Рішення № 100384562, 18.10.2021, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1637/20

2/705/664/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2021 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Гудзенко В.Л.

за участю секретаря судового засідання Юрченко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Уманського міськрайонного суду Черкаської області звернулося Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 12.12.2010 ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 14200 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Відповідно до чинного законодавства, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України - 6 місяців від дня відкриття спадщини, він не заявив про відмову від неї. В даному випадку, спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , яка зареєстрована по АДРЕСА_1 . Тому, позивач вважає, що ОСОБА_2 прийняла спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов?язання померлого позичальника - ОСОБА_2 , адже вона не відмовилася від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини. 03.02.2019 до Уманської міської державної нотаріальної контори було направлено лист-претензію, на виконання вимог ч.2 ст. 1281 ЦК України. 03.04.2019 позивачем було отримано відповідь з Уманської міської державної нотаріальної контори, в якій зазначалося, що спадкоємці померлої ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк». 30.09.2019 на адресу відповідача було направлено лист-претензію, згідно якого позивач пред?явив свої вимоги щодо стягнення заборгованості. Вимога позивача про погашення заборгованості відповідачем ОСОБА_2 виконана не була, тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у прохальній частині позову представник позивача просить суд справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення рекомендованих повідомлень про вручення, яке повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», про причини своєї неявки у судові засідання відповідач суду не повідомила, заяв про відкладення судового розгляду, відзив на позовну заяву чи зустрічну позовну заяву до суду не подала, та відповідно до положень ч.11 ст.128 ЦПК України вважається, що відповідач повідомлена належним чином про розгляд справи.

У справі достатньо матеріалів про правовідносини сторін, за таких обставин суд вважає, що справу можливо розглядати без участі відповідача. Представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює судове рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі заяви від 12.12.2010 та відповідно до укладеного договору б/н від 12.12.2010 ОСОБА_2 отримала кредит в АТ «КБ «ПриватБанк» у розмірі 14200 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.

Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконувала.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 28.10.2015.

У зв`язку із порушеннями ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором від 12.12.2010 станом на 10.11.2019 у відповідача перед банком виникла заборгованість в розмірі 14172,70 грн., яка складається з: 11539,08 грн. - заборгованості за кредитом та 2633,62 грн. - нарахована пеня.

Оскільки позивач вважає, що в даному випадку спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є її сестра ОСОБА_1 , яка, на думку позивача, проживала разом з нею на час її смерті по АДРЕСА_1 , то направив на її адресу Лист-претензію від 30.09.2019 про погашення заборгованості. У зв?язку з тим, що заборгованість погашена не була, то позивач звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

У позові позивач посилається на те, що 03.04.2019 ними було отримано відповідь з Уманської міської державної нотаріальної контори, в якій зазначалося, що спадкоємці померлої ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк».

Інформація про інші заяви про прийняття спадщини відсутня.

Тобто, відповідач ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини не зверталася та документи на спадкові права не оформляла.

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Вирішуючи справу на підставі доказів, долучених до справи, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 спадщину не приймала, суд дійшов висновку, що відповідно до положень норм ст. 1282 ЦК України у відповідача відсутній обов`язок задовольняти вимоги кредитора, а тому в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» необхідно відмовити за їх безпідставністю.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову не підлягають відшкодуванню позивачу понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 259, 263- 265, 268, ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Копію рішення направити сторонам по справі.

Заочне рішення може бути переглянуте Уманським міськрайонним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до апеляційного суду Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий В.Л. Гудзенко