Рішення № 100385695, 19.10.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/5419/20

№ 2/183/1225/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2021 рокуНовомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судового засідання Шевченко О.С.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, в порядку регресу, -

в с т а н о в и в:

01.10.2020 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просили стягнути з відповідача понесені витрати, пов`язані з регламентною виплатою, в порядку регресу у розмірі 17497,36 грн. (16223,36 грн. - сума страхового відшкодування та 1274 грн. - вартість послуг оцінювача), а також покласти на відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2102 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 20.07.2017 року об 11 годині 40 хвилин водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Богдан 2251», н/з НОМЕР_1 скоїв зіткнення з автомобілем «ВАЗ 111130», н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП вищевказані автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06.09.2017 року по справі №202/5371/17 водія ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На момент настання ДТП ОСОБА_2 не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, в зв`язку з чим, позивач сплатив на користь потерпілої особи ОСОБА_4 , - власника автомобіля «ВАЗ 111130», н/з НОМЕР_2 , страхове відшкодування у розмірі 16223,36 грн. Крім того, для встановлення розміру заподіяної шкоди залучався оцінювач, вартість послуг якого складала 1274 грн.

Таким чином, посилаючись на зальні вимоги щодо відшкодування шкоди, позивач просить стягнути з відповідача зазначену грошову суму, в порядку регресу, відповідно до вимог ст. 1191 ЦК України.

Ухвалою суду від 11 грудня 2020 року відкрите провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з`явився, вважається таким, що повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, причина неявки суду не відома, в зв`язку з чим суд, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, зі згоди позивача, провів заочний розгляд справи, за наявними у справі доказами.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

Так, 20.07.2017 року об 11 годині 40 хвилин водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Богдан 2251», н/з НОМЕР_1 скоїв зіткнення з автомобілем «ВАЗ 111130», н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП вищевказані автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06.09.2017 року по справі №202/5371/17 водія ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Зазначені обставини, в силу ч.4 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що на час ДТП відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в зв`язку з чим, власник транспортного засобу «ВАЗ 111130», н/з НОМЕР_2 - ОСОБА_4 (а.с.14) звернулася до МТСБ України з заявою про відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП (а.с. 1).

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №05-12-17Р, складеного 03.01.2018 року оцінювачем ОСОБА_5 , вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу «ВАЗ 111130», н/з НОМЕР_2 , складає 22951,06 грн. (а.с. 18-29).

Моторне (транспортне) страхове бюро України на підставі довідки №1 від 08.02.2018 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих (а.с.30) та наказу від 22.02.2018 за №1661 про відшкодування шкоди ОСОБА_4 (а.с.31), виплатило останній страхове відшкодування у розмірі 16223,36 грн., що стверджується копією платіжного доручення №902073 від 22.02.2018 року (а.с.32).

Крім того, МТСБУ сплатило на користь оцінювача грошову суму у розмірі 1274 грн., в якості послуги аварійного комісара (експерта), яким, в свою чергу, здійснено оцінку вартості матеріального збитку, на підставі відповідного договору та акту про виконаних робіт (а.с.33-35).

Сторонами не оспорено, що ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди не мав полісу обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів.

До правовідносин, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати наступні норми закону, а саме.

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до положень ч.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з пунктом 38.2.1. Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Поряд з цим, статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 76 ЦПК України, докази встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до п.4 ч.2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

В свою чергу, відповідачем по справі суду не надано жодного належного та допустимого в розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України доказу на спростування обставин, викладених в позові.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову в повному обсязі, оскільки на момент настання ДТП ОСОБА_2 не мав чинного договору цивільно-правової відповідальності, страхове відшкодування сплачено МТСБУ на користь потерпілої особи - ОСОБА_4 , підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки законом прямо встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати у виді сплаченої суми судового збору у розмірі 20102 грн. (а.с.1), а також витрати, пов`язані із залученням експерта у розмірі 1274 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 12, 76-81, 89, 258-259, 263-268, 274, 280-282 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, в порядку регресу, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, юридична адреса: 02154, м. Київ, вул.Русанівський бульвар, буд.8) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 16223 гривень, 36 копійок (шістнадцять тисяч двісті двадцять три гривні, 36 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, юридична адреса: 02154, м. Київ, вул.Русанівський бульвар, буд.8) судовий збір в розмірі 2102 грн., витрати на проведення оцінки вартості збитків у розмірі 1274 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сорока О.В.