Ухвала суду № 100382316, 12.10.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2021 Справа №607/6132/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді – Сливка Л.М.

за участі секретаря судового засідання Хамелко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Алла Приймак про примусове проникнення до житла боржника,

ВСТАНОВИВ:

Старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Алла Приймак звернулася до суду із поданням, у якому просить винести ухвалу про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , а саме до квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_1 . Подання обґрунтовує тим, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебуває виконавче провадження №663455678 з примусового виконання виконавчого листа №607/6132/17 виданого 01 квітня 2019 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення, солідарно, з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 9985доларів США 50 центів, що станом на 23 березня 2017 року еквівалентно 268808,70 гривень, судовий збір в розмірі 4062 гривні, по 1354 гривень із кожного. 03 серпня 2021 року державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, які надіслано боржникам для виконання. 03 серпня 2021 року державним виконавцем винесено постанову про арешт усього рухомого та нерухомого майна та постанову про арешт грошових коштів боржника ОСОБА_1 . Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що за боржником зареєстровано 1/4 частину квартири АДРЕСА_2 . Державним виконавцем 08 вересня 2021 року здійснено вихід за адресою боржника: по АДРЕСА_1 ,з метою встановлення майнового стану боржника та відібрання письмових пояснень щодо невиконання рішення суду. Проте на вимогу державного виконавця боржник не з`явився, про причини неявки не повідомив, двері квартири ніхто не відчиняв, про що складено Акт державного виконавця. Боржник отримує пенсії, не працює за цивільно-правовими угодами, за інформацією ДФСУ у боржника ОСОБА_1 відсутні джерела доходів та не має відкритих рахунків у банківських установах. Станом на 06 жовтня 2021 року жодних пояснень, заяв щодо невиконання рішення суду чи зупинення виконання виконавчого провадження боржник ОСОБА_1 не надав. Посилаючись на наведене та невиконання рішення суду просила подання задовольнити.

Державний виконавець Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Алла Приймак, будучи належно сповіщеною до суду не прибула, надіслала до суду заяву про проведення судового розгляду за її відсутності. Вказала, що подання підтримує та просить його задоволити.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 439 ЦПК України суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Дослідивши та оцінивши зібрані докази у справі, суд встановив наступні обставини.

01 квітня 2019 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист №607/6132/17 про стягнення солідарно, з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 9985доларів США 50 центів, що станом на 23 березня 2017 року еквівалентно 268808,70 гривень, судовий збір в розмірі 4062 гривні, по 1354 гривень із кожного.

03 серпня 2021 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Приймак А. Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №66345678 з примусового виконання виконавчого листа №607/6132/17.

Повідомлення про вручення боржнику ОСОБА_1 вищевказаної постанови про у матеріалах справи відсутні.

03 серпня 2021 року старшим державним виконавцем А. Приймак винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти боржника ОСОБА_1

03 серпня 2021 року старшим державним виконавцем А. Приймак винесено постанову про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_1

09 серпня 2021 року старшим державним виконавцем А. Приймак винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 .

Згідно відповідей Пенсійного фонду України за №1075744913 від 24 вересня 2021 року та №1075785915 від 24 вересня 2021 року ОСОБА_1 отримує пенсію в розмірі 7713,01 гривень, за трудовими та цивільно-правовими договорами не працює.

Згідно відповіді із ІС ДП «Наіс» від 25 вересня 2021 року у МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником ОСОБА_1 транспортні засоби.

Відповідно до інформації наданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації» від 25 серпня 2021 року за №1164/07-2 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить ј частини квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва, виданого 10 вересня 2007 року згідно розпорядження органу приватизації № 40792 від 14 жовтня 2007 року .

Зазначене підтверджується також Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

У матеріалах подання наявна вимога старшого державного виконавця від 25 серпня 2021 року за №41692, згідно якої боржника ОСОБА_1 зобов`язано з`явитись о 14 годині 30 хвилин 08 вересня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 та надати доступ до квартири АДРЕСА_2 для проведення опису.

Згідно акта державного виконавця від 08 вересня 2021 року, виходом державного виконавця за адресою: м. Тернопіль, бульвар Куліша, 4/133 встановлено, що провести опис майна боржника не виявилось можливим, оскільки вхідні двері квартири ніхто не відчинив.

Суд, розглянувши подання, вивчивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, доходить висновку про те, що подання не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Під час здійснення виконавчого провадження, серед іншого, виконавець має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Частиною 1 статті 439 ЦПК України встановлено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

З аналізу вищенаведених норм Закону вбачається, що у поданні про примусове проникнення до житла особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, повинні бути зазначені достовірні дані про наявність такого майна у приміщенні, до якого потрібно здійснити примусове проникнення. Така позиція узгоджується з постановою Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі за №678/282/16-ц.

В поданні про примусове проникнення до житла державний виконавець не зазначає для яких саме проведення виконавчих дій необхідно дати дозвіл на примусове проникнення до житла.

Аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" та процесуальних норм дає підстави для висновку про законодавче збалансування прав як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано.

При цьому, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Судове рішення про надання дозволу на проникнення до житла чи іншого володіння боржника має бути вмотивованим, тобто суду мають бути надані переконливі докази того, що виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до майна, проте це не дало результатів.

Підставою для такого проникнення, як логічно випливає з аналізу наведених положень законодавства, є порушення боржником у виконавчому провадженні, встановлених статтею 19 Закону "Про виконавче провадження" обов`язків, які свідчать про ухилення особи від виконання рішення суду.

До таких обов`язків, зокрема, відноситься обов`язок допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій.

Таким чином, юридично важливою обставиною при розгляді подання виконавця про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.

Відповідно до ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку як за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст.12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.

Аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" та процесуальних норм дає підстави для висновку про законодавче збалансування прав як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано.

При цьому, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Судове рішення про надання дозволу на проникнення до житла чи іншого володіння боржника має бути вмотивованим, тобто суду мають бути надані переконливі докази того, що виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до майна, проте це не дало результатів.

Підставою для такого проникнення, як логічно випливає з аналізу наведених положень законодавства, є порушення боржником у виконавчому провадженні, встановлених статтею 19 Закону "Про виконавче провадження" обов`язків, які свідчать про ухилення особи від виконання рішення суду.

До таких обов`язків, зокрема, відноситься обов`язок допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій.

Таким чином, юридично важливою обставиною при розгляді подання виконавця про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.

Обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.

Вирішуючи питання про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника, суд повинен встановити, що боржник повідомлений про наявність виконавчого провадження, отримав повідомлення про необхідність бути присутнім при проведенні виконавчих дій та встановити обставини створення перешкод у проведенні виконавчих дій, тим самим, відзначається, що виконавець може звертатись до суду з поданням про примусове проникнення до володіння особи лише у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань під час примусового виконання рішення суду.

Слід звернути увагу, що у вказаному поданні старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) не викладено жодних обставин щодо невиконання боржником рішення суду. Зокрема із вказаного подання не можливо встановити, чи на даний час боржник приступив до виконання рішення суду, чи вносились ним будь-які кошти на погашення боргу.

У вказаному поданні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) лише зазначено, що боржник не з`явився на місце проведення виконавчих дій, у зв`язку із чим не можливо провести опис майна боржника.

Однак, у матеріалах подання відсутні докази того, що боржник ОСОБА_1 повідомлений про наявність виконавчого провадження про стягнення із нього заборгованості та належним чином повідомлений про намір державного виконавця здійснювати виконавчі дії з приводу опису майна боржника.

З досліджених матеріалів, доданих державним виконавцем до подання, не вбачається належних доказів того, що боржником не виконуються вимоги державного виконавця, щодо його явки на місце проведення виконавчих дій, зокрема не надано жодних доказів на підтвердження отримання боржником вимог державного виконавця про необхідність з`явитися на місце вчинення виконавчих дій.

Крім цього, матеріали подання не містять доказів на підтвердження того, що боржник свідомо та умисно перешкоджає державному виконавцю у проведенні вказаних виконавчих дій, не даючи доступу до належного йому житлового приміщення.

Акт про вихід державного виконавця для проведення виконавчих дій, наданий державним виконавцем не свідчать про ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду.

Інших доказів в підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 , перешкоджає у здійсненні державним виконавцем виконавчих дій, та, зокрема, доказів стосовно того, що ним чиняться перешкоди у доступі державному виконавцю до його житла, якими, на переконання суду, можуть бути документи, що підтверджують факт не допуску державного виконавця до житла чи іншого володіння особи - акти державного виконавця за участю понятих, виклики, які скеровувалися боржнику, про явку до державного виконавця, копії повідомлень про вручення зазначених документів боржнику, письмові пояснення боржника, відомості про те, що боржник користується зазначеним вище житлом та фактично у ньому проживає, чи з членами родини, в цьому помешканні зберігаються його власні речі, державним виконавцем до подання не надано, та не надано доказів того, що державний виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла, проте це не дало результатів.

Таким чином, наведене також може свідчити про необізнаність боржника по вчиненню щодо нього виконавчих дій, оскільки матеріали справи не містять жодного повідомлення, яке йому було особисто вручено.

Окрім цього, суд враховує й те, що стягувачем відповідно із виконавчим листом №607/6132/17 виданим 01 квітня 2019 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області зазначене - Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк», натомість, у всіх виконавчих документах наявних у поданні, а саме: постанові про відкриття виконавчого провадження ВП № 66345678 від 03 серпня 2021 року; постановах від 03 серпня 2021 року про арешт коштів та арешт рухомого та нерухомого майна боржника ОСОБА_1 ; постанові від 09 серпня 2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 , старшим державним виконавцем зазначено стягувачем:Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Есетс» .

При цьому матеріали подання не містять жодного документу на підтвердження заміни стягувача ( сторони виконавчого провадження).

Виходячи з вищевказаного та аналізуючи надані документи, суд доходить висновку, що подання не підлягає задоволенню, оскільки примусове проникнення до житла або іншого приміщення не є першочерговим засобом, а навпаки є одним з крайніх заходів примусового виконання рішення суду, а матеріали подання не містять належних доказів, які б вказували на свідоме ухилення боржника від виконання рішення суду, що дійсно були вжиті першочергові заходи виконавчого провадження, та вжиття інших заходів виконання не забезпечить його ефективність, що в свою чергу обґрунтовувало б наявність підстав для такого втручання в особисті охоронювані законом права боржника та інших осіб, які зареєстровані або проживають в житловому помешканні за адресою, зазначеною у поданні.

Наведені обставини не дають можливості встановити доцільності та необхідності примусового проникнення у спірне приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а тому у задоволенні подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Алли Приймак про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись статтями 259, 260, 261, 269, 352-354, 439 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Алли Приймак про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Дата складення повного тексту ухвали суду – 12 жовтня 2021 року.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка