Ухвала суду № 100381996, 18.10.2021, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/4657/21

Провадження №1-кс/463/6407/21

У Х В А Л А

про скасування арешту майна

18 жовтня 2021 року Личаківський районний суд м. Львова

Слідчий суддя Стрепко Н.Л., з участю секретаря судових засідань Онишкевича О.І., представника власника майна Мартинюка А.Д., розглянувши клопотання предстивника власника майна Приватного підприємства «Інвест-Буд-Сервіс» - адвоката Мартинюка Андрія Дмитровича про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 26 квітня 2021 року у справі №463/4657/21, провадження №1-кс/463/2917/21, у кримінальному провадженні за №12021141050000265 від 5 березня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, -

в с т а н о в и в:

представник власник майна адвокат Мартинюк А.Д. звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 26 квітня 2021 року у справі №463/4657/21 на нежитлову будівлю за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 147, під літерою «Б-4», загальною площею 99,1 кв.м, що перебуває у власності Приватного підприємства «Інвест-Буд-Сервіс». Просить скасувати арешт, накладений на зазначену нежитлову будівлю шляхом заборони володіння, користування та розпорядження такою, в тому числі заборони для будь-яких фізичних та юридичних осіб, в тому числі ДП «СЕТАМ» (код ЄДРПОУ 39958500), на вчинення будь-яких дій пов`язаних із переходом права власності, зокрема продажу вказаного майна через електронні торги, а також заборони суб`єктам державної реєстрації та нотаріусам на вчинення реєстраційних дій щодо вказаного майна, у тому числі вчинення державної реєстрації прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інших дій, що здійснюються в Державному реєстрі прав.

Подану заяву мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 26 квітня 2021 року у справі №463/4657/21 було задоволено клопотання старшого слідчого СВ ЛРУП ГУНП у Львівській області Кобилецького Ю.М. про накладення арешту на нежитлову будівлю за адресою: м. Львів, вул.3елена,147, під літерою «Б-4», загальною площею 99,1кв.м., що перебуває у власності ПП «Інвест-Буд-Сервіс» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1601225246101) шляхом заборони володіння, користування та розпорядження такою, в тому числі заборони для будь-яких фізичних та юридичних осіб, в тому числі ДП «СЕТАМ» (код ЄДРПОУ 39958500), на вчинення будь-яких дій пов`язаних із переходом права власності, зокрема продажу вказаного майна через електронні торги, а також заборони суб`єктам державної реєстрації та нотаріусам на вчинення реєстраційних дій щодо вказаного майна, у тому числі вчинення державної реєстрації прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інших дій, що здійснюються в Державному реєстрі прав. Вважає, що зазначений арешт накладено необгрунтовано, тривалий час безпідставно обмежується право розпорядження вказаним нерухомим майном, а на даний час відпала потреба у такому виді кримінального забезпечення. Своє твердження мотивує тим, що з ухвали про накладення арешту вбачається, що органом досудового розслідування проводиться досудове розслідування за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, а необхідність накладення арешту слідчий мотивував тим, що вказане нежитлове приміщення є предметом кримінально протиправних дій, тобто речовим доказом в кримінальному провадженні. Однак на думку представника власника майна нежитлове приміщення не може бути предметом вказаного кримінального правопорушення, оскільки таким є інформація, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах чи комп`ютерних мережах. Відтак вважає, що з врахуванням вищенаведених фактів, нежитлова будівля, на яку було накладено арешт в межах кримінального провадження не відповідає жодній ознаці, яка передбачена ст. 98 КПК України, оскільки така не була предметом кримінального правопорушення, не може в подальшому бути використана як доказ фактів та обставин, що встановлюються кримінальним провадженням. Окрім того звертаючись із клопотанням до слідчого судді, щодо необхідності накладення арешту, слідчий зазначав про те, що критерієм необхідності накладення такого арешту є можливість заходів щодо стягнення збитків в користь потерпілого (Львівської міської ради), однак при цьому жодним чином не зазначав та не обґрунтовував, яка фактично шкода та в якому розмірі була нанесена Львівській міській раді. При цьому представник власника майна звертає увагу на те, що диспозиція ч. 1 ст. 362 КК України не передбачає настання жодних негативних наслідків, у вигляді нанесення матеріальної шкоди, а відтак в межах вказаного кримінального провадження ЛМР не може бути потерпілою стороною, оскільки жодна матеріальна шкода, у відповідності до кваліфікації діяння слідчим, їй не нанесена. Окрім того вказана будівля була зареєстрована, як така, що введена в експлуатацію, на думку слідчого із певними порушеннями, однак придбавши її із електронних торгів ПП «Інвест-Буд-Сервіс» стало добросовісним набувачем, яке жодного відношення до проведення досудового розслідування за ст. 362 КК України не має. Процесуальний статус ПП «Інвест-Буд-Сервіс» до цього часу органом досудового розслідування не визначено, посадові особи вказаного підприємства не допитувалися. Крім цього, кримінальне провадження, в межах якого накладено арешт на нежитлове приміщення, перебуває в провадженні органу досудового розслідування вже більше 5 місяців та незважаючи на тривалий строк досудового розслідування, у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, цивільний позов не подано, а необхідність у застосуванні заходів забезпечення виникла лише через 1 місяць. Відтак вважає, що на даний час немає підстав для дії арешту на нежитлове приміщення, так само як і ризиків передбачених ст.170 КПК України, із врахуванням обставин, які встановлені в судом в межах справи №463/4657/21.

Матеріали клопотання надійшли на адресу Личаківського районного суду м. Львова 12 жовтня 2021 року та автоматизованою системою документообігу для розгляду таких було визначено слідчого суддю Стрепка Н.Л., клопотання призначено до розгляду в судовому засіданні на 13 жовтня 2021 року.

В судовому засіданні 13 жовтня 2021 року у зв`язку з неявкою в таке належним чином повідомленого представника органу досудового розслідування, за клопотанням якого було накладено арешт - Львівського РУП №1 ГУ НП у Львівській області та ненадходженням на адресу суду жодних пояснень чи заперечень останнього щодо клопотання, розгляд клопотання було відкладено до 18 жовтня 2021 року.

В судовому засіданні 18 жовтня 2021 року представник власник майна Мартинюк А.Д. подане клопотання підтримав з мотивів, викладених у такому та просив задовольнити.

Львівське РУП №1 ГУ НП у Львівській області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду клопотання, явку свого представника в судове засідання 18 жовтня 2021 року повторно не забезпечило, жодних пояснень, заперечень чи клопотань на адресу суду не скерувало. За таких обставин відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглянути подане клопотання за відсутності представника особи, за клопотанням якої було арештовано майно.

Заслухавши думку представника власника майна, оглянувши матеріали даного клопотання, матеріали клопотання про накладення арешту, суд приходить до наступного.

З матеріалів клопотання про накладення арешту вбачається, що у провадженні Львівського РУП ГУ НП України у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження №12021141050000265 від 5 березня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, зокрема за фактом незаконної реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 147.

Постановою старшого слідчого СВ ЛРУП ГУНП у Львівській області Кобилецького Ю.М. від 22 квітня 2021 року нежитлову будівлю за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 147, під літерою «Б-4», загальною площею 99,1 кв.м., було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12021141050000265 від 5 березня 2021 року.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова 26 квітня 2021 року у справі №463/4657/21, провадження №1-кс/463/2917/21, у даному кримінальному провадженні був накладений арешт на нежитлову будівлю за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 147, під літерою «Б-4», загальною площею 99,1 кв.м., що перебуває у власності Приватного підприємства «Інвест-Буд-Сервіс» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1601225246101) шляхом заборони володіння, користування та розпорядження такою, в тому числі заборони для будь-яких фізичних та юридичних осіб, в тому числі ДП «СЕТАМ» (код ЄДРПОУ 39958500), на вчинення будь-яких дій пов`язаних із переходом права власності, зокрема продажу вказаного майна через електронні торги, а також заборони суб`єктам державної реєстрації та нотаріусам на вчинення реєстраційних дій щодо вказаного майна, у тому числі вчинення державної реєстрації прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інших дій, що здійснюються в Державному реєстрі прав.

При цьому з наданих разом з клопотанням про скасування арешту майна копій документів, зокрема свідоцтва про придбання майна з електронних торгів від 1 березня 2019 року, вбачається, що нежитлову будівлю під літерою «Б-4», загальною площею 99,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 147, було придбано ПП «Інвест-Буд-Сервіс» на підставі акту про проведені електронні торги, затвердженого приватним виконавцем виконавчого округу Меленчуком В.І. 26 лютого 2019 року, відтак зазначене підприємство є добросовісним набувачем даного нерухомого майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме: у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

У відповідності до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При цьому згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Також статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Підозру власникам майна не оголошено, доказів протилежного стороною обвинувачення не надано. Крім того, незважаючи на те, що досудове розслідування здійснюється на протязі тривалого проміжку часу, стороною обвинувачення не надано доказів заявлення цивільного позову в кримінальному провадженні та доказів спричинення шкоди та встановлення її розміру.

Враховуючи вищенаведене, те, що особою, за клопотанням якої було арештовано майно, не подано жодних заперечень щодо клопотання про скасування арешту майна, не наведено жодних доводів щодо необхідності продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження, відтак оцінюючи доводи представника власника майна щодо відсутності підстав для продовження його застосування, слідчий суддя приходить до висновку, що такі у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про підставність клопотання про скасування арешту майна, а тому дане клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 174, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

клопотання предстивника власника майна Приватного підприємства «Інвест-Буд-Сервіс» - адвоката Мартинюка Андрія Дмитровича про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 26 квітня 2021 року у справі №463/4657/21, провадження №1-кс/463/2917/21, на нежитлову будівлю за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 147, під літерою «Б-4», загальною площею 99,1 кв.м., що перебуває у власності Приватного підприємства «Інвест-Буд-Сервіс» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1601225246101) шляхом заборони володіння, користування та розпорядження такою, в тому числі заборони для будь-яких фізичних та юридичних осіб, в тому числі ДП «СЕТАМ» (код ЄДРПОУ 39958500), на вчинення будь-яких дій пов`язаних із переходом права власності, зокрема продажу вказаного майна через електронні торги, а також заборони суб`єктам державної реєстрації та нотаріусам на вчинення реєстраційних дій щодо вказаного майна, у тому числі вчинення державної реєстрації прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інших дій, що здійснюються в Державному реєстрі прав.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Стрепко Н.Л.