Ухвала суду № 100382932, 13.10.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5621/19

Провадження № 2/369/548/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2021 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ковальчук Л.М.,

за участю: секретаря судового засідання Ільченка В.Є.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні заяву відповідача Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про залишення позовної заяви без розгляду у цивільній справі за позовом Першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державного підприємства «Київське лісове господарство», Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, до Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним і скасування рішення сільської ради, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває вказана справа.

Від представника відповідача Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності. Представник зазначає, що прокурором при зверненні до суду із даним позовом належним чином не підтверджено обґрунтування (не доведено належними та допустимими доказами) щодо наявності підстав для представництва інтересів держави у даній справі.

Вирішуючи заявлене клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.

У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 4 ст. 42 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18).

В судовому процесі, зокрема у цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону).

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятій 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті (абз. 1, 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 185 цього Кодексу (ч. 4 ст. 56 ЦПК України).

Системне тлумачення абз. 2 ч. 2 ст. 56 ЦПК України й абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 56 ЦПК України має наслідком застосування положень, передбачених ст. 185 цього Кодексу про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення у разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки усунуті не були.

Прокурор звернувся до суду з вказаним позовом на захист інтересів українського народу як власника спірної земельної ділянки, якою, на думку прокурора, незаконно розпорядився представницький орган місцевого самоврядування – Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області. На виконання ч. 3 ст. 56 ЦПК України, абз. 1 ч. 3, абз. 1 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у тексті позовної заяви прокурор обґрунтував наявність інтересу держави у визнанні незаконним та скасування рішення ради, а також вказав, що статус органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, мають Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, ДП «Київське лісове господарство». Однак, Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та ДП «Київське лісове господарство» повідомило прокуратуру, що підприємствами не вживались заходи, направлені на повернення спірної земельної ділянки у зв`язку з відсутністю цільових коштів на судові витрати.

Крім того, встановлено, що прокурор попередньо, до звернення до суду, повідомив про це відповідних суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням викладеного, суд доходить переконання, що прокурор обґрунтував підстави для представництва інтересів держави, зокрема порушення інтересів держави та неналежне здійснення компетентних органом захисту інтересів держави.

Вказана позиція відповідає правовим висновкам, висловленим у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19), від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19).

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, а тому клопотання відповідача не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 257, 258, 259, 260, 279 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви відповідача Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про залишення позовної заяви без розгляду – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не є окремим об`єктом апеляційного оскарження без постановлення судового рішення.

Суддя Л.М. Ковальчук