Вирок № 100379054, 18.10.2021, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/970/21

Провадження № 1-кп/321/109/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.10.2021 рік Запорізька обл., Михайлівський р-н,

смт. Михайлівка

Михайлівський районний судЗапорізької області у складі:

головуючого судді - Ігнатьєва Д.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мосієнко О.О.,

прокурора - Коваленка Я.І.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальні провадження, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021082290000073 від 02.07.2021 року та за № 12021082290000084 за обвинуваченням,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Павлівка Василівського району Запорізької області, українця, громадянина України, не працевлаштованого, не одруженого, який не має на утримані малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Приблизно о 23 годині 00 хвилин 28 червня 2021 року ОСОБА_2 , діючи з корисливих мотивів, маючи прямий умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом відкриття засову на хвіртці, проник на огороджену по периметру парканом територію домоволодіння АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Перебуваючи на території вказаного домоволодіння ОСОБА_2 , продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою проникнення до приміщення літньої кухні, де своїми руками розмотав металевий дріт, який кріпився на вхідних дверях замість запираючого пристрою, та проник до нього, звідки таємно викрав чавунну плиту з вмонтованої у стіну опалювальної печі розміром 70 х 40 см, з двома отворами у ній, один діаметром 25 см, другий діаметром 20 см, вартістю 750 грн..

Після чого, зник з місця події, отримавши можливість розпоряджатися викраденим майном на свій розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 750 грн..

Таким чином, ОСОБА_2 органом досудового розслідування висунуте обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке кваліфікується як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення.

Окрім того, приблизно о 22 годині 00 хвилин 30 червня 2021 року ОСОБА_2 , діючи повторно, з корисливих мотивів, маючи прямий умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, проник на огороджену по периметру парканом територію домоволодіння АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Перебуваючи на території вказаного домоволодіння ОСОБА_2 , продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою проникнення до приміщення будинку, за допомогою плоскогубців демонтував віконну раму та через віконний отвір проник до будинку АДРЕСА_2 .

Знаходячись у вказаному будинку ОСОБА_2 відшукав у кімнаті і таємно викрав телевізор марки «HITACHI» марки C21-TF 220S, вартістю 600 гривень та ТВ-тюнер марки «PVR» вартістю 386 гривень 67 копійок.

Після чого, зник з місця події, отримавши можливість розпоряджатися викраденим майном на свій розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 986 гривень 67 копійок.

Таким чином, ОСОБА_2 органом досудового розслідування висунуте обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке кваліфікується як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю (а саме визнав свою вину у вчиненні інкримінованих правопорушень як 28.06.2021 р., так і 30.06.2021 р.). В своїх показаннях, наданих суду, ОСОБА_2 пояснив ті обставини, які були встановлені на досудовому розслідуванні.

Показання обвинуваченого ОСОБА_2 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються. При цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_2 .

При цьому суд роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_2 та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, доходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії:

- за епізодом, який мав місце 28.06.2021 р., за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення;

- за епізодом, який мав місце 30.06.2021 р., за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинена повторно.

При призначенні покарання, суд, відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р.«Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин.

В обвинувальному акті обставиною, яка згідно зі ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому, зазначене щире каяття.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 щиро покаявся, висловив жаль щодо вчиненого. Однак, суду не надано доказів реальних дій обвинуваченого, які б свідчили про його щире каяття.

Враховуючи викладене суд не визнає щире каяття обвинуваченого ОСОБА_2 обставиною, яка пом`якшує покарання.

Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання не встановлені.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває (що підтверджується довідкою КНП «Михайлівська багатопрофільна лікарня» МРР ЗО № 512 від 16.07.2021 р.).

За місцем мешкання зарекомендував себе з задовільної сторони (що підтверджується характеристикою № 634 від 19.07.2021 р., виданою Михайлівською селищною радою Михайлівського району Запорізької області та характеристикою № 675 від 04.08.2021 р., виданою Михайлівською селищною радою Михайлівського району Запорізької області).

За ухвалою суду Михайлівським районним сектором філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області 22.07.2021 р. була складена Досудова доповідь про обвинуваченого у кримінальному провадженні. Відповідно до цієї доповіді ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, а ризик небезпеки обвинуваченого для суспільства, у тому числі для окремих людей, оцінюється як низький. Михайлівський районний сектор філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області вважає, що виправлення, досягнення правослухняної поведінки обвинуваченого ОСОБА_2 при застосуванні кримінального покарання, не пов`язаного із позбавленням волі, є можливе.

Наведене характеризує обвинуваченого ОСОБА_2 як особу, яка не є суспільно - небезпечною.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є тяжкими, відношення особи до скоєних злочинів, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, дані про особу обвинуваченого, думку потерпілого та сторони обвинувачення у зв`язку з чим, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім цього, суд вважає за можливе на підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства та без реального відбування покарання у місцях позбавлення волі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

У зв`язку з цим процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався та підстав для його обрання не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 368 - 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк два роки.

Покласти на ОСОБА_2 обов`язки, передбачені п. 1 та п. 2 ч.1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: чавунну плиту з опалювальної печі розміром 70 х 40 см, з двома отворами у ній, один діаметром 25 см, другий діаметром 20 см; телевізор марки «HITACHI» марки C21-TF 220S та ТВ-тюнер марки «PVR», які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3 , залишити у останнього та вважати переданими за належністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на корить держави витрати на залучення експертів по проведенню судово - товарознавчих експертиз в розмірі 320 (триста двадцять) грн.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя

Михайлівського районного

суду Запорізької області Д.П.Ігнатьєв