Рішення № 100387130, 12.10.2021, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3831/21

Провадження № 2/577/1194/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2021 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Кравченка В.О.

за участю секретаря

судового засідання Степаненко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду з вищевказаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.05.2010 року, що утворилася станом на 15.06.2021 року, загальною сумою 35957,25 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом - 33368,61 грн., в тому числі 2588,64 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом; заборгованість за комісією - 0,00 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - 0,00 грн.

На обґрунтування вимог у заяві зазначено, що на підставі вказаного договору відповідач отримала кредит, ліміт якого у подальшому був збільшений до 19000,00 грн. ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами" складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. За умовами Договору Банк також має право в будь-який момент змінити (збільшити або зменшити) кредитний ліміт (п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Договору).

Оскільки, взятих на себе зобов`язань по поверненню тіла кредиту та відсотків відповідач не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку добровільно не погашає, то і просять стягнути заборгованість примусово.

Представник позивача за довіреністю Дашко В.М. просить розглядати справу за відсутності їх представника, вимоги підтримують, про що зазначив у прохальній частині позову (зворотна частина а.с. 3).

ОСОБА_1 подала відзив на позов, у якому вказала, що укладений 26.05.2010 року між нею та АТ КБ "Приватбанк" кредитний договір не можна вважати договором приєднання, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, з часу виникнення правовідносин (травень 2010 р.) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (липень 2021 року) Банком неодноразово змінювалися. Вказує, що підписана нею анкета-заява не містить домовленості сторін про сплату процентів (відсотків) за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту. Отже, оскільки позивачем не надано доказів того, що з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку ОСОБА_1 була ознайомлена та ці документи підписані останньою, то Банком не доведено правомірність дій щодо нарахування відсотків, стягнутих позивачем за рахунок коштів, які відповідач вносив на погашення заборгованості за кредитом.

На підтвердження погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 зазначила, що за період з 10.06.2010 року по 15.06.2021 року погасила 144242,63 грн., в той час як сума витрачених коштів за вказаний період становить 111592,91 грн., а тому внесла на 32649 грн. більше суми наданих Банком кредитних коштів.

Враховуючи вищевикладене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник ОСОБА_1 адвокат Білий Я.В. подав клопотання про розгляд справи без його та відповідача участі (а.с. 105).

У відповіді на відзив позивач посилається на те, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» 26.05.2010 року підписала Заяву №б/н. Укладання Договору здійснюється за принципом укладення між Банком і клієнтом договору приєднання. Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умов і Тарифів і підтверджує свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами" складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. За умовами Договору Банк також має право в будь-який момент змінити (збільшити або зменшити) кредитний ліміт (п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Договору).

Отже, зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. З даними документами відповідач була ознайомлена, про що свідчить підпис останньої у Заяві. Наголошує, що з моменту оформлення кредитного договору (минуло 10 років) ОСОБА_1 в Банк за фактом неправильного нарахування відсотків не зверталася, користувалася кредитними коштами, погашала борг, що свідчить про її згоду з умовами кредитування. Згідно виписки по рахунку, вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконувала свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що вона знала про умови кредитування та визнала свої зобов`язання за Договором. Тому вважає, що посилання відповідача на те, що вона не була ознайомлена з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги. Крім того, зауважує, що розрахунок, який здійснив відповідач не є належним доказом, тому що останній не має спеціальних знань. А Банком розрахунок заборгованості проведений автоматизованою системою станом на 15.06.2021 року і в ньому відображені та враховані всі фінансові зобов`язання боржника за умовами договору, а також здійснені платежі на його виконання. Наполягає, що ОСОБА_1 станом на 15.06.2021 року має заборгованість у розмірі 35957,25 грн., яку просить стягнути примусово.

Суд, дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку.

Із представлених доказів вбачається, що 26.05.2010 року ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, уклало кредитний договір з ОСОБА_1 за умовами якого остання отримала платіжну карту кредитка "Універсальна" (а.с.16). Крім того, у анкеті-заяві вказано, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_1 кредитний ліміт неодноразово збільшувався, в останнє до 19000,00 грн. (а.с.14).

Згідно довідки ОСОБА_1 була видана картка № НОМЕР_1 , яка неодноразово перевипускалася, останнього разу 09.03.2021 за № 4149609003086743 із терміном дії до 12/24 року (а.с. 15).

За представленим Банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за наведеним кредитним договором, станом на 15.06.2021 року, складає 35957,25 грн., з яких: за простроченим тілом кредиту - 33368,61 грн., за простроченими відсотками 2588,64 грн.

Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 статті 625 ЦК передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Відповідно до чч. 1,2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України)

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти до висновку про те, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений, при цьому умови договору повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За положеннями ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81ЦК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши вищевказані докази, суд приходить до висновку, що відсутність підпису відповідача на Умовах та Правилах надання банківських послуг, фактично надає можливість банку надавати умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем, а зазначення в анкеті-заяві про ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту, без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.

З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що за період із 26 травня 2010 року по 15 червня 2021 року відповідач користувався кредитними коштами, що підтверджується відповідними сумами в графі «Витрати клієнтом кредитних коштів». Загальна сума витрачених коштів за вказаний період становить 111592 грн. 91 коп. Також вбачається, що за вказаний період відповідач здійснювала погашення заборгованості за вказаним кредитним договором на загальну суму 144242 грн. 63 коп, що підтверджується відповідними сумами в графі «Сума коштів, внесена клієнтом на погашення заборгованості». Отже, відповідачем внесено в рахунок повернення кредитного ліміту на 32649 грн. 72 коп. більше ніж ним отримано кредитних коштів.

Доводи позивача, викладені у відповіді на відзив (а.с. 95-101) про те, що здійснений відповідачем розрахунок не є належним доказом, тому що останній не має спеціальних знань для здійснення такого розрахунку, суд відхиляє, скільки, поданий відповідачем розрахунок здійснено на підставі виписки про рух коштів, наданої самим позивачем, та за своїм змістом становить прості математичні дії щодо підрахунку використання кредитних коштів та їх повернення на картку, а тому не потребує спеціальних знань.

Крім того, оскільки між сторонами не було погоджено розмір процентів, то здійснення зарахування позивачем частини коштів, які проплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості за кредитом та відсотками не грyнтуються на вимогах закону та домовленості сторін. Відтак наданий позивачем розрахунок не є достатнім доказом на підтвердження заявлених вимог.

Обґрунтовуючи вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

Керуючись: ст.ст. 526, 1054 ЦК України, ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кравченко В. О.