Рішення № 100380290, 18.10.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/11457/21

Провадження № 2-а/638/457/21

РІШЕННЯ

Іменем України

18 жовтня 2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Котельнікової А.Р.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у залі суду м. Харкова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в обґрунтування якого зазначив, що 14 липня 2021 року поліцейським 6 роти 4 батальйону УПП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Мареничем Олегом Миколайовичем винесено постанову серії ЕАН №4484707 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Позивач вважає дану постанову незаконною та підлягає скасуванню з тих підстав, що постанова не містить відомостей про технічні засоби, яким здійснено відеозапис, відповідачем порушена процедура притягнення до відповідальності, оскільки зокрема не складався протокол про адміністративне правопорушення, а також він бажав скористуватися допомогою адвоката.

Позивач просив суд скасувати постанову поліцейського 6 роти 4 батальйону УПП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Маренича Олега Миколайовича серії ЕАН №4484707 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Відповідач копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви отримав 17 вересня 2021 року, однак відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду строк не подав.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач та відповідач в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП Маренича Олега Миколайовича від 14 липня 2021 року серії ЕАН №4484707 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Фактичною підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідно до постанови було те, що 14 липня 2021 року о 08 год 04 хв у м. Харкові по вул. Сумській, 44/2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Vectra DEB209, щодо якого порушено обмеження встановлені Митним Кодексом України, порушено строки його тимчасового ввезення на митну територію України строком до 1 року, Згідно ІПНП ТЗ ввезено 29 червня 2018 року, ввозив ТЗ гp. ATROKHAVA ALENA, керував ТЗ гр. ОСОБА_1 , чим порушив ч. 8 ст. 121 КУпАП.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що спір між позивачем та відповідачами виник з приводу того, що позивач вважає постанову незаконною, у зв`язку зокрема у зв`язку з відсутністю доказів вчинення правопорушення та порушення процедури розгляду справи.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 14 Закону України від 30 червня 1993 року N 3353-XII "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Статтею 16 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.

Як встановлено ст. 31 Закону України «Про дорожній рух», транспортні засоби, їх складові частини і комплектуючі вироби, що ввозяться на територію України, підлягають перевірці на відповідність обов`язковим вимогам або повинні мати сертифікат, виданий уповноваженим на це Секретаріатом ЄЕК ООН Адміністративним органом по сертифікації дорожніх транспортних засобів. Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам. Транспортні засоби, зареєстровані відповідними органами іноземних держав, які ввезені на територію України та перебувають під митним контролем, підлягають вивезенню або поміщенню в інший митний режим у строки, визначені законодавством з питань державної митної справи. Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України встановлені ст. 380 Митного кодексу України.

Згідно з ч. 5 ст. 380 Митного кодексу України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Частина 8 статті 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до стаття 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він керував транспортним засобом, який він не ввозив на митну територію України, та щодо якого порушено строк ввезення на митній території України до 1 року, оскільки автомобіль на митну територію України ввезено 29 червня 2018 року гр. ОСОБА_2 .

Разом з тим, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження викладених у постанові обставин.

Надаючи оцінку посиланням начальника Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП в листі № 856аз/41/14/01-2021 від 06 вересня 2021 року про те, що відеозапис правопорушення з нагрудних камер поліцейських були знищені згідно акту знищення, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13 лютого 2020 року у справі № 524/9716/16-а.

Так, з матеріалів справи вбачається та не оспорюється сторонами, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.

Водночас, приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Отже, відеозапис, про знищення якого зазначено відповідачем у листі від 06 вересня 2021 року, є неналежним та недопустимим доказом у справі, а тому його знищення не впливає на результати розгляду даної справи.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення є необґрунтованим.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах у справі про адміністративне правопорушення місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням зазначених обставин, суд вважає, що постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбачене ч. 8 ст. 121 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн, підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час подання позову був сплачений судовий збір в сумі 454 грн, що підтверджується квитанцією № 1022318671 від 24 липня 2021 року. Таким чином, враховуючи факт задоволення позовних вимог вказану суму судового збору слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Харківській області.

Керуючись ст. 2, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 4484707 від 14 липня 2021 року, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 121 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн, скасувати.

Провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 8 ст. 121 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції України (р/р35217001092745, МФО 820172, ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп.

Із урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України (в редакції, яка набула чинності з 15.12.2017) рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18 жовтня 2021 року.

Суддя І.П. Латка