Рішення № 100381659, 13.10.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 13.10.2021

Справа № 334/7281/20

Провадження № 2/334/1159/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Добрєва М.В., за участі секретаря судового засідання Череп М.О.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якій просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води) в сумі 66519,10 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачі є споживачами послуг, які Концерн «Міські теплові мережі» надає у квартиру АДРЕСА_1 . Позивачем за вказаною адресою за період з 01.05.2017 по 30.10.2020 було надано послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води на загальну суму 66519,10 грн. Відповідачами за вказаний період нарахування не сплачувались взагалі, а тому станом на 01.12.2020 сума накопиченої непогашеної заборгованості за вказаний період становить 66519,10 грн., яку позивач просить стягнути разом з понесеними ним судовими витратами у вигляді судового збору.

13.09.2021 року позивач уточнив позовні вимоги, в яких вказав, що в процесі розгляду справи відповідачі звернулися до виконавця послуг та надали документи, що підтверджують право володіння та проживання за адресою постачання послуг, а також документи про здійснення міжінтервальної повірки індивідуального пристрою обліку гарячої води, у зв`язку із чим, був зроблений перерахунок за поставлену послугу з гарячого водопостачання за період з травня 2017 року по жовтень 2020 року. На теперішній час заборгованість за період з травня 2017 року по жовтень 2020 року з централізованого опалення та гарячого водопостачання складає 54196,28 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів солідарно.

Відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 був наданий відзив, в якому вони просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, а крім того, до вимог з травня 2017 року по 11 грудня 2017 року про стягнення боргу по оплаті за централізоване опалення та постачання гарячої води застосувати строки позавної давності, у зв`язку із його пропуском позивачем. Відзив обґрунтовував тим, що 23.01.2017 року на підставі рішення міськвиконкому № 23/3 ОСОБА_1 на сім`ю із трьох осіб отримав службове житлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . У зв`язку із непридатністю для проживання, необхідністю капітального ремонту, відповідачі фактично не проживають за вказаною адресою. З травня 2017 року по жовтень 2020 року відповідачі мешкали за іншою адресою і там сплачували комунальні комунальні послуги. Крім того, нарахування за гарячу воду проводилося на 4 зареєстровані особи. Крім того, відповідно до Наказу № 302 о/с від 01.08.2018 року відповідач по справі ОСОБА_1 був працевлаштований у м.Бердянськ Запорізької області, що є підставою зменшення розміру плати за комунальні послуги відповідно до Порядку зменшення розміру плати за комунальні послуги в разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї за місцем реєстрації, затвердженого Рішенням виконавчого комітету міської ради № 142 від 24.03.2017р.

Ухвалою від 17.12.2020 відкрите провадження у справі та її призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.

Сторони до суду не з`явилися. Представник позивача, у позові, просив розглянути справи за його відсутності.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до довідки позивача на ім`я ОСОБА_3 Концерном «Міські теплові мережі» відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 по 03.2019, з 03.2019 - НОМЕР_2 як на особу, яка є споживачем послуг, які за адресою: АДРЕСА_2 надає Концерн «МТМ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

23.01.2017 року на підставі рішення міськвиконкому № 23/3 ОСОБА_1 на сім`ю із трьох осіб отримав службове житлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з 15.02.2017 року зареєстровані за вищевказаною адресою, що підтверджується довідками Департаменту реєстраційних послуг ЗМР від 16.10.2020.

Відповідно до Довідки щодо заборгованості за надані послуги та розрахунку боргу за послуги з централізованого опалення та водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_2 позивач за період часу з 01.05.2017 до 30.10.2020 надавав відповідачам послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води на суму 66519,10 грн. Відповідачами за вказаний період вартість отриманих послуг не сплачувалась взагалі, а тому станом на 01.10.2020 вони мають заборгованість за спожиті послуги у сумі 66519,10 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон № 1875-IV), який діяв до 30.04.2019, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 19 Закону № 1875-IV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон № 2189-VIII), який діє з 01.05.2019, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

У ст. 1 Закону № 1875-IV зазначено, що для цілей цього закону власником є фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку, а споживачем - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Аналогічні норми містить ст. 1 Закону № 2189-VIII.

Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі Закон № 1023-XII) споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника;

Згідно зі ст. 13 Закону № 1875-IV, ст. 5 Закону № 2189-VIII позивач надавав послуги, що за своїм функціональним призначенням є комунальними послугами, а саме - надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до Статуту Концерну «Міські теплові мережі» основним видом його діяльності є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну. Концерн «МТМ» по відношенню до споживачів є виконавцем послуг з виробництва та постачання теплової енергії, призначеної для централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (підігріву води), що постачається до житлового приміщення шляхом транспортування магістралі теплової мережі та внутрішньо домові розподільні системи.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону № 1875-IV, п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону № 2189-VIII споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Суд встановив, що на підставі вищевказаних норм права між сторонами встановились фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води) на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_2 , за яким проводились нарахування.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховний Суд України по справі № 6-59цс13 від 30.10.2013, відповідно до якої відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно зі ст. 19, 25 Закону України від 02.06.2005 № 2633-IV «Про теплопостачання» (далі - Закон № 2633-IV) споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки в квартирі відповідачів не встановлений засіб обліку гарячої води, плата за послуги постачання гарячої води нараховувалась позивачем на підставі п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі Правила № 630) за нормативами (нормами) споживання.

Норми споживання води для підігріву у багатоквартирних будинках з централізованим гарячим водопостачанням, затверджені рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.12.2017 № 768 « Про затвердження питомих норм споживання питної води у м. Запоріжжі», і становлять 4,258/4,27 куб.м. на одну особу в місяць.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 20 Закону № 1875-IV, п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону № 2189-VIII, п. 29 Правил № 630 споживач має право на зменшення розміру оплати у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї за умови документального підтвердження.

Крім цього, згідно з п. 11 ч. 2 ст. 7 № 2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором або законом.

Докази того, що відповідач ОСОБА_1 звертався до позивача з заявою та підтверджуючими документами про не проживання за адресою реєстрації в період виникнення спірних правовідносин, суду не надані.

У зв`язку з відсутністю звернень відповідачів з відповідними заявами, нарахування Концерном «МТМ» вартості наданих послуг за адресою: АДРЕСА_2 , проводилось згідно з чинним законодавством, виходячи з розміру затверджених тарифів за нормами, затвердженими в установленому порядку, відповідно до кількості зареєстрованих у житловому приміщенні осіб.

У зв`язку зі смертю ОСОБА_3 позивачем був зроблений перерахунок боргу за гарче водопостачання в сумі 12322,82 грн.

Суд встановив, що свої зобов`язання щодо надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води) позивач виконав в повному обсязі, що не спростовується відповідачами. Відповідачі, у свою чергу, порушили свої зобов`язання та своєчасно не вносили оплату за спожиті комунальні послуги, у зв`язку з чим за період з 01.05.2017 до 30.10.2020 мають заборгованість у сумі 54196,28 грн.

Відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заявлено про застосування позовної давності.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, що передбачено ст. 256 ЦК України.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦПК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд встановив, що з даним позовом позивач звернувся до суду 11.12.2020, у зв`язку з чим позовна давність спливла за вимогами за період з 01.05.2017 до 01.12.2017.

Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону № 2189-VIII дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому позов необхідно задовольнити частково, в межах строку позовної давності та стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість у сумі 46733,38 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1476,80 гривень в рівних частках.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 76-81, 133, 141, 258, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води) у сумі 46733,38 (сорок шість тисяч сімсот тридцять три) гривні 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір у сумі 1476,80 (одну тисячу чотириста сімдесят шість) гривень 80 коп. в рівних частках - по 738,40 грн. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Суддя: Добрєв М. В.