Рішення № 100378228, 07.10.2021, Дружківський міський суд Донецької області

ЄУН 229/3412/21

Номер провадження 2/229/764/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 жовтня 2021 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Гонтар А.Л.,

при секретарі Білик О.А.,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

30 червня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Дружківського міського суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.

Мотивує свої вимоги тим, що вони з відповідачем 03 червня 2011 року зареєстрували шлюб, актовий запис за № 90. Фактично шлюбні відносини припинено з червня 2021 року і одночасно припинено сумісне ведення господарства. Родина розпалася через відсутність взаєморозуміння.

Від шлюбу подружжя має малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 05 липня 2021 року провадження в справі було відкрито та справу призначено до судового засідання на 26 липня 2021 року (а.с. 13-14).

В судове засіданні позивачка не з`явилася, надала заяву з клопотанням розглядати справу у її відсутності, на позовних вимогах наполягає з підстав, викладених у позові. Не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином, не надав заяву з клопотанням розглядати справу у його відсутності або відкладення розгляду справи, відзив не надав.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України при винесенні заочного рішення, суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних та доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши усі докази, зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, керуючись принципом верховенства права суд дійшов до таких висновків.

Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, що випливають із сімейного законодавства, пов`язані з розірванням шлюбу.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

У відповідності до вимог ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу. За правилами, встановленими ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 03 червня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дружківського міського управління юстиції у Донецькій області, між громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем м. Дружківка Донецької області Україна, та громадянкою України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою м. Дружківка Донецької області Україна, зареєстровано 03 червня 2011 року шлюб, про що 03 червня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дружківського міського управління юстиції у Донецькій області складено відповідний актовий запис № 90. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 отримала прізвище « ОСОБА_6 » (а.с.6).

Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 14 жовтня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дружківського міського управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Краматорськ Донецької області Україна, про що 14 жовтня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дружківського міського управління юстиції у Донецькій області зроблено відповідний актовий запис № 440. Батьками особи зазначено: батько - громадянин України ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 (а.с. 4).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 22 лютого 2017 року Дружківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Краматорську Донецької області Україна, про що 22 лютого 2017 року Дружківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області складено відповідний актовий запис № 70. Батьками особи зазначено: батько - громадянин України ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 (а.с. 5).

З червня 2021 року подружжя спільного господарства не веде, спільним побутом не пов`язано. Питання із ким будуть проживати діти вирішено сторонами в досудовому порядку.

Враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу, суд вважає встановленим, що між сторонами втрачено взаєморозуміння, збереження сім`ї та поновлення шлюбних відносин неможливо, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини.

Враховуючи вищеназвані обставини, суд приходить до висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує формально, а тому підлягає розірванню. Суд вважає не можливим примусити позивача або відповідача зберігати шлюб.

Відповідно до положень частини 1 статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку із реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка по справі, наполягала на залишенні прізвища яким іменувалась у шлюбі, відповідач заперечень проти цього не надав. Тому суд вважає за можливе залишити позивачу після розірвання шлюбу прізвище « ОСОБА_6 ».

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Суд вважає, що причини, які спонукають його наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню. До того ж відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, і витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордена серії ДТ від 25 червня 2021 року позивач сплатила адвокатові 300,00 грн. за складення та оформлення позовної заяви про розірвання шлюбу

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

П. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначає ставки судового збору які встановлюються у таких розмірах - за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що суперечить встановленому розміру судового збору за подання відповідної заяви, а саме 908,00 грн. Тому з позивача на користь держави за подання позовної заяви про розірвання шлюбу, необхідно стягнути 67,20 грн. судового збору.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263-265, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.

Розірвати шлюб, укладений між громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем м. Дружківка Донецької області Україна, та громадянкою України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою м. Дружківка Донецької області Україна, який було зареєстровано 03 червня 2011 року, про що 03 червня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дружківського міського управління юстиції у Донецькій області складено відповідний актовий запис № 90 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 видане 03 червня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дружківського міського управління юстиції у Донецькій області).

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , залишити прізвище - " ОСОБА_6 ".

Стягнути з громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Дружківка Донецької області Україна, РНОКПП: НОМЕР_4 , яку зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави, отримувач коштів: отримувач коштів: Донецьке ГУК/Дружкiвська МТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA188999980313191206000005694, Кодкласифікації доходів бюджету: 22030101, судовий збір у розмірі 67 (шістдесят сім) грн. 20 коп.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Дружківка Донецької області Україна, якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , на користь громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Дружківка Донецької області Україна, РНОКПП: НОМЕР_4 , яку зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати за сплату судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. та судові витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 300 (триста) грн. 00 коп.

Копію рішення суду після набрання ним чинності направити до Дружківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 18 жовтня 2021 року.

Суддя: А. Л. Гонтар