М», убиральня «У», сарай «К», ворота 1, огорожа, 2, огорожа, 3, огорожа, 4, колодязь «К», зливна яма «С») АДРЕСА_1 , що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_4 зареєстрований за ОСОБА_2 за № 138 від 18.10.2008.

У задоволенні позовної вимоги про визнання права власності на прибудову «А6» та гаража «Г» житлового будинку АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду через Новоайдарський районний суд Луганської області .

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 18 жовтня 2021 року.

Суддя Ю.О. Глазкова