Рішення № 100382369, 27.07.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.07.2021 Справа №607/5340/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л.

за участю секретаря с/з Савіцької О.П.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 , у якому просить стягнути з відповідача пеню по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 36 150 грн. за період з 13 вересня 2017 року по березень 2021 року та 10 000 грн. витрат на правову допомогу.

Позов мотивовано тим, що на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 січня 2018 року у справі №607/11427/17 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 3000 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 13 вересня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття. Однак відповідач відмовляється надавати будь-яку матеріальну допомогу та сплачувати визначену судом суму аліментів, у зв`язку із чим утворилася заборгованість в розмірі 36 150 грн.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 квітня 2021 року відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не надав суду. Тому суд вважає за можливе розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів із винесенням заочного рішення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в судове засідання не з`явився попередньо звернувшись до суду із проханням про розгляд справи за відсутності представника, щодо задоволення позовних вимог покладаються на розсуд суду.

З урахуванням наведеного суд вважає за можливе провести заочний судовий розгляд та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Судом встановлено, що сторони 09 липня 2015 року зареєстрували шлюб, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, складено актовий запис №965.

У даному шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дочка ОСОБА_4 про що 03 грудня 2015 року Івачеводолішнівською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області видане свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 січня 2018 року у справі №607/11427/17 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано та вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3000 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 13 вересня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до розрахунку, який проведений головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хомик Ю.М. при примусовому виконанні виконавчого листа №607/11427/17 в рамках виконавчого провадження №56419291, заборгованість зі сплати аліментів станом на 01 березня 2021 року становить 87 534,00 грн.

Згідно письмових пояснень представника виконавчої служби, з моменту відкриття виконавчого провадження, ОСОБА_3 сплачено 30 556,00 грн. аліментів, що підтверджується заявою стягувачки ОСОБА_1 . Однак з 13 вересня 2017 року по липень 2021 року боржник повинен був сплатити 106 134,00 грн. аліментних платежів.

Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із такого.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.

Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України).

Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Розрахунок, проведений позивачем, відповідно до якого розмір пені за період прострочення починаючи з 14 вересня 2017 року по березень 2021 року становить 36 150,00 грн., що не перевищує 100 відсотків заборгованості, відповідає вимогам закону та позиції Верховного суду.

Тому з врахуванням викладеного позов ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 пені по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 36 150 грн. за період з 13 вересня 2017 року по березень 2021 року, слід задовольнити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Надання позивачу адвокатських послуг при розгляді даної справи підтверджує, ордером про надання правової допомоги серії ТР №079544 від 419 травня 2021 року, розрахунок використаного часу, гонорару та поточних витрат від 27 липня 2021 року, який за своєю правовою природою є актом виконаних робіт, в якому сторони визначили види наданих послуг, кількість витраченого часу на їх надання в розрізі кількості затраченого часу на кожен вид правової допомоги, а саме:

-прийняття справи та ознайомлення з матеріалами – 2 год. = 1 000 грн. (вартість години – 500 грн.);

-підготовка цивільного позову до суду - 2 год. = 4 000 грн. (вартість години – 2 000 грн.);

-участь у судових засіданнях – 10 год. = 5 000 грн. (вартість години – 500 грн.)

Водночас проаналізувавши детальний опис наданих позивачу адвокатом Мовчан А.О. послуг, а також подані ним документи, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Так, написання позову обсягом 3 аркуші та підготовка додатків до нього, на що адвокатом було потрачено 02 год. 00 хв., що пропорційно сумі у 4 000 грн., не є співмірним зі складністю справи, з огляду на те, що доводи позову містять здебільшого посилання на норми законодавства та висновків Верховного Суду викладенні у його постановах відносно спірних правовідносин.

Крім того, час участі та розмір відшкодування в сумі 5 000 грн. (10 год. х 500 грн.) за участь адвоката у судовому засіданні не відповідає реальному часу проведення судового засідання та є явно завищеним. Так, як вбачається з протоколу судового засідання від 08 червня 2021 року, судове засідання тривало близько 2 хв. а саме: з 12 год 54 хв. по 12 год. 56 хв. З огляду на викладене та враховуючи потрачений адвокатом час на участь в судовому засіданні в суді, заявлені вимоги про відшкодування, зокрема, 5 000,00 грн. за участь в судових засіданнях є не підтвердженими.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу на 70 % від попередньо заявленої суми.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи, у розмірі 3 000 грн.

Також враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору, на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а відтак відповідно до ст. 141 ЦПК України його слід стягнути з відповідача в дохід держави в розмірі 908 гривень 00 копійок.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 83, 206, 258-268, 273, 280-289, 352-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 пеню по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 36 150 (тридцять шість тисяч сто п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3 000 грн. витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави 908 гривень 00 копійок судового збору.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів здати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Позивач вправі оскаржити судове рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН - НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), місцезнаходження – вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ – 40330167.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич