Рішення № 100381326, 05.10.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2921/21

Провадження № 2/522/5602/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі :

головуючого судді Павлик І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Середи А.В.,

представника відповідача – 2 – Лисевича С.В.,

представника третьої особи – 1 – Купки К.П.,

інші учасники справи в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа-1 – Служба у справах дітей Одеської міської ради, третя особа-2 – Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про визнання протиправними дій та скасування рішення про реєстрацію місця проживання,

ВСТАНОВИВ:

18.02.2021 позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа – Служба у справах дітей ОМР, третя особа – ПРА Одеської міської ради про визнання протиправними дій та скасування рішення про реєстрацію місця проживання. Позов обґрунтовано тим, що 21.12.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11274690000, за умовами якого останньому було надано кредит (грошові кошти) в іноземній валюті у сумі 80 000,00 дол. США. В Забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір від 21.12.2007, за умовами якого в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . 13.02.2012 між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» були укладені договір факторингу № 2 та договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, згідно яких право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки перейшло до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ». 07.04.2016 у зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 умов договору про надання споживчого кредиту, позивачем було звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності.

Згідно відповіді Департаменту надання адміністративних послуг ОМР в даній квартирі зареєстровані: в 2004 році ОСОБА_2 1947 р.н., у 2013 році ОСОБА_1 1973 р.н., у 2013 році ОСОБА_3 2013 р.н., та в 2017 році ОСОБА_4 2001 р.н. Дані особи зареєструвались у вказаній квартирі без згоди іпотекодержателя, а відповідач-1 зареєструвався в ній під час перебування зазначеного нерухомого майна у власності ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ». Позивач акцентує, що відповідач-2 подаючи заяви на реєстрацію місця проживання у нерухомому майні відповідачів-1, 3, 4, яке є предметом іпотеки свідомо порушила умови іпотечного договору, ст.ст. 9. 10 Закону України «Про іпотеку» та ст. 628 ЦК України.

Посилаючись на зазначені обставини позивач просив суд визнати протиправними дії ОСОБА_2 при поданні заяв на реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у нерухомому майні, яке є предметом іпотеки, а саме у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та відновити становище, яке існувало до порушення, а також скасувати реєстрацію місця проживання відповідачів у нерухомому майні, яке є предметом іпотеки, а саме у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

18.03.2021 ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

15.04.2021 та 23.04.2021 до суду від представника Служби у справах дітей ОМР надійшли пояснення, у яких зазначено про розгляд справи за їх відсутністю та з урахуванням найкращих інтересів малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

12.05.2021 від представника відповідача – 2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому ОСОБА_2 позовні вимоги не визнає та зазначає, що вона є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки на розгляді у Приморському районному суді м. Одеси знаходиться справа № 522/4326/17 про скасування прийнятого в позасудовому порядку рішення реєстратора про державну реєстрацію права власності за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на дану квартиру, тому реєстрація її місця проживання та зазначених вище осіб тісно пов`язана з її правами володіння та користування житлом, жодних заперечень з боку іпотекодержателя під час реєстрації місця проживання відповідача – 1 та його дітей не було. При цьому позивачем не доведено протиправність дій відповідача – 2 та не надано доказів, що реєстрація відбулась із порушення умов договору чи закону, оскільки сам факт здійснення реєстрації доводить відсутність законних перешкод для прийняття посадовою особою відповідного рішення про її проведення. Водночас відповідач-2 просив суд застосувати позовну давність до вимог позивача.

14.09.2021 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

16.09.2021 в судовому засіданні представник відповідача – 2 підтримав поданий ним відзив на позовну заяву та просив суд відмовити у задоволені позову.

Представник третьої особи-1 просив суд під час ухвалення рішення врахувати інтереси малолітньої дитини.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та надавши належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 21.12.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11274690000, за умовами якого останньому було надано кредит (грошові кошти) в іноземній валюті у сумі 80 000,00 дол. США.

В забезпечення виконання кредитних зобов`язань 21.12.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, за умовами якого в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

13.02.2012 між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» були укладені договір факторингу № 2 та договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, згідно яких право вимоги за зазначеними кредитним договором та договором іпотеки перейшло до ТОВ «КЕЙ- КОЛЕКТ».

07.04.2016 у зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 умов договору про надання споживчого кредиту, позивачем було звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності.

Згідно відповіді Департаменту надання адміністративних послуг ОМР в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані: в 2004 році ОСОБА_2 1947 р.н., в 2013 році ОСОБА_1 1973 р.н., в 2013 році ОСОБА_3 2013 р.н., та в 2017 році ОСОБА_4 2001 р.н.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 10.02.2021 власником квартири АДРЕСА_2 є ТОВ «КЕЙ- КОЛЕКТ».

Положеннями ст. 9 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу). Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором.

Таким чином, право користування об`єктом іпотеки може здійснюватися виключно на згодою іпотекодержателя, тобто без наявності письмової згоди останнього, будь-яка особа позбавлена можливості здійснити реєстрацію свого місця проживання на об`єкті, що є предметом іпотеки.

Отже, власники квартири (яка знаходиться в іпотеці) вправі, відповідно до положень наведеного законодавства, реєструвати в останній своїх членів сім`ї (зокрема малолітніх та неповнолітніх дітей за згодою батьків), а також інших осіб при відповідній наявності належного дозволу іпотекодержателя такої квартири.

Пунктом 2.4.6 договору іпотеки від 21.12.2007 іпотекодавець зобов`язався не надавати дозвіл на реєстрацію в житлових приміщеннях, що складають предмет іпотеки, фізичних та юридичних осіб без згоди іпотекодержателя.

Судом встановлено, що згоди на реєстрацію в квартирі ОСОБА_2 у іпотекодержателя не отримувала.

Водночас положеннями ст. 16 ЦК України не визначено такого способу захисту порушених прав як визнання протиправними дій фізичних осіб, а тому у задоволенні позову в частині визнання протиправними дій ОСОБА_2 при поданні заяв на реєстрацію місця проживання відповідачів-1, 3, 4 у нерухомому майні, яке є предметом іпотеки, слід відмовити. Крім того, такий спосіб захисту не призведе до поновлення порушених прав позивача.

Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦК України власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності на нерухоме майно набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Водночас відповідно до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Отже, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

У зв`язку з цим, відповідно до статті 16 ЦК України пред`явлення вимог про зняття особи з реєстрації за місцем проживання можливе лише при вирішенні спору про житлові права, проте відповідних вимог позивачем не заявлено, а тому вимоги про відновлення становища, яке існувало до порушення та про скасування реєстрації місця проживання відповідачів-1, 3, 4 у нерухомому майні, яке є предметом іпотеки, а саме у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не підлягають задоволенню.

Подібну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 161/7351/19.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа-1 – Служба у справах дітей Одеської міської ради, третя особа-2 – Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про визнання протиправними дій та скасування рішення про реєстрацію місця проживання відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду буде складений протягом десяти днів.

Суддя І.А. Павлик

Повний текст рішення суду складено 18.10.2021.