Рішення № 100375832, 06.10.2021, Селидівський міський суд Донецької області

Провадження № 2/242/1312/21

Справа № 242/4498/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2021 року м.Селидове

Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого - судді Черкова В.Г.,за участю секретаря судового засідання Кідрон О.М.,розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовною заявою, в якій проситьвизнати неправомірними дії працівників відповідача по відключенню 20.02.2016 р. подачі електричної енергії до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати незаконним рішення по актам про порушення ПКЕЕН № 207730 від 20.02.2016 р. на суму 251,94 грн., № 8676328 від 18.02.2019 р. на суму 2050,78 грн. та № 8918825 від 22.11.2019 р. на суму 571.38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що він зареєстрований, але з 2011 р. не мешкає у зазначеній квартирі, що належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Квартира непридатна до проживання. Проте, працівниками відповідача були складені акти про порушення ПКЕЕН на ім`я померлої. Електропостачання у квартирі відсутнє, з якого часу йому невідомо. Вважає, що відключення було незаконним, оскільки акти складені на ім`я померлої, чим були порушені його права. Про наявність актів дізнався під час сплати заборгованості 16.08.2021 р.

Ухвалою суду від 31.08.2021 року позов прийнято до розгляду, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Копія ухвали, позовної заяви та додатків до неї була отримана відповідачем 28.09.2021 р., про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Позивач визнає, що є споживачем послуг відповідача, оскільки ним було добровільно сплачено суму заборгованості за спожиту електричну енергію.

Згідно копії паспорту, позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 17.05.2007 р.

Згідно акту від 14.07.2021 р. та фотографій в матеріалах справи, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , єнепридатною для життя. Позивачне мешкає у квартирі з 2011 р.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з Актівпро порушення ПКЕЕН № 207730 від 20.02.2016 р. на суму 251,94 грн., № 8676328 від 18.02.2019 р. на суму 2050,78 грн. та № 8918825 від 22.11.2019 р. на суму 571.38 грн., вони складені на ім`я ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» встановлено обов`язки та відповідальність споживачів енергії. Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною енергією.

Відповідно до ст. 27 вказаного Закону правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Також дана стаття виокремлює серед правопорушень пошкодження приладів обліку.

Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі Правила), що діяли на момент виникнення спірних правовідносин згідно акту № 207730 від 20.02.2016 р.

Відповідно до п. 6.41. зазначених Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Згідно з п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно до п. 53 ПКЕЕН у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем чи представником споживача. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. У разі відмови від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

За змістом п.53 ПКЕЕН, Акт про порушення ПКЕЕН розглядається комісією розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Відповідно до абз. 5-8 Правил користування електричною енергією для населення, побутовий споживач має право бути присутнім на засідання комісії з розгляду актів.

Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату.

Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видасть споживачу.

Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення побутового споживача про час і дату засідання комісії.

Відомостей про повідомлення про дату проведення засдання комісії по розгляду та запрошення на засідання комісії по розгляду актів порушень ПКЕЕ позивача матеріали справи не містять.

Акт про порушення Правил, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 50 календарних днів від дня його складання, вважається, вважається недійсним та підлягає скасуванню.

Таким чином, працівниками відповідача, що складали зазначений Акт позивач не попереджався про право з`явитися на комісії з розгляду Акту та надання своїх пояснень та заперечень. Крім того, позивача не булоповідомлено про час та місце засідання комісії з розгляду Акту про порушення ПКЕЕН та не викликався на засідання даної комісії.

11.06.2018р набрали законної сили Правила роздрібного ринку електроенергії (надалі ПРРЕЕ), затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018р, при цьому, після набрання законної сили ПРРЕЕ, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №502 від 20.06.2018р «Про затвердження переліку постанов Кабінету Міністрів України», з 26.06.2018р втратили чинність Правила користування електричною енергією для населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999р (далі за змістом - ПКЕЕН).

Внаслідок зміни законодавства, при складанні Актів про порушення№ 8676328 від 18.02.2019 р. на суму 2050,78 грн. та № 8918825 від 22.11.2019 р. на суму 571.38 грн. працівникам відповідача необхідно було керуватись виключно нормами ПРРЕЕ, а не ПКЕЕН.

Правовідносини, які виникли між сторонами, також регулюються ст.714 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 року №2019-VIII (чинний з 11.06.2017р.), «Правилами роздрібного ринку електричної енергії», які затверджені постановою Національної комісії, що здійсню є державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року (які набрали чинності з 11 червня 2018 року).

Згідно ч.1 ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (ч.3 ст.714 ЦК України).

Відповідно до п.п.1.1.1. п.1.1. Розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Відповідно до п.1.1.2 п.1.1. Розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, об`єкт побутового споживача - житловий будинок (частина будинку), квартира або будівля, які розміщені за однією адресою та належать одній фізичній особі або декільком фізичним особам на правах власності або користування.

Згідно п.4.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006 року, факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом (далі - енергопостачальник) порушень споживачем вимог ПКЕЕ або ПКЕЕН оформлюється актом про порушення.

Відповідно до п.1.1.2 Правил РРЕЕ -акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об`єкті споживача цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Порядок складення актів про порушення визначений Розділом 4 Методики.

Згідно п.4.1. Розділу 4 Методики, акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень. У разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Споживачі та представники енергопостачальника під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень, про що зазначається в акті про порушення.

Згідно п.4.2. Методики, акт про порушення оформляється згідно з формою, наведеною в додатку 3.

Згідно п.4.5. Методики, акт про порушення складається у двох примірниках у присутності споживача або уповноваженого представника споживача в разі виявлення порушень ПКЕЕ. Працівники енергопостачальника перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести зауваження та заперечення до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень та пропозицій. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Згідно п.4.8. Методики, згода або незгода споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб або розрахункових приладів обліку фіксується в акті про порушення.

Норми Методики не містять норм та умов про можливість застосування її положень внаслідок порушення споживачами Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Згідно п.3.1 Методики, ця Методика застосовується на підставі акта про порушення в разі виявлення зокрема такого порушення, як: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника.

Положеннями пункту 3.1 Методики встановлено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених, зокрема, у підпункті 6 пункту 3.1 Методики, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника, ця Методика застосовується за умови виявлення місця самовільного підключення до відповідних мереж, що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.

Схеми виявлення місця самовільного підключення та к опій протоколів засідання Комісії суду не надано.

Таким чином, дані Акти були складені з порушенням Правил КЕЕН та РРЕЕ, а тому вони є недійсними, як складені з порушенням Методики.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб ( ст. 16 ЦК України).

З урахуванням положень статей 15, 16 ЦК України не є належним способом захисту судом цивільних прав та інтересів особи пред`явлення позову про визнання акту про порушення правил користування електричною енергією незаконним, зокрема, і у справах про стягнення збитків, завданих позаобліковим споживанням електричної енергії. Зазначений акт є лише фіксацією порушення, що було виявлено під час проведення постачальником енергії перевірки дотримання зазначених вище Правил. Згідно зі ст. 76 ЦПК такий акт є лише доказом, який у разі виникнення спору повинен оцінюватися судом відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України. Такий правовий висновок зазначений у постанова Верховного Суду України від 6 червня 2011 р. у справі № 6-4цс11.

Положеннями ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, оскаржувані рішення ухвалені відповідачем всупереч зазначеним нормам законодавства, що порушує права позивача, у тому числі на доведення своєї непричетності до порушення ПКЕЕН та ПРРЕЕ шляхом пояснень, представленні доказів, вимоги проведення відповідної експертизи тощо.

Проте, позивач просить визнати незаконним рішення по актам, не зазначаючи при цьому, які саме рішення, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 5, 12, 13, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», код ЄДРПОУ 31018149, розташоване за адресою: Донецька область, м.Краматорськ, вул.Комерційна, 8, про захист прав споживачів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду ї.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складене та підписане 06.10.2021 р.

Суддя В.Г.Черков