Рішення № 10038399, 30.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.10                                                                                           Справа№ 7/60

за позовом приватне підприємство «Баядєра»

до відповідача дочірнє підприємство товариства з обмеженою відповідальністю «УРС»«Єврогурт»

про стягнення заборгованості

ціна позову: 15528,94грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача - Дейнека В.С., довіреність в матеріалах справи;          від відповідача –не з’явився

Суть спору:

Приватне підприємство «Баядєра»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «УРС»«Єврогурт»про стягнення заборгованості; ціна позову: 15528,94грн., в тому числі 11336,58грн. основного боргу, 1158,82грн. пені, 2267,32грн. штрафу, 766,23грн. відсотків річних за невиконання зобов’язання.

Відповідно до позовної заяви, 20.01.2009р. між Позивачем та Відповідачем укладено договір поставки №121/1, відповідно до умов якого Позивачем поставлено Відповідачу товар загальною вартістю 11636,64грн., Відповідачем ж здійснено лише часткову оплату за поставлений товар.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, договором поставки №121/1 від 20.01.2009р., видатковими накладними №267698 від 15.05.2009р. на суму 1176,84грн., №268404 від 19.05.2009р. на суму 1189,8грн., №268406 від 19.05.2009р. на суму 504,6грн., №269674 від 23.05.2009р. на суму 1755,96грн., №270107 від 26.05.2009р. на суму 1409,04грн., №270112 від 26.05.2009р. на суму 588,48грн., №271254 від 29.05.2009р. на суму 248,28грн., №271258 від 29.05.2009р. на суму 665,4грн., №272331 від 03.06.2009р. на суму 1138,02грн., №273110 від 05.06.2009р. на суму 740,1грн., №276662 від 18.06.2009р. на суму 432,18грн., №276665 від 18.06.2009р. на суму 918,3грн., №277839 від 24.06.2009р. на суму 461,64грн., №277840 від 24.06.2009р. на суму 408грн., розрахунком ціни позовних вимог, довіреністю на право здійснення представництва, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №299607, довідкою з ЄДРПОУ №03-78-278, платіжними дорученнями з відмітками банку №244 та №245 від 16.03.2010р. про оплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, описом вкладення до цінного листа з відбитком поштового штемпеля та фіскальним поштовим чеком від 29.03.2010р., ст.ст.526, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст.2, 4-1, 12, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/60 від 31.03.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому азсіданні на 11год. 40хв. 19.04.2010р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області №7/60 від 19.04.2010р., в тому числі з метою забезпечення принципу змагальності та представлення сторонами доказів по справі.

В судовому засіданні 19.04.2010р. представнику Позивача оголошено права та обов’язки, визначені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/60 від 31.03.2010р. та від 19.04.2010р., які скеровані в тому числі Відповідачу (підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення №4597488 від 02.04.2010р. та дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області), зазначалось, що права та обов’язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу; оригінал довідки про включення Відповідача в ЄДРПОУ станом на 27.04.2010р.; письмове повідомлення про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України; копії опису вкладення у цінний лист (акт звірки взаєморозрахунків) та фіскального поштового цеку про скерування Відповідачу акту звірки взаєморозрахунків.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Вимог ухвал господарського суду Львівської області №№7/60 від 31.03.2010р. та від 19.04.2010р., в тому числі щодо подання відзиву на позовну заяву, не виконав.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення 11336,58грн. основного боргу.

20.01.2009р. між Позивачем (Постачальником) та Відповідачем (Покупцем) укладено договір поставки №121/1 (далі –Договір), відповідно до п.1.1 якого, Постачальник зобов’язується передати, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити алкогольну продукцію та товари народного споживання (далі –Товар) на умовах, визначених Договором.

Згідно п.п.1.2, 1.3 Договору, найменування, ассортимент та кількість Товару визначаються у видаткових накладним, які складаються Сторонами при прийманні-передачі кожної партії Товару; партією Товару вважається найменування, кількість та ассортимент Товару, зазначені в одній видатковій накладній.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2, 2.3 Договору, ціна кожної одиниці Товару визначається Постачальником та вказується у видаткових накланих; вартість однієї партії Товару являє собою вартість Товару, зазначену у видатковій накладній, за якою ця партія поставляється; загальна сума Договору складається із сумм всіх видаткових накладних, складених Відповідно до цього Договору.

Згідно п.п.4.1, 4.2 Договору, розрахунки за Товар здійснюються за кожною поставленною партією Товару шляхом оплати Покупцем вартості партії Товару протягом 30 календарних днів з дати поставки такої партії; оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника або в іншій формі та спосіб, що не заборонені чиним законодавством України, за умови попереднього погодження форми і способу розрахунків із Постачальником.

Відповідно до наступних видаткових накладних: №267698 від 15.05.2009р. на суму 1176,84грн., №268404 від 19.05.2009р. на суму 1189,8грн., №268406 від 19.05.2009р. на суму 504,6грн., №269674 від 23.05.2009р. на суму 1755,96грн., №270107 від 26.05.2009р. на суму 1409,04грн., №270112 від 26.05.2009р. на суму 588,48грн., №271254 від 29.05.2009р. на суму 248,28грн., №271258 від 29.05.2009р. на суму 665,4грн., №272331 від 03.06.2009р. на суму 1138,02грн., №273110 від 05.06.2009р. на суму 740,1грн., №276662 від 18.06.2009р. на суму 432,18грн., №276665 від 18.06.2009р. на суму 918,3грн., №277839 від 24.06.2009р. на суму 461,64грн., №277840 від 24.06.2009р. на суму 408грн., Позивачем поставлено Товару Відповідачу на суму 11636,64грн.

Згідно доводів позовної заяви, Відповідачем здійснено часткову оплату за отриманий Товар, в результаті чого борг складає 11336,58грн.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене та те, що в матеріалах справи відсутні та Відповідачем не подані докази, які б спростовували позовні вимоги, чи докази, які б свідчили про повне чи часткове погашення боргу в розмірі 11336,58грн., враховуючи представлені докази та доводи мотивувальної частини рішення, суд приходить до висновку, що вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача 11336,58грн. боргу підлягає до задоволення.

Щодо стягнення 1158,82грн. пені та 2267,32грн. штрафу.

Позивач в розрахунку позовних вимог надає розрахунок пені, вихідними даними для якого є сума боргу по кожній поставці Товару, терміни прострочення (перевіривши правильність розрахунку судом встановлено, що розрахунок проведено за 182 дні з моменту прострочення за кожною партією Товару), дані облікових ставок НБУ. Загальна сума пені, відповідно до проведенного розрахунку, становить 1158,82грн.

Крім того, в розрахунку до позовних вимог Позивачем надано розрахунок штрафу, вихідними даними для якого є сума боргу та велична відсотків –20% річних. Відповідно, розмір штрафу становить 2267,32грн.

Відповідно до п.7.2.1 Договору (Відповідальність Сторін), за несвоєчасну оплату Товару Покупець додатково сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу; при цьому, нарахування пені за прострочення виконання зобов’язання припиняється через два роки від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно до п.7.2.2 Договору, у разі, якщо прострочена заборгованість не буде погашена протягом 15 днів з дати її виникнення, Покупець зобов’язаний сплатити на користь Постачальника штраф у розмірі 20% від суми поставки, строк розрахунків про якій було порушено.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11, ст..629 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків та є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до Постанови Національного банку України (НБУ) від 12.06.2009 N 343, розмір облікової ставки НБУ з 16.06.2009р. становив 11,0000%, згідно Постанова НБУ від 10.08.2009 N 468, розмір облікової ставки НБУ з 12.08.2009р. становив 10,2500%.

З врахуванням вищенаведеного, в тому числі п.п.7.2.1, 7.2.2 Договору, перевіривши правильність розрахунку, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 1158,82грн. пені та 2267,32грн. штрафу підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 766,23грн. 10% річних за невиконання зобов’язання.

Позивач в розрахунку до ціни позову надає розрахунок 10% річних за невиконання зобов’язання, вихідними даними для якого є сума боргу по кожній поставці Товару, розмір відсотків –10% річних, терміни прострочення. Загальна сума 10% річних, відповідно до проведенного розрахунку, становить 766,23грн.

Відповідно до п.7.2.1 Договору, за несвоєчасну оплату Товару Покупець додатково сплачує Постачальнику 10% річних від суми заборгованості.

Згідно п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі п.7.2.1 Договору, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає 766,23грн. 10% річних за невиконання зобов’язання.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

30.04.2010 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 05.05.2010 року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, 33, 34, 43, 49, 75, 85 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про судоустрій України», ч.1 ст.173, ст.ст.193, 230, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, ч.1 ст.11, ч.1 ст.509, ст.ст.525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, ч.1 ст.612, ст.ст.625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», Постановою Національного банку України (НБУ) від 12.06.2009 N 343, Постановою НБУ від 10.08.2009 N 468, договором поставки №121/1 від 20.01.2009р., суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «УРС»«Єврогурт»(79040, м. Львів, вул. Каховська,34, ідентифікаційний код 20826400) на користь приватного підприємства «Баєдєра»(84601, Донецька обл., м. Горлівка, Центрально-Міський р-н, вул. Озерянівська,2, ідентифікаційний код 13491057) 11336грн. 58коп. основного боргу, 1158грн. 82коп. пені, 2267грн. 32коп. штрафу, 766грн. 23коп. 10% річних за невиконання зобов’язання, 155грн. 29коп. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя