Вирок № 100379116, 13.10.2021, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

В И Р О К

iменем України

1-кп/330/53/2021

Справа № 330/305/20

"13" жовтня 2021 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Федорець С.В.,

при секретарі судового засідання Шеліповій Ю.О.,

за участю: прокурора Якимнюка С.А.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Карягіна П.І.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

представника потерпілої Бондаря С.О.,

у судовому засіданні по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ямпіль Звенигородського району Черкаської області, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч.2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2019 року у період часу з 14 до 20 години, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у приміщенні будинку за місцем власного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, на ґрунті неприязних відносин зі своєю співмешканкою ОСОБА_3 , під час сварки з нею, маючи умисел на спричинення тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_3 , наніс їй множинні удари по голові, грудній клітині, животу та кінцівкам, а саме - не менше 7 ударів руками по обличчю, не менше 9 ударів кулаками по тулубу зпереду, та в передню черевну стінку, не менше двох ударів по тильним поверхням кистей обох рук, якими потерпіла закривалася від ударів, та не менше 4 ударів кулаками по тулубу ззаду, чим заподіяв їй крововиливи, рани, синці та садна на голові, синці на обох верхніх кінцівках, синець та садно в ділянці тазу, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, які у причинному зв`язку із настанням смерті не перебувають, а також закриту тупу травму тулубу з переламами ребер, грудини та ушкодженнями внутрішніх органів, яка ускладнилася розвитком шоку, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, які стоять у прямому причинному зв`язку із настанням смерті, від яких приблизно о 20 годині 15.12.2019 настала смерть ОСОБА_3 на місці події.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні визнав частково, пояснив суду, що дійсно 15.12.2019 року, зранку він з співмешканкою поснідав, вона придбала спитрне та десь з обіду та до 7 вечора вони випивали самогон. Приблизно о 16, на початку 17-ої години, ОСОБА_3 зайшла в кімнату, в якій вони вживали алкогольні напої, з цигаркою та почала палити. Обвинувачений зробив зауваження, щоб вона вийшла палити з кімнати, до кухні. ОСОБА_3 на це відповіла нецензурними словами, на що обвинувачений вдарив її 1 раз долонею по губам (після цього губи в неї опухли), при цьому вона сиділа на стільці. Відповіла що все зрозуміла, та вони пішли палити до кухні. Згодом ОСОБА_3 пішла ще за самогоном, при цьому вони 2 раза зідзвонювались, говорили по телефону, вона говорила що бачила ОСОБА_4 (свідка ОСОБА_5 , яку допитували у судовому засіданні). Повернувшись, ОСОБА_3 принесла самогон у пляшці з-під «Коли», який вони перелили у скляну пляшку, та продовжили вживати алкоголь, в тій же кімнаті. Згодом знов виникла сварка, тому що обвинувачений хотів припинити вживати алкоголь, а ОСОБА_3 заперечувала, почала його ображати. Він відставив стіл, підійшов до неї, та вдарив її у живіт кулаком, скільки разів не пам`ятає, але при цьому вона сиділа, не падала, спиною до ліжка, просто спершись на спинку. Після першого удару вона закривалась руками. Приблизно о 17-18 годині почалася ще одна сварка через цигарки. Коли почали сваритись втретє, обвинувачений знову відставив стіл, вдарив рукою зпереду, приблизно в те ж місце у живіт, десь 4-5 разів, при цьому ОСОБА_3 сиділа на тому ж місці, не падала. Після цього вони сиділи та продовжували випивати. ОСОБА_3 сказала йому, що вийде до туалету у двір, але обвинувачений настояв, щоб вона сходила «на відро» у кухні. Коли вона була у кухні, роздався грихіт, обвинувачений вискочив за нею, та побачив що ОСОБА_3 лежить «плазом», рівно, руки по швах, лицем до кладової, животом донизу. Він підбіг, взяв її сзаду, та посадив навпочіпки, ноги були під нею, та вона перебувала у свідомості. Вона вдарилась лицем об поріг, правою стороною, та з рани в неї шла кров, обвинувачений взяв платок та витір її. ОСОБА_3 сказала, що почуває себе нормально, але почала втрачати свідомість. Потім вона обмочилась. Обвинуваченого це роздратувало, та він вдарив її по тулубу сзаду приблизно біля 4 разів. Потім він полив їй лице водою, взяв під руки, та виніс з кухні, до вітальні, поклав на палас. Коли вона лежала, відкривала очі та казала, що зараз все пройде, потім закрила очі та «об`якла». Обвинувачений почав викликати швидку, при цьому почав робити штучне дихання ОСОБА_3 .. Під час розмови з диспетчером швидкої, диспетчер сказала йому робити штучне дихання, чим підтверлила його дії, що він все робить правильно. Коли обвинувачений закривав ОСОБА_3 ніс, та через рот надував повітря, при надавлюванні на груди повітря виходило з «шиплячим звуком», а потім «як з похрипуванням». Посвітив ліхтариком ОСОБА_3 в очі, але зрачок не реагував. Швидка відразу не знайшла їх будинок, їхали вони приблизно 20 хвилин. Коли приїхала швидка, зайшли двоє чоловіків та дівчина. Вони зробили висновок що сталася зупинка серця. Загалом обвинувачений, як він пояснює, наніс ОСОБА_3 приблизно 6 ударів калаками у живіт, 1 раз по губам, та 4 рази сзаду, в районі лопаток. При цьому, як пояснює обвинувачений, в нього не було умислу на нанесення співмешканці тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок яких настала її смерть. ОСОБА_3 доводилась йому співмешканкою, разом вони проживали близько 27 років. Мешкали вони приблизно 7-8 років за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 вживала алкоголь часто, після того, як померла її дитина. Періодично вона підробляла, останнім часом їздила на заробітки в іншу область. Він вдома займався ремонтом меблів. Заявлений потерпілою ОСОБА_2 цивільний позов не визнав повністю.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 16 грудня 2019 року вранці був дзвінок від ОСОБА_1 , та він повідомив, що ОСОБА_4 померла. На запитання потерпілої чи вбив він її, він відповів, що вона сильно вдарилась, впала. Останній раз з ОСОБА_3 вона розмовляла 5-го грудня 2019 року, по телефону. Бачились вони востаннє в серпні, в 2018 році. ОСОБА_4 приїхала до неї в гості, а на наступний день за нею приїхав ОСОБА_1 та забрав її. Потерпіла пояснила, що з сестрою вони були у нормальних відносинах, але ОСОБА_1 забороняв їм спілкуватись, вони бачились рідко і таємно від нього. Проживала ОСОБА_4 з ним разом приблизно протягом 17-18 років. Алкогольними напоями ОСОБА_4 зловживала разом зі своїм співмешканцем. Він почав її бити не відразу коли вони стали разом проживати, через деякий час, сильно контролював. 11 років назад він вибив їй щелепу. Були випадки, що він їй ламав ребра, ноги. Побої на ній бачили неодноразово. У 2014 році, коли вона працювала на квасі, побачила що бігла ОСОБА_4 , кричала, в неї було розбито вухо, переносиця, а ОСОБА_1 біг за нею. Позаду потерпілої стояла поліція, та забрала його, але ОСОБА_4 заяву на нього не написала. Також пояснила, що ОСОБА_1 . ОСОБА_3 бив ще 4-го грудня 2019 року, це бачили люди. Незадовго до дня її смерті, люди бачили її у «Ветерані» побиту. 16 грудня 2019 року біля 7-ми ранку, коли вона приїхала до них додому, був патрульний автомобіль, ОСОБА_1 не було. По телефону він сказав що приїде, але не приїзджав, а потім відключив телефон. Переховувся у с. Дмитрівка, як вона потім дізналася.

Цивільний позов підтримує у повному обсязі. Потерпіла займалась похованням ОСОБА_4 , все пов`язане з цим оплачувала. Пояснила, що після смерті сестри почала погано спати, дуже пригнічена, перенесла моральні страждання через смерть рідної людини.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , яка працює фельдшером виїздної бригади швидкої допомоги, пояснила що приблизно в 20х числах (точної дати не пам`ятає) грудня 2019 року, біля 21-00 години, вона була на роботі, надійшло на лінію «103» повідомлення про те, що жінка знаходиться у передсмертному стані. Поїхавши на виклик, довго не могли знайти будинок, тому що їх ніхто не зустрічав, та було погане освітлення на вулиці. Вони передзвонили чоловіку, який здійснював виклик, та він їх зустрів. У прохідній кімнаті на полу лежала жінка на спині, з розкинутими руками. На лбу, з правої сторони було садно (воно було свіже, трохи кровило). Коли свідок робила кардіограму, також помітила, що на животі у жінки була довга та широка гематома, та точечні синці в області ребер зправа, на лівій руці була гемотома. Більше нічого не бачила, тому що жінка була одягнута. Зі слів обвинуваченого, вона пішла до туалету, втратила свідомість, пройшло приблизно 20 хвилин, тоді він викликав швидку. Він зазначав, що намагався її реанімувати. Також, обвинувачений сказав, що був в стані алкогольного сп`яніння, що було також видно візуально. При огляді жінки свідок констатувала біологічну смерть. Після цього вона набрала старшому лікарю, диспетчеру, повідомивши про смерть, і поки вона дзвонила, обвинуваченого вже відвезла поліція.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , пояснила, що вона є племінницею ОСОБА_3 , яка неодноразово до неї приходила в тяжкому стані, побита, зі зламаними кістками, понівеченим лицем, та просила дати їй притулок, пересидіти, трохи прийти в себе. При цьому розповідала, що її бив обвинувачений, жалілась. Разом вони були приблизно ще зі шкільних років ОСОБА_3 . Свідок розповіла, що зазвичай працювала ОСОБА_3 , постійно намагалася знайти якийсь підробіток, при цьому ОСОБА_1 нічим не займався, не працював. Востаннє з тіткою вона бачилась приблизно в листопаді 2019 року. Знає, що ОСОБА_3 спілкувалась зі своєю сестрою ОСОБА_2 , в них були нормальні відносини. Також свідок розповіла, з ОСОБА_2 вони разом займалися похованням. Свідок забезпечила транспортом, а ОСОБА_8 оплачувала всі послуги, пов`язані з похованням.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , пояснила, що вона живе неподалік від місця, де проживали ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , була майже сусідкою. ОСОБА_3 в день своєї смерті, десь біля обіду, шла з побитем лицем. Розказала, що її побив обвинувачений.

Допитаний у судовому засіданні лікар судово-медичний експерт ОСОБА_10 , який проводив судово медичну експертизу трупа ОСОБА_3 , пояснив, що усі тілесні ушкодження ОСОБА_3 були спричиненні за життя, жодного після смерті. При цьому, крововиливи на ділянці грудної клітини, згідно гістологічного дослідження, виникли не менш, ніж за 1-4 години до настання смерті ОСОБА_3 . У сукупності тілесні ушкодження призвели до розвитку геморагічного шоку і смерті. Травматичні впливи, які призвели до виникнення закритих повних поперечних преломів з 7 по 10 ребер справа по навколохребтовій лінії та закритих повних поперечних преломів з 5 по 6, з 8 по 11 ребер по навколохребтовій лінії зліва здійснювалися, як пояснює експерт, по задній поверхні тулубу. Про це свідчить наявність синців на шкірних покривах на спині, крововиливи у м`які тканини, крововиливи у заочеревинний простір, навколо приниркової жирової клітковини, тобто при ударах по передній частині тіла, якими б сильними вони не були, дістати до приниркової жирової клітковини майже неможливо. Удари ОСОБА_3 наносилися як спереду, так і ззаду, однак саме перелами навколо хребтової лінії утворилися в результаті ударів по спині. Також експерт ОСОБА_10 пояснив, що у ОСОБА_3 були забої серця, які не можуть утворюватися внаслідок непрямого масажу серця. Єдине тілесне ушкодження, яке могло утворитися у ОСОБА_3 внаслідок невірно проведених реанімаційних дій - це неповний перелам грудини на рівні других ребер грудини, який є тілесним ушкодженням середньої тяжкості і до смерті привести не може, також не може спровокувати розвиток геморагічного шоку. Тяжкими тілесними ушкодженнями є комплекс тілесних ушкоджень в ділянці тулубу і саме вони у сукупності призвели до смерті ОСОБА_3 . Так, розриви печінки, тонкого та товстого кішкивників, шлунку та підшлункової залози утворилися від не менш, ніж 3-4х ударів у живіт, про які обвинувачений розповідає під час слідчого експерименту. При цьому, як зазначає експерт, під час слідчого експерименту обвинувачений не показав удари по спині ОСОБА_3 , внаслідок яких саме утворилися перелами ребер.

У судовому засіданні було досліджено наступні письмові докази, надані стороною обвинувачення:

- Протокол затримання ОСОБА_1 від 13.02.2020 року о 14 год. 20 хв. (а.с. 24-25 т. 1), який здійснювався на підставі ухвали Запорізького апеляційного суду від 05.02.2020 року, а також повідомленя про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України (а.с. 26-28 т. 1);

- Цивільний позов з додатками (а.с. 40-52 т. 1);

- Копія ухвали Якимівського районного суду Запорізької області від 17.12.2019 року, про дозвіл на проникнення до житла, з метою проведення у ньому огляду місця події (а.с.100 т. 1); заява ОСОБА_1 про дозвіл на огляд житла (а.с. 101 т.1);

- Протокол огляду місця події від 16.12.2019 з фототаблицею та додатками до нього, згідно до якого місцем огляду є територія домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в якому було скоєно кримінальне правопорушення. В домоволодінні виявлено труп ОСОБА_3 та вилучені предмети, які в подальшому визнані речовими доказами по справі, змиви речовини бурого кольору (а.с. 102-135 т. 1);

- Протокол огляду місця події від 18.12.2019 з фототаблицею та додатками до нього, місцем огляду є територія домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , були вилучені предмети, які в подальшому визнані речовими доказами по справі, змиви речовини бурого кольору (а.с. 136-167 т. 1);

- Заява ОСОБА_1 від 18.12.2019 року про добровільну видачу співробітникам поліції належного йому одягу, в якому він був одягнений 15.12.2019 року (а.с. 120 т. 2), та заява від 20.12.2019 року, про добровільну видачу одягу, для визнання речовим доказом, в який він був одягнений в момент скоєння кримінального правопорушення, від 20.12.2019 року (а.с. 168 т. 1), протокол огляду цього одягу від 20.12.2019 (а.с. 169 т. 1);

- Заява ОСОБА_1 про добровільну видачу мобільного телефону марки «Nokia 1280» в корпусі чорного кольору та мобільного телефону марки «Nokia 3500С» в корпусі чорного кольору (а.с. 170 т. 1), протокол огляду предмету від 17.12.2019 з фототаблицею та додатками до нього (а.с. 171-179 т. 1);

- Протокол огляду трупа ОСОБА_3 від 16.12.2019 року з фототаблицею до нього (а.с. 180-188 т. 1);

- Протокол огляду предмету від 04.02.2020 року, з додатком до нього, предметом огляду був оптичний носій, а саме - диск з аудіофайлом запису дзвінка в 103 та розмови оператора, ОСОБА_1 та фельдшера, в якій було повідомлено про смерть ОСОБА_3 (а.с. 189-192 т. 1);

- Висновок судово-медичної експертизи № 253 від 05 лютого 2020 року, з додатками, яким встановлено, що під час дослідження трупу ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження: закрита тупа травма тулубу, з переламами ребер, грудини та ушкодженням внутрішніх органів, яка ускладнилась розвитком шоку, які кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, які стоять у прямому прчинному зв`язку з настанням смерті; - крововиливи, рани, синці та садна на голові, синці на обох верхніх кінцівках, синець та садно в ділянці тазу, які кваліфікаються як легкі тілесні ушкодження, які в причинному зв`язку з настанням смерті не перебувають. В крові трупу виявлено етиловий алкоголь в концентрації 3,4 проміле, що відповідає сильному ступеню алкогольного сп`яніння. Смерть ОСОБА_3 наступила за 8 + 3 годин до огляду місця події, а саме до 16.12.2019 року 00 годині 32 хвилини (а.с. 193-203 т. 1);

- Висновок судово-медичної експертизи № 5 від 20.12.2019 року, яким було встановлено, що утворення комплексу тілесних ушкоджень, виявлених при проведенні експертизи трупа ОСОБА_3 , при обставинах, вказаних ОСОБА_1 при проведенні його допиту від 17.12.2019 року та слідчого експерименту за його участю від 18.12.2019 року - виключається, утворення закритої тупої травми черевної порожнини, переламу грудини, ушкоджень на тильних поверхнях обох кистей рук та синцю на верхній губі у ОСОБА_3 , при обставинах, вказаних ОСОБА_1 при проведенні його допиту від 17.12.2019 року та слідчого експерименту за його участю від 18.12.2019 року - не виключається, а також ОСОБА_1 не вказав на механізм виникнення тілесних ушкоджень на задній поверхні тулубу та інших ділянках голови у ОСОБА_3 (а.с. 204-206 т. 1);

- Висновок судово-медичної експертизи № 6 від 20.12.2019 року, яким було встановлено, що утворення комплексу тілесних ушкоджень, виявлених при проведенні експертизи трупа ОСОБА_3 , при обставинах, вказаних в поясненні ОСОБА_1 - виключається, та що утворення закритої тупої травми черевної порожнини, перелому грудини та ушкоджень на тильних поверхнях обох кистей рук у ОСОБА_3 , при обставинах вказаних в поясненні ОСОБА_1 від 16.12.2019 - не виключається, а також що ОСОБА_1 не вказав на механізм виникнення тілесних ушкоджень на задній поверхні тулубу та на голові у ОСОБА_3 (а.с. 207-208 т. 1);

- Висновок судово-медичної експертизи № 68 від 16.12.2019, згідно якого у ОСОБА_1 яких-небудь тілесних ушкоджень не виявлено (а.с. 209 т. 1);

- Висновок судово-психіатричної експертизи № 13 від 13.01.2020 року, згідно якого ОСОБА_1 в момент скоєння ним кримінального правопорушення не перебував в будь-якому особливому емоційному стані, який мав суттєвий вплив на його поведінку, дії його не були викликані станом сильного душевного хвилювання, він міг в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не потребує застосування примусових заходів медичного характеру (а.с. 210-217 т. 1);

- Постанова про відбір біологічних зразків крові ОСОБА_1 для проведення експертизи та протокол отримання зразків для експертизи від 18.12.2019 року (а.с. 191-192 т. 2);

- Висновок судової цитологічної експертизи № 82 від 13.01.2020 року, яким встановлено, що кров обвинуваченого ОСОБА_1 відноситься до групи 0 з ізогемаглютининами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВ0. (а.с. 218 т. 1);

- Висновок експерта № 87 від 29.01.2020 року, яким встановлено, що кров потерпілої ОСОБА_3 відноситься до групи 0 з ізогемаглютининами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0, що знайдена кров в плямах на гольфі (за постановою кофті) ОСОБА_1 , походження якої не виключається як від потерпілої ОСОБА_3 , так і від самого ОСОБА_1 , якщо у нього були тілесні ушкодження із зовнішньою кровотечею на той момент, що стався; в інших плямах на светрі та спортивних брюках підозрюваного ОСОБА_1 , наявність крові не встановлена, та таблиця до висновку (а.с. 219-221 т. 1);

- Висновок експерта № 84 від 04.02.2020 року, про неможливість встановлення видової належності крові, яка досліджувалась на п`яти змивах з місця події (а.с. 222-224 т. 1);

- Висновок експерта № 81 від 03.02.2020 року, яким встановлено що кров потерпілої ОСОБА_3 відноситься до групи 0 з ізогемаглютининами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0; кров обвинуваченого ОСОБА_1 відноситься до групи 0 з ізогемаглютининами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0; в слідах на футболці (об`єкти №4,5), яка була вилучена 16.12.2019р. в ході

проведення огляду місця події, за адресою:

АДРЕСА_1 виявлена крові людини, статева належність якої не встановлена, у зв`язку з відсутністю у препаратах клітин крові. При встановленні групової належності крові виявлений антиген Н, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО, в тому числі від трупа ОСОБА_3 чи (та) ОСОБА_1 за наявності у останнього, на момент того, що трапилося, тілесних ушкоджень із зовнішню кровотечею та таблиця до нього, при судово-цитологічному дослідженні марлевого тампона (об`єкт №3) «зі

зразком рідини з миски у приміщенні №3» знайдені одиничні ядровмістимі епітеліальні

клітини, статеву належність яких встановити не вдалося через відсутність ядер епітеліоцитів, придатних для дослідження; в змивах на марлевих тампонах «з порогу між приміщенням №2 і №3» (об`єкт №1) та «з лутки між приміщенням №2 і №3» крові та епітеліальних клітин, придатних для дослідження, не знайдено (а.с. 225-228 т. 1);

- Висновок експерта № 86 від 23.01.2020 року, згідно до якого у слідах на речах ОСОБА_3 , а саме - на кофті та спортивних штанах, встановлена наявність крові людини, походження якої не виключається як від потерпілої ОСОБА_3 , так і від обвинуваченого ОСОБА_1 , та таблиця до нього (а.с. 229-232 т. 1);

- Постанова про відбір біологічних зразків зрізів вільних кінців нігтьових пластин пальців обох рук з піднігтьовим вмістом ОСОБА_1 для проведення експертизи та протокол отримання зразків для експертизи від 17.12.2019 року (а.с. 199-200 т. 2);

- Висновок експерта № 88 від 07.02.2020 року, згідно до якого при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту зрізів нігтьових пластин та марлевих тампонів зі змивами з рук трупа ОСОБА_3 та піднігтьового вмісту зрізів вільних кінців нігтьових пластин ОСОБА_1 кров та епітеліальні клітини, придатні для дослідження, не знайдені (а.с. 233-235 т. 1);

- Висновок цитологічної екпертизи № 85 від 07.02.2020 року, (а.с. 236-239 т. 1);

- Довідка про вартість проведення експертизи № 17-474 від 27.12.2019 (а.с. 240 т. 1);

- Висновок трасологічної експертизи № 17-474 від 27.12.2019 року про те, що слід папілярного узору розмірами 13x18 мм, вилучений 16.12.2019 в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , придатний до ідентифікації по ньому особи. Слід папілярного узору розмірами 34x26 мм, вилучений 16.12.2019 в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , непридатний до ідентифікації по ньому особи; слід папілярного узору розмірами 13x18 мм, залишений безіменним пальцем лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; на поверхні полімерної пляшки, вилученої 18.12.2019 в ході огляду місця події за адресою:

АДРЕСА_1 , слідів папілярних узорів не виявлено. На поверхнях двох скляних рюмках (чашках), вилучених 16.12.2019 в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , слідів папілярних узорів не виявлено; на поверхні скляної пляшки, вилученої 16.12.2019 в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено два сліди папілярних узорів розмірами 12x17 мм, 14x18 мм; сліди папілярних узорів розмірами 12x17 мм, 14x18 мм, виявлені на поверхні скляної пляшки, придатні до ідентифікації по ним особи (осіб); слід папілярного узору розмірами 12x17 мм, залишений мізинцем правої руки, слід папілярного розмірами 14x18 мм, залишений середнім

пальцем лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 241-255 т. 1);

- Висновок експерта № 83 від 07.02.2020 року , згідно до якого кров потерпілої ОСОБА_3 відноситься до групи 0 з ізогемаглютининами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0; кров обвинуваченого ОСОБА_1 відноситься до групи 0 з ізогемаглютининами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0, категорію видільництва не встановлювали, у зв`язку з відсутністю необхідного реагента у відділенні. При судово-цитологічному дослідженні двох скляних чарок (за постановою слідчого - «рюмок») (об`єкти № 1, 2) виявлена слина без домішки крові, статеву приналежність якої встановити не виявилось можливим у зв`язку з відсутністю клітин, необхідних для статевоспецифічної диференціації. При встановленні групової належності слини виявлені антигени В і Н ізосерологічної системи АВО, що не виключає її походження від особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А із супутнім антигеном Н, не залежно від категорії видільництва. Походження слини від трупа ОСОБА_3 та/або підозрюваного ОСОБА_1 можливе лише в якості домішки. Знайдена слина може бути використана для подальшого ДНК-дослідження. При судово-цитологічному дослідженні полімерної пляшки ємністю 0,5л з маркуванням «Кола» (об`єкт №5) знайдені ядровмістимі епітеліальні клітини, висловитися про статеву приналежність яких не виявилося можливим у зв`язку з відсутністю клітин, необхідних для статевоспецифічної диференціації. При встановленні групової належності клітин виявлений лише антиген Н ізосерологічної системи АВ0, що не виключає походження клітин від особи (осіб) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, в тому числі від трупа ОСОБА_3 та/або підозрюваного ОСОБА_1 . Крові та слини не виявлено. Знайдені клітини можуть бути використані для подальшого ДНК-дослідження. При судово-цитологічному дослідженні скляної пляшки ємністю 0,5л з маркуванням «ORIGINAL JEAN-JEAK» (об`єкти № 3,4), а також-полімерної пляшки ємністю 0,5л з маркуванням «Кола» (об`єкт №5) крові, слини та епітеліальних клітин, придатних для подальшого дослідження не виявленіо; та таблиця до нього (а.с. 1-4 т. 2);

- Протокол огляду предмету від 31.01.2020 року, а саме - DVD-R, оптичного носія інформації, «Verbatium», з файлами, які містять інформацію про вхідні та вихідні дзвінки абонентів № НОМЕР_1 (тел. Номер) і № НОМЕР_2 (тел. номер) та інформації про розташування базових станцій, в зоні дії яких перебували зазначені абоненти в період часу з 6-00 год. до 22-00 год. 15.12.2019 року (а.с. 5-12 т. 2);

- Ухвала Якимівського районного суду від 18.12.2019 року про надання дозволу на проникнення до житла з метою проведення огляду (а.с.119 т. 2);

- Заява ОСОБА_1 про надання дозволу огляду домоволодіння та видачу свого одягу (а.с. 120 т. 2);

- Ухвала Якимівського районного суду Запорізької області від 18.12.2019 року про надання дозволу на проникнення у житло для проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 (а.с. 25 т. 2);

- Заява ОСОБА_1 про дозвіл на проведення слідчого експеременту в домоволодінні (а.с. 26 т. 2);

- Протокол проведення слідчого експерименту від 10.02.2020 року з додатками до нього (а.с. 27-33 т. 2);

- Постанова від 16.12.2019 про визнання речовими доказами та квитанція № 754 від 12.02.2020 року про передачу їх на зберігання до Якимівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області (а.с.52, 57 т. 2);

- Ухвала Якимівського районного суду Запорізької області від 17.12.2019 року про накладення арешту (а.с. 118 т. 2);

- Постанова від 17.12.2019 та квитанція № 718 про визнання речовими доказами мобільного телефону марки «Nokia 1280» в корпусі чорного кольору IMEI НОМЕР_3 та «Nokia 3500С» IMEI НОМЕР_4 , та передачу їх на зберігання до Якимівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області (а.с.56, 53 т. 2);

- Ухвала Якимівського районного суду Запорізької області від 19.12.2019 року про накладення арешту мобільного телефону марки «Nokia 1280» в корпусі чорного кольору IMEI НОМЕР_3 та «Nokia 3500С» IMEI НОМЕР_4 (а.с. 121 т.2);

- Постанова від 17.12.2019 та квитанція № 750 про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання до Якимівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області (а.с.54-55 т. 2);

- Ухвала Якимівського районного суду Запорізької області від 18.12.2019 року про накладення арешту (а.с. 122 т.2);

- Постанова від 18.12.2019 про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання до Якимівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області (а.с.58 т. 2);

- Ухвала Якимівського районного суду Запорізької області від 17.12.2019 року про накладення арешту (а.с. 118 т. 2);

- Розписка ОСОБА_1 від 20.12.2019 року про отримання від слідчого коробки з речами, вилученими 18.12.2019 року (штани сірі, сірий светр, біла кофта) (а.с. 59 т. 2);

- Постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 21.01.2021 (а.с.99 т. 2);

- Постанова про доручення розслідування кримінального провадження декільком слідчим від 16.12.2019 року (а.с.110 т. 2);

- Постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 16.12.2019 року (а.с.111 т. 2);

- Ухвала Якимівського районного суду Запорізької області від 28.12.2019 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до інформації, з можливістю її вилучення , яка перебуває у володінні оператора стільникового зв`язку ПрАТ «Київстар» (а.с. 125-126 т. 2);

- Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 27.01.2020 року, згідно якого було вилучено інформацію, яка перебуває у володінні оператора стільникового зв`язку ПрАТ «Київстар», з описом речей і документів (а.с. 127-128 т. 2);

- Повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 17.12.2019 року та від 11.02.2020 року (а.с. 137-143 т. 2);

- Протокол допиту підозрюваного від 17.12.2019 року з додатками (а.с 150-156, 163-164 т. 2);

- Протокол проведення слідчого експерименту від 18.12.2019 року з фототаблицею, та додатками до нього (а.с. 165-185 т. 2);

- Протокол допиту підозрюваного від 10.02.2020 року (а.с. 186-188 т. 2);

- Постанова про відбір зразків папілярних узорів пальців та долонь обох рук у ОСОБА_1 для проведення експертизи та протокол отримання зразків для експертизи від 16.12.2019 року (а.с. 189-190 т. 2);

- Постанова про відбір біологічних зразків букального епітелею ОСОБА_1 для проведення експертизи та протокол отримання зразків для експертизи від 18.12.2019 року (а.с. 193-194 т. 2);

- Постанова про відбір біологічних зразків слини ОСОБА_1 для проведення експертизи та протокол отримання зразків для експертизи від 18.12.2019 року (а.с. 195-196 т. 2);

- Постанова про відбір біологічних зразків волосся з п`яти областей голови ОСОБА_1 для проведення експертизи та протокол отримання зразків для експертизи від 18.12.2019 року (а.с. 197-198 т. 2);

- Матеріали щодо загиблої ОСОБА_3 (а.с 13-23 т. 2): лікарське свідоцтво про смерть, та довідка про причину смерті, копія паспорту, свідоцтво про смерть, довідка про поховання, довідка з лікарні, довідка з місця проживання, довідка-характеристика, довідка з місця реєстрації, витяг з АРМОР.

- Характеризуючі матеріали на обвинуваченого ОСОБА_1 (а.с. 34-51, а.с. 109 т. 2) : копія паспорту, довідка з місця проживання, довідка-характеристика, довідка з місця реєстрації, висновок медичного огляду на стан сп`яніння, витяг з АРМОР, довідка з лікарні, довідка з військомату, протокол затримання особи, вимога щодо судимостей.

Крім того, у судовому засіданні були дослідженні такі речові докази:

- вилучені під час огляду місця події від 16.12.2019 в будинку АДРЕСА_1 , де відбулися події кримінального правопорушення, фрагмент футболки, на якій виявлено кров;

- вилучені під час додаткового огляду місця події від 18.12.2019 в будинку АДРЕСА_1 порожня пластикова пляшка з написом «Cola», на якій виявлені епітеліальні клітини, походження яких не виключається від потерпілої ОСОБА_3 або ОСОБА_1 , 4 вирізи шпалер, виріз тканини з пледу, виріз тканини з паласу;

- вилучені під час огляду трупу ОСОБА_3 предметами її одягу;

- вилучена у ОСОБА_1 біла кофта (гольф), на якій виявлено кров;

- вилучені у ОСОБА_1 належні йому мобільний телефон«Nokia-3500C», при огляді пам`яті якого встановлено наявність вихідних викликів на телефони екстрених служб «102» та «103» за 15.12.2019, а також 6 фотознімків від 15.12.2019, на яких зображена потерпіла ОСОБА_3 за місцем її проживання, при цьому на обличчі ОСОБА_3 наявні зовнішні тілесні ушкодження.

Аналізуючи досліджені докази по даному кримінальному провадженню, суд приходить до наступного.

Так, належними та допустимими доказами в ході судового слідства стороною обвинувачення доведено факт нанесення обвинуваченим своїй співмешканці ОСОБА_3 комплекса тілесних ушкоджень, які кваліфіковані, зідно висновку судово-медичної експертизи, як тяжкі, небезпечні для життя в момент спричинення, що спричинили смерть ОСОБА_3 . Досліджені судом докази (покази свідків, письмові докази) взаємоузгоджені, не протирічать одне одному.

При цьому, судом враховується те, що обвинувачений в ході розгляду підтвердив, що наносив ці тілесні ушкодження ОСОБА_3 в ході сварки, саме 15.12.2019 року, в період часу з 14 до 20 години, під час спільного вживання спиртних напоїв у будинку АДРЕСА_1 , де вони разом мешкали.

Проте, обвинувачений вважає, що тілесні ушкодження в області грудини (перелами ребер, забій серця) ним були спричинені ОСОБА_3 під час непрямого масажу серця, який він робив з метою реанімувати останню, коли вона втратила свідомість.

Однак, ці покази обвинуваченого цілком спростовані висновками №№5, 6 від 20.12.2019 року та № 253 від 05 лютого 2020 року судово-медичних експертиз, а також поясненнями, наданими в судовому засіданні лікарем судово-медичним експертом ОСОБА_10 , з яких вбачається, що такі тяжкі тілесні ушкодження як перелами ребер, забій серця, розриви шлунку, підшлункової залози та кишківників були отримані ОСОБА_3 не менш, ніж за годину до настання смерті, утворилися саме внаслідок ударів і не могли бути утворені при непрямому масажі серця. І саме ці тілесні ушкодження у комплексі призвели до розвитку геморагічного шоку, і як наслідку - смерті ОСОБА_3 .

Крім того, сторона захисту наполягає на тому, що у обвинуваченого був відсутній умисел на нанесення ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, тому його дії слід кваліфікувати як необережне вбивство.

Так, за нормативним визначенням умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК України) з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на здоровя іншої людини, наслідками у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та причинним звязком між указаним діянням та наслідками, а із субєктивної сторони умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти тяжкої шкоди здоров`ю потерпілого, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання (ст. 24 КК України).

Кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 121 КК України настає за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

У випадку, коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії залежно від наслідків слід розглядати як убивство через необережність чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження і кваліфікувати за ст. 119 КК України чи ст. 128 КК України.

Отже, розмежування умисного протиправного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень іншій людині, що спричинило її смерть (ч. 2 ст. 121 КК України), і вбивство, вчинене через необережність (ч. 1 ст. 119 КК України), здійснюється як за об`єктивною, так і суб`єктивною сторонами цих злочинів.

З приводу зазначеного Верховний Суд неодноразово висловлював таку свою позицію.

Так, у даному разі, з огляду на встановлені в ході судового розгляду факти, вбачається, що ОСОБА_1 протягом певного проміжку часу (приблизно протягом чотирьох годин) бив ОСОБА_3 , наносячи їй кулаками удари по різних частинах тіла, в тому числі, і по життєво важливих (в живіт, область серця). Судячи з тяжкості і локалізації тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 , описаних у висновку експерта №253 від 05.02.2020 року, ці удари були сильними і спрямованими, і саме наслідком цих ударів, як пояснив у судовому засіданні експерт ОСОБА_10 , стало спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , які у подальшому призвели до її смерті.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про спрямованість умислу обвинуваченого саме на заподіяння ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлення ним можливості настання тяжких негативних наслідків цих тілесних ушкоджень та свідоме припущення їх настання.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, відношення самого обвинуваченого до вчиненого, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на диспансерному обліку в спеціальних медичних лікувальних закладах не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає те, що він щиро розкаявся у скоєному.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

З урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченого, а також тяжких наслідків кримінального правопорушення, суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства, тому доцільним вважає застосування покарання у вигляді реального позбавлення волі.

Крім того, суд вважає цілком доцільним обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, з 19-00 години до 07-00 годиниза адресою його постійного проживання по АДРЕСА_1 , оскільки внаслідок ухвалення обвинувального вироку і засудження ОСОБА_1 до міри покарання у вигляді реального позбавлення волі виникає передбачений статтею 177 КПК України ризик його переховування від правоохоронних органів з метою уникнення призначеного покарання.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення на її користь з ОСОБА_1 заподіяної внаслідок кримінального правопорушення матеріальної шкоди у розмірі 7880,60 гривень та моральної шкоди у розмірі 100000,00 гривень.

Матеріальна шкода обгрунтовується потерпілою наданими нею розрахунковими документами на підтверлдження понесених нею витрат на поховання сестри, ОСОБА_3 . Посилання сторони захисту на отримання потерпілою грошових коштів на поховання нібито з передплати за земельний пай, що належав померлій, жодним чином підтверджені не були, тому суд вважає суму матеріальної шкоди цілком доведеною і такою, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .

Щодо заявленої суми моральної шкоди у розмірі 100000,00 гривень, то судом приймається до уваги те, що і з пояснень самої потерпілої, як і з пояснень свідка ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_1 , випливає, що з загиблою сестрою ОСОБА_2 майже не спілкувалася (останній раз бачилися у 2018 році), близьких відносин між ними не існувало через спосіб життя загиблої, родинні стосунки були майже втрачені. При цьому, потерпіла все ж таки займалася похованнями ОСОБА_3 , проявляла зацікавленість і небайдужість під час розгляду кримінального провадження, отримала негативні почуття, емоційну напругу, що певною мірою відобразилося на звичному укладі її життя.

Враховуючи наведене, обгрунтованою і такою, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сумою моральної шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення, суд вважає 60000,00 гривень.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк вісім років шість місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 72 КК України, до строку відбуття покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення ОСОБА_1 з 13.02.2020 року по 14.02.2020 року із розрахунку 1 день попереднього ув`язнення до 1 дня позбавлення волі.

Строк відбуття покарання відраховувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 .

До набрання вироком законної сили застосувати відносно засудженого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за місцем його фактичного проживання по АДРЕСА_1 з 19-00 години до 07-00 години.

Цивільний позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сумму матеріальної шкоди у розмірі 7 880 гривень 60 копійок (сім тисяч вісімсот вісімдесят гривень 60 копійок), сумму моральної шкоди у розмірі 60 000 гривень 00 копійок (шістдесят тисяч гривень 00 копійок). В іншій частині цивільного позову відмовити.

Речові докази:

- 4 (чотири) картонні коробки та 1 картонний згорток з предметами одягу, 5 паперових конвертів зі змивами, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів згідно квитанції № 750 у ВП № 1 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області - знищити;

- 1 (одна) картонна коробка з предметами одягу ОСОБА_3 , 3 (три) спец пакети зі зразками, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів згідно квитанції № 718 у ВП № 1 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області - знищити;

- полімерний пакет з предметами, 9 (дев`ять) паперових конвертів зі зразками, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів згідно квитанції № 754 у ВП № 1 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області - знищити;

- мобільний телефон марки «Nokia 1280», мобільний телефон марки «Nokia 3500С», які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів згідно квитанції № 718 у ВП № 1 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області - повернути за належністю ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи у розмірі 1884,12 (одну тисячу вісімсот вісімдесят чотири грн. 12 коп.) на користь держави (р/р UA498999980000031112115008009, Одержувач: УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, код банку (МФО) 899998, Код ЄДРПОУ: 38025367, Назва банку: Казначейство України (ЕАП).

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Якимівського районного суду

Запорізької області Світлана ФЕДОРЕЦЬ