Рішення № 100387423, 19.10.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7427/21

Провадження № 2/750/1844/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді Карапута Л.В.,

секретаря Лось А.Ю.,

за участі представників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_1 , представників відповідачів Алексієнко О.В., Католик М.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 до виконавчого комітету Чернігівської міської ради, Чернігівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

07.07.2021 позивач звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Чернігівської міської ради, Чернігівської міської ради та просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 07 листопада 2019 року в частині визначення дати постановки на квартирний облік у позачерговому списку ОСОБА_2 .

- зобов`язати виконавчий комітет Чернігівської міської ради змінити дату включення ОСОБА_2 до позачергового списку з 07 листопада 2019 року на 17 червня 1996 року, а також внести відповідні зміни в облікові документи щодо квартирної черги ОСОБА_2 на отримання житла з урахуванням нової дати зарахування на квартирний облік.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є особою з інвалідністю І групи внаслідок захворювання, одержаного під час проходження військової служби та перебуває на квартирному обліку у виконавчому комітеті Чернігівської міської ради з 1996 року в загальній черзі, а з 7 листопада 2019 року у позачерговому списку як інвалід армії. На квартирному обліку ОСОБА_2 перебуває один. Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №434 від 07 листопада 2019 року виключено із першочергового списку, як такого, що втратив пільгу ОСОБА_2 , одного, на квартирному обліку з 17 червня 1996 року. В січні 2021 року під час розгляду цивільної справи №750/11069/20 за позовом ОСОБА_2 стало відомо представнику позивача, що її брата ОСОБА_2 поставили на квартирний облік у позачерговому списку з 07 листопада 2019 року, тому вважає, що оспорюване рішення виконавчого комітету в частині визначення дати постановки на квартирний облік у позачерговому списку є незаконим, оскільки відповідачем не було враховано, що ОСОБА_2 перебував на обліку у першочерговому списку з 17.06.1996 року.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили задовольнити.

Представники відповідачів через канцелярію суду подали письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача пояснив суду, що за заявою ОСОБА_3 рішенням виконавчого комітету ОСОБА_4 був поставлений у позачерговий список, водночас його було виключено з першочергового, оскільки на підставі однієї пільги особа може перебувати в одному пільговому списку, при цьому залишено в загальній черзі без змін.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до частин 1, 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону.

Відповідно до Конституції України народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (частина друга статті 5. В Основному Законі України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (частина перша статті 140). Виходячи з цих конституційних положень у системному зв`язку з положеннями статті 6 Конституції України про те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 26 березня 2002 року визначив політико-правову природу органів місцевого самоврядування, які не є органами державної влади, а є представницькими органами, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов`язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад і перелік яких визначено у Конституції і законах України (пункти 4, 5 мотивувальної частини Рішення від 26 березня 2002 року № 6-рп/2002 у справі про охорону трудових прав депутатів місцевих рад).

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України.

З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із змісту зазначеної конституційної норми прямої дії органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути визнані винними лише і виключно у випадку, якщо при прийнятті ними рішення останні діяли з порушенням підстав, меж повноважень та способу, що передбачені Конституцією та законами України.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватись встановленої законом процедури і форми прийняття рішень або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

У відповідності до ст. 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Частина 1 ст. 24 Основного Закону України передбачає, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, такі як - облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності, та делеговані повноваження: облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням; надання відповідно до закону громадянам, які потребують соціального захисту, безоплатного житла або за доступну для них плату.

Відповідно до рішення Чернігівської міської ради № 25/VII-23 від 30 листопада 2017 року, яким було затверджено положення про виконавчі органи міської ради, одним із виконавчих органів Чернігівської міської ради є відділ квартирного обліку та приватизації житлового фонду Чернігівської міської ради. Згідно із завданнями та функціями на відділ покладено ведення квартирного обліку та забезпечення громадян доступним житлом, що полягає в формуванні фонду житла соціального призначення та внесення пропозицій виконавчому комітету міської ради з його розподілу, веденні обліку житла, внесенні пропозиції виконавчому комітету міської ради щодо розподілу і перерозподілу звільненої житлової площі, соціального житла, службового житла, житла для тимчасового проживання, житлових приміщень у гуртожитках, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Чернігова, забезпечення громадян доступним житлом, оформляє і видає ордери; приймає від громадян заяви про прийняття на соціальний квартирний облік; готує проекти рішень виконавчого комітету міської ради з питань прийняття громадян на квартирний (кооперативний) облік, соціальний квартирний облік, про включення до списку першочергового та позачергового надання житла (вступу до житлово-будівельних кооперативів); проводить щорічну перереєстрацію громадян, що перебувають на квартирному (кооперативному) обліку та на соціальному квартирному обліку у виконавчому комітеті міської ради.

Відповідно до рішення Чернігівської міської ради № 2/УПІ-5 від 1 грудня 2020 року, яким було затверджено положення про виконавчі органи міської ради, одним із виконавчих органів Чернігівської міської ради є відділ квартирного обліку та приватизації житлового фонду Чернігівської міської ради. Згідно із завданнями та функціями на відділ покладено ведення квартирного обліку та забезпечення громадян доступним житлом, що полягає в формуванні фонду житла соціального призначення та внесення пропозицій виконавчому комітету міської ради з його розподілу, веденні обліку житла, внесенні пропозиції виконавчому комітету міської ради щодо розподілу і перерозподілу звільненої житлової площі, соціального житла, службового житла, житла для тимчасового проживання, житлових приміщень у гуртожитках, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Чернігова, забезпечення громадян доступним житлом, оформляє і видає ордери; приймає від громадян заяви про прийняття на соціальний квартирний облік; готує проекти рішень виконавчого комітету міської ради з питань прийняття громадян на квартирний (кооперативний) облік, соціальний квартирний облік, про включення до списку першочергового та позачергового надання житла (вступу до житлово-будівельних кооперативів); проводить щорічну перереєстрацію громадян, що перебувають на квартирному (кооперативному) обліку та на соціальному квартирному обліку у виконавчому комітеті міської ради.

Враховуючи вищевикладене, до повноважень виконавчого комітету Чернігівської міської ради відносяться питання забезпечення, надання та розпорядження пільговим житлом громадянам, які перебувають у черзі на отримання житла.

Статтею 9 ЖК УРСР визначено, що ніхто не може бути обмежений у праві користуватися жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

За загальним правилом, викладеним у ст. 43 ЖК Української PCP, громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством Союзу PCP, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української PCP. З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень). Законодавством Української PCP окремим категоріям громадян, які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік.

Аналогічні положення закріплені у пунктах 38 та 39 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 №470.

Чернігівська міська рада та виконавчий комітет Чернігівської міської ради є двома окремими юридичними особами.

Таким чином, позивачем визначено другого відповідача Чернігівську міську раду, проте позовних вимог не заявлено, тому в задоволенні позову до Чернігівської міської ради слід відмовити.

Згідно поданих документів та заяви від 8 травня 1996 року ОСОБА_2 , рішенням виконавчого комітету міської ради від 17 червня 1996 року № 115 був поставлений на квартирний облік до загальноміської черги та включений до першочергового списку, як інвалід армії. (Відповідно до підпункту 5 пункту 44 «Правил обліку громадян...»).

1 жовтня 2019 року ОСОБА_3 , як опікун, подала заяву про включення ОСОБА_2 до позачергового списку, за пільгою інваліда армії (відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зі змінами передбаченими Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби» №2397-\ЧІІ від 5 квітня 2018 року).

Згідно рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради №434 від 07.11.2019 «Про затвердження списків громадян, поставлених на квартирний облік, виділення житла підприємствам, зміну статусу службового житла» п. 5.1 включено до позачергового списку ОСОБА_2 , одного, що зареєстрований та мешкає у приватній трикімнатній квартирі, житловою 33,7 кв.м, квартирі АДРЕСА_1 за договором позики. Відповідно до пункту 3 статті 12 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби» включено до позачергово списку як інваліда армії та виключено з першочергового, як такого, що набув іншу пільгу.

При цьому, оспорюване рішення не встановлює дату постановки на квартирний облік у позачерговому списку ОСОБА_2 .

Станом на 22 липня 2021 року на квартирному обліку у виконавчому комітеті Чернігівської міської ради перебуває ОСОБА_2 , один, у загальноміській черзі з 17 червня 1996 року за № 1523 та у позачерговому списку як інвалід армії (інвалідність першої групи) з 7 листопада 2019 року за № 821.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за договором позички, дія якого закінчилась 13 серпня 2019 року, у своєї сестри ОСОБА_3 у трикімнатній, житловою площею 33,7 кв.м, де ще зареєстровано та проживає дві особи: сестра власник квартири та її син. Договір позички, на користування кімнатою 8,4 кв.м, надав право ОСОБА_2 стати на квартирний облік.

Згідно з пунктом 18 «Правил обліку громадян...» ОСОБА_2 було включено до позачергового списку з моменту звернення (подачі заяви та відповідних довідок про наявність пільг).

Постановка здійснена відповідно до заяви та пункту 22 «Правил обліку громадян...» з дня прийняття рішення виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, а тому відсутні підстави для визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 07 листопада 2019 року в частині визначення дати постановки на квартирний облік у позачерговому списку ОСОБА_2 .

Інших підходів, ніж дата взяття на облік у формуванні черговості забезпечення житлом осіб, які користуються певним правом (мають однакові пільги) в черговості одержання таких приміщень чинне законодавство України не встановлює.

Окрім того, відповідно до норми ч. 3 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей», на який посилається позивач, слід зазначити, що виконавчий комітет Чернігівської міської ради та Чернігівська міська рада не є органами виконавчої влади. Чернігівська обласна державна адміністрація, як місцевий орган виконавчої влади, жодним чином не делегувала повноваження виконавчому комітету Чернігівської міської ради на придбання житла позивачу за кошти Державного бюджету України.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачами не порушено жодної з вимог законодавства України.

Позивач має право бути забезпеченим житлом у порядку черги після того, як будуть забезпечені житлом особи, які перебувають у списку осіб, що мають право на позачергове одержання житла раніше нього, що відповідатиме положенням статті 43 ЖК України.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову до виконавчого комітету Чернігівської міської ради, з підстав заявлених позивачем в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_2 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 до виконавчого комітету Чернігівської міської ради, Чернігівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 19.10.2021.

Суддя Л.В. Карапута