Постанова № 100387952, 18.10.2021, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1290/21

Провадження № 3/950/543/21

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2021 року м. Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Косолап В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його представника – адвоката Берестовської С.О.,

розглянувши матеріали, які надійшли від Охтирського РВП Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянин України; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; не працює),

за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом Серії ДПР 18 № 173270 від 27.06.2021, ОСОБА_1 27.06.2021 о 03 год. 15 хв у с. Будилка по вул. Центральна, 58 керував мопедом Ямаха б/н з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнин рота, млява мова. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці з використанням газоаналізатора Алкотест 6820 або в лікарні ухилився шляхом відмови. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що 26.06.2021 він приїхав додому з міста Києва, де перебував на заробітках. Уночі його знайомий попросив його підвезти додому. Коли він віз свого товариша мопедом додому до вулиці Шкільна у с. Будилка, їх зупинили працівники поліції, його зіштовхнули з мопеда та почали питати чому він їхав уночі без світла фар. Він пояснив, що у нього перегоріла лампочка після цього працівники поліції запитали у нього посвідчення водія, однак оскільки посвідчення водія відповідної категорії (на мопед) у нього немає, його притягнули до відповідальності, склавши постанову. При цьому щодо стану сп`яніння зауважень до нього працівники поліції не виказували, в ході бесіди, яка тривала між ними значний час його дійсно питали чи погодиться він пройти огляд за допомогою «Драгера», на що він відмовився, вказавши, що пройде огляд проїхавши до лікарні. Тобто від огляду на стан сп`яніння він не відмовлявся, про складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП йому взагалі не було відомо, оскільки як про стан сп`яніння так і про факт складання такого протоколу йому не повідомляли.

Адвокат Берестовська С.О. у судовому засіданні надала як письмові так і усні пояснення у яких вказала на відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, адвокат вважає, що працівниками поліції було порушено вимоги як ст. 266 КУпАП так і відомчих інструкцій, які визначають порядок огляду водіїв на стан сп`яніння. Також, ОСОБА_1 не було роз`яснено його права, працівники поліції не назвали себе, відеозапис здійснювали на мобільний телефон замість відеореєстратора, яким повинні бути забезпечені. Відеозапис, доданий до протоколу, свідчить про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного обстеження на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я та неодноразово повідомляв поліцейських про те, що не вживав алкоголю. Також наданий відеозапис підтверджує і відсутність претензій у поліцейських з приводу перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння, оскільки самі поліцейські зазначають про відсутність зауважень з цього приводу. Наданий протокол та додані до нього документи не підтверджують факт ухилення ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння. Оскільки відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не повинен доводити свою невинуватість, а відповідні докази вини ОСОБА_1 відсутні, провадження у справі відносно останнього підлягає закриттю.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його адвоката, дослідивши протокол та надані докази, суд зазначає наступне.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та передбачає відповідальність, встановлену санкцією вказаної частини статті.

При цьому, встановленню підлягають усі ознаки складу наведеного правопорушення, а саме керування транспортним засобом, наявність ознак сп`яніння, відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан такого сп`яніння.

Так, згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі – Порядок № 1103).

Відповідно до п. п. 2, 3 вказаного Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно з п. 4 Порядку № 1103 огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.

При цьому, п. п. 6, 8 Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Аналогічні вимоги містить пункт 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, окрім протоколу від 27.06.2021 в якості доказу надано два відеозаписи.

При цьому, на відеозаписі з назвою «20210627_030218» зафіксовано (18 хвилина 35 секунда), що ОСОБА_1 вказує на те, що він не п`яний, і пропонує поліцейським везти його на експертизу, бажає здати кров. Натомість у відповідь поліцейський відповідає, що «йому ( ОСОБА_1 ) ніхто нічого не каже за п`яний».

Слід зазначити, що вказаний відеозапис триває більше 20 хвилин, і протягом усього часу поліцейські не вказують на наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, питаючи лише про те, чи можна їздити у темряві без світла, та чи є у нього посвідчення водія категорії «А1». Лише на 22-й хвилині поліцейський питає, що ОСОБА_1 вживав сьогодні, оскільки від ного відчувається запах алкоголю, і чи «продує він приборчик?» При цьому ОСОБА_1 не пояснюється, що мається на увазі процедура огляду, встановлена ст. 266 КУпАП, а питання ставиться без мети отримання відповіді останнього.

Також відсутні докази того, що поліцейські повідомили ОСОБА_1 про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, лише повідомлено, що на нього буде складена постанова за керування транспортним засобом без категорії «А1».

Також, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , суду пояснив, що близько 2 години ночі він перебуваючи в барі телефонував ОСОБА_1 та запрошував його випити, однак останній відмовився. У подальшому приблизно через годину, ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_3 і попросив відвезти його додому, оскільки він ( ОСОБА_4 ) багато випив. Коли їхали удвох на мопеді, назустріч їм їхав автомобіль, як згодом виявилось поліцейський. Оскільки в них не горіло світло, поліцейські їх зупинили, зіштовхнули ОСОБА_3 з мопеду і почали питати щодо їзди у темряві без світла фар. Щодо того, чи питали ОСОБА_3 про те, що він знаходиться у стані сп`яніння та чи буде проходити у зв`язку із чим огляд він не чув, як не чув що останній від такого огляду відмовлявся. Перебував не до кінця розмови ОСОБА_3 з поліцейськими, пішов додому оскільки йому було зле.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд зазначає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 255 КУпАП).

Дослідженими доказами в їх сукупності спростовуються обставини, викладені у протоколі від 27.06.2021 серії ДПР 18 № 173270, а саме не підтверджено того факту, що ОСОБА_1 дійсно відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в тому числі в закладі охорони здоров`я.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, а саме в рішенні від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), зазначено: «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає, що у діях останнього відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку із чим провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 33, 130, 247, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.М.Косолап