Ухвала суду № 100383614, 12.10.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

12.10.2021

ЄУН 337/3395/21

Провадження №2-о/337/89/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Сидорової М.В.

за участю секретаря Сабліної А.А.

представників заявника ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за заявою ОСОБА_3 , заінтересована особа: Восьма запорізька державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року ОСОБА_3 , інтереси якої представляють ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернулась до суду з вказаною заявою, в якій просить встановити факт її проживання однією сім`єю без шлюбу із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , не менш як п`ять років у період з лютого 2015 року по 27.06.2020 року включно, тобто до моменту відкриття спадщини.

Заяву мотивує тим, що заявниця та ОСОБА_4 багато років були знайомі, мали дружні сусідські стосунки, проживали в одному будинку. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік заявниці. Батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , мати – 15.11.2014р. Оскільки мати ОСОБА_4 – ОСОБА_5 останній час за життя хворіла та потребувала постійного стороннього догляду, на початку 2014 року ОСОБА_4 звернувся до заявниці з проханням допомогти доглядати за його матір`ю у той час коли він перебував на роботі. ОСОБА_3 почала щодня доглядати за ОСОБА_5 , купувала ліки, готувала їжу, займалась іншими побутовими справами. Після смерті матері, ОСОБА_4 залишився самотнім, оскільки стосунки з родичами не підтримував. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжували постійно спілкуватись, разом зустріли новий 2015 рік, а з лютого 2015 року почали проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу у квартирі ОСОБА_4 . Вони мали спільний бюджет, мали спільні права та обов`язки, спільний побут, вели спільне господарство, спільно купували продукти харчування, ліки, сплачували кошти за комунальні послуги та кошти на утримання будинку, спільно здійснювали поточний ремонт у квартирі де мешкали, купували електрообладнання, речі побутового вжитку. Оскільки ОСОБА_4 хворів церебральним атеросклерозом ІІІ ступеня, цукровим діабетом 2 типу та іншими захворюваннями, ОСОБА_3 постійно та до смерті здійснювала за ним догляд. Ніхто з родичів його не відвідував. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер від онкологічного захворювання. Поховання ОСОБА_4 організувала заявниця. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_2 . Заявниця вважає себе спадкоємцем 4-ї черги за законом. 11.09.2020р. вона засобами поштового зв`язку направила заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до Восьмої запорізької державної нотаріальної контори. Після спливу 6 місяців з дня відкриття спадщини ОСОБА_3 нотаріусом повідомлено, що окрім неї заяв про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 ніхто не подавав. Також нотаріусом повідомлено, що видати свідоцтво про право на спадщину буде можливо лише після встановлення факту спільного проживання спадкодавця та спадкоємця однією сім`єю на підставі рішення суду, в зв`язку з чим заявниця звернулася до суду із вказаною заявою.

Ухвалою суду від 24.06.2021р. вказана заява була залишена без руху, а заявниці надано строк для усунення недоліків протягом семи днів з дня отримання копії ухвали суду.

25.06.2021р. до суду надійшла заява ОСОБА_3 про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 29.06.2021р. за заявою ОСОБА_3 у справі було відкрито окреме провадження, призначено судове засідання.

Крім того, вказаною ухвалою суду від 29.06.2021р. за клопотанням заявниці з Восьмої запорізької державної нотаріальної контори витребувано інформацію про звернення до нотаріальної контори спадкоємців після смерті ОСОБА_4 із письмовими заявами про прийняття спадщини чи про відмову від спадщини та копії матеріалів спадкової справи, якщо така була заведена після смерті ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_5 з Восьмої запорізької державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи, яка була заведена після смерті ОСОБА_4 .

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_3 заяву підтримала з підстав, викладених в ній та додатково пояснила, що вона вдова з 2013 року, знайома з ОСОБА_4 з 1985 року, оскільки вони мешкали в одному будинку, були сусідами. Оскільки мати ОСОБА_4 хворіла, вона допомагала ОСОБА_4 за нею доглядати до її смерті. Після смерті матері ОСОБА_4 , на початку 2015 року, вона перейшла до нього жити у його квартиру. Вони мешкали разом як чоловік та дружина, робили ремонт у квартирі, купували речі для ремонту та обладнання квартири, вели спільне господарство, мали спільний бюджет. Коли ОСОБА_4 захворів, вона доглядала за ним, потім він потрапив у лікарню, а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Вона взяла на себе обов`язки по похованню ОСОБА_4 , проте хто отримав допомогу на поховання ОСОБА_4 їй не відомо. Встановлення факту її проживання однією сім`єю без шлюбу із ОСОБА_4 останні п`ять років перед його смертю, необхідно для отримання спадщини після його смерті у вигляді квартири.

Також ОСОБА_3 в суді пояснила, що у ОСОБА_4 був син, про якого він їй сам розказав, але вона його ніколи не бачила, де він знаходиться їй не відомо, ОСОБА_4 з сином не спілкувався, про наявність у ОСОБА_4 сина вона нотаріусу не повідомляла, про іншу рідню їй нічого не відомо.

Представники заявниці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судовому засіданні надали пояснення аналогічні тим, що викладені у заяві про встановлення факту. Просили заяву задовольнити.

Державний нотаріус Восьмої запорізької державної нотаріальної контори Котькорло В.А. надала суду заяву, в якій просила розглянути справу без участі нотаріальної контори та зазначила, що Восьма запорізька державна нотаріальна контора не є заінтересованою особою у вказаній цивільній справі.

Суд, вислухавши пояснення заявниці та її представників, свідка, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п.5 ч.2 ст.293, 315 ЦПК України в порядку окремого провадження суд вправі встановити факт, від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення, зокрема, факт спільного проживання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право».

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір - це суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , який мешкав за адресою: АДРЕСА_1 .

Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_2 .

Батько ОСОБА_4 – ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , мати ОСОБА_4 – ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

11.09.2020р. ОСОБА_3 , яка є вдовою з 21.04.2013р., зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , засобами поштового зв`язку направила до Восьмої запорізької державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4

15.09.2020р. вказана заява надійшла до Восьмої запорізької державної нотаріальної контори, у зв`язку з чим було заведено спадкову справу №131/2020, про що до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис №66412617. Інших заяв про прийняття або про відмову від спадщини до нотаріальної контори не надходило, свідоцтво про право на спадщину не видавалося.

Згідно з актом, який складений 17.06.2021р. головою правління ОСББ «Хортицьке шосе 12» Кузьменко Т.М. та підписаний сусідами ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , копія якого міститься в матеріалах справи, ОСОБА_3 доглядала, вела спільне господарство, фактично мешкала з ОСОБА_4 , який мешкав за адресою: АДРЕСА_1 .

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердила, що ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_4 , якого вона знала приблизно 20 років, з початку 2015 року стала проживати разом з ОСОБА_4 у його квартирі як його дружина, вела з ним спільне господарство, вони мали спільний бюджет, піклувалися один одним. Після смерті ОСОБА_4 заявниця взяла на себе обов`язки по його похованню, організувала поминальний обід.

Зі змісту заяви ОСОБА_11 та її пояснень в судовому засіданні вбачається, що встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем ОСОБА_4 необхідно їй для оформлення свого права на спадкове майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст.1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу. Таке право можуть мати й інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Разом з тим, згідно з ч.1-3 ст.1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно. Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини. Особи, які мають право або зобов`язані подавати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання інформації з Спадкового реєстру про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Відповідно до пунктів 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

У справах про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем у разі наявності спору, належними відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що заяву ОСОБА_3 про встановлення факту слід залишити без розгляду, оскільки заявниця просить встановити факт проживання однією сім`єю зі спадкодавцем і встановлення даного факту пов`язано з оформленням спадщини. При цьому заявниця повідомила про наявність у спадкодавця сина, який є спадкоємцем першої черги за законом. Крім того суд враховує, що орган місцевого самоврядування також може претендувати на це майно у разі визнання спадщини відумерлою.

При цьому звертаючись до суду з заявою в порядку окремого провадження, ОСОБА_3 самостійно не визначила ні інших спадкоємців, ані органів місцевого самоврядування-територіальні громади, які в розумінні ст. 1277 ЦК України наділені правом ініціювати питання про відумерлість спадщини, тому за відсутності останніх, суд дійшов висновку щодо неможливості розгляду даної заяви в порядку окремого провадження.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Оскільки встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем необхідно заявнику для оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, суд прийшов до висновку про те, що існує спір про право, який підлягає вирішенню виключно у позовному провадженні.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 05 листопада 2020 року у справі № 335/5457/20, від 31 березня 2021 року у справі № 330/626/20.

Водночас суд зазначає, що заявниця не позбавлена можливості звернутися до суду із позовною заявою про встановлення зазначеного факту із використанням відповідних процесуальних інститутів позовного провадження до інших спадкоємців, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем має бути відповідний орган місцевого самоврядування, що узгоджується із роз`ясненнями, викладеними у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування».

На підставі вищевикладеного, заяву ОСОБА_3 слід залишити без розгляду, роз`яснивши, що вона вправі подати позов на загальних підставах.

Керуючись ст.2, 258-260, 293, 315 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_3 , заінтересована особа: Восьма запорізька державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику ОСОБА_3 , що вона має право звернутися до суду з цими вимогами за правилами позовного провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 18.10.2021р.

Суддя М.В. Сидорова