Ухвала суду № 100386889, 18.10.2021, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 476/408/20

УХВАЛА

іменем України

"18" жовтня 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого – судді Вуїва О.В.,

за участю: секретаря судового засідання Ціліциної О.В., представника позивачки ОСОБА_1 , представника відповідача – ФГ «Основа-2006» Марку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Основа-2006», Центру надання адміністративних послуг у Єланецькій селищній раді про визнання строку договору оренди земельної ділянки таким, що закінчився, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права оренди,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до Єланецького районного суду Миколаївської області з позовом до ФГ «Основа-2006», державного реєстратора Шапошнікова В.Б. про визнання строку договору оренди земельної ділянки таким, що закінчився, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права оренди в якому вказувала, що 01 грудня 2011 року між ОСОБА_2 та ФГ «Основа-2006» було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого позивачка, як орендодавець, передала останньому, як орендарю, в строкове платне користування строком на 5 років земельну ділянку площею 7,24 га, яка розташована на території Єланецької селищної ради, поза межами населеного пункту, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зі свого боку ФГ «Основа-2006» зобов`язалося використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням (для вирощування сільськогосподарської продукції) та щорічно сплачувати орендну плату у розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що становить 4 000 грн. (з правом перегляду плати один раз на два роки) в строк до 30 грудня поточного року, а в разі порушення строку внесення орендної плати – сплачувати пеню у розмірі 0,01 % від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

15 лютого 2012 року договір було зареєстровано у відділі Держкомзему у Єланецькому районі Миколаївської області за №482305504000104.

Після закінчення строку дії договору оренди ОСОБА_2 звернулася до ФГ «Основа-2006» з вимогою про повернення земельної ділянки.

Проте орендар відмовився повернути земельну ділянку, мотивуючи свою відмову тим, що строк дії договору не закінчився.

Під час з`ясування розбіжностей щодо строку дії договору оренди позивачка дізналася, що зміст договору оренди в частині вказаного строку без її згоди було змінено з 5 до 15 років, а в подальшому, згідно додаткової угоди, укладеної сторонами основного договору після закінчення строку його дії, реєстраційний запис про яку 16 травня 2017 року, внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, продовжено на 15 років.

У зв`язку з цим ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ФГ «Основа-2006» про визнання договору оренди землі та додаткової угоди до договору оренди землі недійсними та застосування наслідків недійсності правочину з підстав відсутності волевиявлення орендодавця на укладення основного та додаткового договору оренди на визначених у них умовах. За наслідками розгляду вказаного спору постановою Миколаївського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року у справі №476/408/20 (якою було відмовлено в задоволенні позову) встановлено, що договір оренди землі від 01 грудня 2011 року, реєстр №482305504000104 дійсно було укладено строком на 5 років, а його зміст щодо строку дії в 15 років був спотворений внаслідок заміни одного або кількох аркушів вказаного договору. При цьому апеляційний суд не знайшов доказів узгодження вказаних змін усіма сторонами договору, як і не знайшов доказів відсутності волевиявлення сторін на укладення додаткової угоди до договору оренди.

Враховуючи вказані обставини, виходячи з того, що договір оренди землі припинив свою дію, однак ФГ «Основа-2006» не бажає повертати орендодавцю земельну ділянку площею 7,24 га, яка розташована на території Єланецької селищної ради, поза межами населеного пункту, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в добровільному порядку, тому ОСОБА_2 просила про визнання строку договору оренди земельної ділянки таким, що закінчився, витребування спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права оренди.

Згідно ухвали Єланецького районного суду Миколаївської області від 07 вересня 2020 року та розпорядження В.о. голови Єланецького районного суду Миколаївської області від 13 жовтня 2020 року справу було передано на розгляд до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області та згідно ухвали Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 жовтня 2020 року прийнято до свого провадження.

Ухвалою суду від 23 грудня 2020 року первісного відповідача у справі – державного реєстратора Шапошнікова В.Б. замінено на належного – Центр надання адміністративних послуг Єланецької райдержадміністрації.

Ухвалою суду від 27 липня 2021 року первісного відповідача у справі – Центр надання адміністративних послуг Єланецької райдержадміністрації замінено на належного – Центр надання адміністративних послуг у Єланецькій селищній раді.

В судовому засіданні представник відповідача – ФГ «Основа-2006» Марку О.В. заявила клопотання про витребування від Єланецького районного суду Миколаївської області із матеріалів цивільної справи №476/408/20 оригіналу експертного висновку від 14 лютого 2019 року №18-3950 (яким встановлено факт заміни аркушу/аркушів в договорі оренди). Також просила витребувати оригінал договору оренди землі від 01 грудня 2011 року, реєстр №482305504000104 та додатки до нього (додаткову угоду та акт приймання-передачі земельної ділянки), мотивуючи необхідність витребування цих документів подальшим призначенням технічної експертизи з метою встановлення визначеного правочином строку дії договору оренди.

В судовому засіданні, яке проводилося без участі позивачки ОСОБА_2 , її представник ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечувала, вказуючи на те, що обставини, про встановлення яких за допомогою витребовуваних документів клопотала представник відповідача ОСОБА_3 , вже встановлені у іншій судовій справі за участю тих же сторін, а тому не підлягають повторному доказуванню, зокрема у спорі, що розглядається. Водночас зазначала, що остання подала клопотання з порушенням встановленого законом порядку.

Представник відповідача - Центру надання адміністративних послуг у Єланецькій селищній раді в судове засідання не з`явився.

Заслухавши думку представника позивачки ОСОБА_1 , представника відповідача – ФГ «Основа-2006» Марку О.В., дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.ч. 1, 3 ст. 83 ЦПК України).

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Як вбачається з пояснень представника відповідача – ФГ «Основа-2006» Марку О.В. та матеріалів справи, метою витребування доказів є фактичне встановлення за їх допомогою обставин, що мають значення для вирішення спору, проте вже були встановлені у іншому спорі за участю тих же сторін (постанова Миколаївського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року, справа №476/408/20).

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи преюдиційне значення встановлених обставин, особою, яка заявила клопотання, не доведено необхідність повторного встановлення вказаних обставин за допомогою витребовуваних доказів.

Водночас, клопотання не відповідає вимогам, встановленим ч. 2 ст. 84 ЦПК України, оскільки в ньому не зазначено особу, від якої слід витребувати додаткову угоду та акт приймання-передачі земельної ділянки, а також вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання витребуваних доказів самостійно, докази вжиття таких заходів та або причини неможливості самостійного отримання цих доказів.

За встановлених обставин, керуючись ст.ст. 12, 84, 258-260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про витребування доказів – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: О. В. Вуїв