Рішення № 10038850, 01.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.10 Справа№ 22/41

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Луцьк

до відповідача Концерну „Військторгсервіс”, м.Київ в особі начальника філії „Управління торгівлі західного оперативного командування”, м.Львів

про внесення змін у договір

та за зустрічною позовною заявою Концерну „Військторгсервіс”,м.Київ в особі філії „Управління торгівлі західного оперативного командування”, м.Львів

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Луцьк

про розірвання договору купівлі-продажу від 23.10.2008р.

Суддя М.Желік

Представники

прокурор: Палига О.І.

від позивача: не зявився

від відповідача: Косань В.Л. (довіреність № 252 від 17.12.09р.)

Суть спору:

Розглядається справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Луцьк до Концерну „Військторгсервіс”, м.Київ в особі начальника філії „Управління торгівлі західного оперативного командування”, м.Львів про внесення змін у договір та за зустрічною позовною заявою Концерну „Військторгсервіс”, м.Київ в особі філії „Управління торгівлі Західного оперативного командування”, м.Львів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Луцьк про розірвання договору купівлі-продажу від 23.10.2008р.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 03.03.2009р. призначив розгляд справи на 12.03.2009р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 14.04.2009р., 30.04.2009р., Ухвалою суду від 30.04.2009р. провадження у справі зупинено. 02.12.2009р. провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи на 15.12.2009 р. Розгляд справи відкладено на 12.01.2010р., 02.02.2010р. Ухвалою суду від 02.02.2010р. провадження у справі зупинено. 14.05.2010р. провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи на 01.06.2010р.

Позивач за первісним позовом в судове засідання не зявився. Відзив на зустрічну позовну заяву не надав, проте на адресу суду повторно надіслав (клопотання) телеграму про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судовому засіданні. Розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновку про безпідставність задоволення цього клопотання враховуючи ту обставину, що ухвалами суду від 12.02.09р,. 14.04.09р., 15.12.09р., 12.01.10р., за клопотання позивача, розгляд справи відкладався, неможливість взяти участь в судовому засіданні представника позивача не підтверджено доказами, участь представників сторін обовязковою не визнавалась, докази не витребовувались, незявлення представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просить в первісному позові відмовити, а зустрічний позов підтримав повністю, просить зустрічний позов задовольнити.

31.05.2010р. на адресу господарського суду поступив лист ( вих.№ 3/1353 від 31.05.2010р.) Першого заступника військового прокурора Західного регіону України про повідомлення вступу у справу № 22/41 на стороні відповідача прокурора відділу представництва інтересів громадян та держави в судах військової прокуратури Західного регіону України та участь у ній, оскільки зазначений договір передбачає купівлю-продаж військового нерухомого майна, що перебувало у державній власності і невиконання чи неналежне виконання його вимог може завдати збитків інтересам держави в особі Міністерства оборони України, структурним підрозділом якого є Концерн „Військторгсервіс”.

Представнику відповідача, прокурору розяснено їх права та обовязки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

23 жовтня 2008 р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення.

За цим договором відповідач (продавець) передає майно у власність позивачу (покупцю) в порядку та на умовах визначених цим договором на підставі протоколу № 1087-н про хід публічних торгів, проведених 08 жовтня 2008 року Рівненською міжрегіональною товарно-майновою біржею „Прайс”, погодженого начальником філії „Управління торгівлі ЗОК” 08 жовтня 2008 року, а позивач (покупець) приймає майно, нежитлове приміщення (магазин) (приміщення з № 92-1 по № 92-53) /літер А-5/ загальною площею 755,5 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_1, сплативши за нього протягом 90-та банківських днів, тобто до 03.03.2009р. грошові кошти в розмірі 1529718 грн. на рахунок позивача ( п.п. 2.1, 3.1 договору). За погодженням сторін цей термін може бути продовжений.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань.

Відповідно до припису ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Предметом спору у даній справі є внесення змін в п.3.1 договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 23.10.2008р. з підстав неможливості виконання позивачем зобов'язання щодо виконання умов договору.

23.01.2009р. та 09.02.2009р. позивач за первісним позовом звернувся з пропозицією до відповідача про внесення змін у п.3.1 договору купівлі-продажу не житлового приміщення від 23.10.2008р. щодо збільшення терміну оплати за приміщення до 01.07.2009р. Позивач посилається на те, що у ході виконання договору сталася істотна зміна обставин якими сторони керувалися при укладенні договору і які не могли бути враховані при його укладенні, а саме, що постановою №319 від 13.10.2008р. НБУ „Про додаткові заходи щодо діяльності банків”, було обмежено банки в проведенні активних (кредитних) операцій, внаслідок чого позивач не зміг взяти кредит, щоб оплатити у визначений термін залишкової суми за придбане приміщення і що робить неможливим виконання умов договору.

Листом від 25.02.2009р. № 23516 відповідач за первісним позовом відмовив позивачу у внесенні змін та доповнень до договору купівлі-продажу, посилаючись на те, що ускладнення процедури отримання кредиту у фінансових установах України не може вважатися обставиною, за якою унеможливлюється своєчасне здійснення розрахунків за придбане майно у звязку з чим позивач звернувся до господарського суду.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ГК України у разі неможливості виконання зобов'язання повністю або частково зобов'язана сторона, з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам, повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків.

Як свідчать матеріали справи, позивач за первісним позовом звернувся до відповідача з пропозицією про внесення змін до договору купівлі-продажу 23.01.2009р. та 09.02.2009р., тобто до дня закінчення терміну виконання даного зобов'язання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України зміна або припинення правовідносин є одним зі способів захисту цивільних прав й інтересів.

Статтею 188 ГК України передбачено порядок зміни господарських договорів. Відповідно до п. 4 даної статті у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

В обґрунтування своїх вимог позивач за первісним позовом посилається на ч.1 ст.652 ЦК України, відповідно до якої у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобовязання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

. Частиною 2 статті 651 ЦК України, передбачено що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом встановлено, що при відмові відповідача щодо пропозиції позивача внести зміни у п.3.1 договору купівлі-продажу відповідачем не було порушено умови договору, укладеного між позивачем та відповідачем. Отже, відсутні підстави для зміни умов договору, визначені ст. 651 ЦК України.

Позивач за первісним позовом посилається на ст. 652 ЦК України, як на правову норму, що передбачає у даному випадку внесення змін до договору у зв'язку з істотною зміною обставин. Між тим, дана стаття також встановлює обов'язкові умови за наявності яких, суд може постановити рішення про зміну договору. Зокрема ч.4 ст. 652 ЦК України встановлює, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

В процесі розгляду справи позивач за первісним позовом не надав доказів наявності зазначених виняткових обставин.

Відповідно до положень ст. 42 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто, договір купівлі-продажу не житлового приміщення є господарським договором і був укладений з позивачем у межах його підприємницької діяльності на власний ризик.

Крім того, постанова НБУ № 319 „Про додаткові заходи щодо діяльності банків” у даному випадку не може прийматись як обставина, що звільняє фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання умов договору. Зазначена постанова не містить в собі ніяких приписів про припинення або зміну договору, який укладено між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи позивач за первісним позовом належних доказів в обґрунтування своїх вимог суду не надав, тому суд прийшов до висновку, що в первісному позові слід відмовити.

Позивач за зустрічним позовом, посилаючись на ст.193 ГК України та п.3.1 розділу 3 „Порядок розрахунків” договору купівлі-продажу від 23.10.2008р. України, стверджує про невиконання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 зобов'язань за договором купівлі-продажу, а саме несплату вартості майна у встановлений договором термін, що являється істотним порушенням умов договору покупцем, через що просить договір розірвати.

Розглянувши зустрічний позов, суд встановив наступне.

Умовами Договору (п. 3.1) передбачено, що покупець проводить оплату за придбане майно протягом 90-та банківських днів з дати підписання договору. Тобто, зазначено термін виконання даних зобов'язань до 03.03.2009.

Однак, покупець в порушення умов договору частково сплатив вартість майна, решта залишкової суми у встановлений п.3.1 договору купівлі-продажу термін не сплачена, що являється істотним порушенням умов договору покупцем.

Невиконання зобов'язань, передбачених п.3.1 договору купівлі-продажу, підтверджуються поясненнями позивача, викладеними в зустрічній позовній заяві та поясненнями представника позивача, наданими в судових засіданнях.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач за зустрічним позовом не виконує умови договору.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість зустрічних позовних вимог Концерну „Військторгсервіс” в частині розірвання договору купівлі-продажу не житлового приміщення від 23.10.2008р.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати за зустрічним позовом покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, 82, 84, 85,115-117 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити повністю.

3. Розірвати договір купівлі-продажу не житлового приміщення від

23.10.2008р., укладений між Концерном „Військторгсеріс” та Фізичною

особою-підприємцем ОСОБА_2.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (43025 АДРЕСА_2, ідент.под.№ НОМЕР_1) на користь Концерну „Військторгсервіс” (03151 м.Київ, вул.Молодогвардійська,28А, код ЄДРПОУ 33689922) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

5. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя