Ухвала суду № 100375793, 18.10.2021, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/5636/16-к

Провадження №1-кп/265/36/21

УХВАЛА

18 жовтня 2021 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Шиян В.В.,

за участю секретаря судового засідання Себко Г.Л.,

розглянувши клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури Величко Л.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Свердловськ, м.Червонопартизанська Луганської області, громадянина України, який зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Величко Л.С.,

обвинуваченого- ОСОБА_1

захисника обвинуваченого – адвоката Бережної М.І.

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 лютого 2020 року оголошено розшук ОСОБА_1 .

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 03 вересня 2021 року дозволено затримання останнього з метою приводу до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було подане прокурором 02 вересня 2021 року.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням до житла.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що під час розгляду справи ОСОБА_2 перебував у Маріупольському слідчому ізоляторі, однак 10 червня 2018 року його було звільнено за відбуттям покарання. Після звільнення обвинувачений прибув до судового засідання, проте воно було відкладено у зв"язку з неявкою його захисника. Після цього, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про розгляд кримінального провадження відносно нього, до суду не являється, своїм процесуальним обов"язком нехтує. Через наведені обставини ОСОБА_1 було оголошено у розшук. Отже це свідчить про наявність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, зокрема, переховування від суду з метою уникнення покарання, а тому є підстави застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У зв`язку з наведеним, прокурор просить обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор наполягала на задоволенні поданого клопотання, надавши обґрунтування необхідності його задоволення аналогічні тим, що викладені в клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що він розуміє що саме його дії, та халатне ставлення до обов`язку явки до суду стали причиною його розшуку. Також пояснив, що він не міг приїхати до суду у зв`язку з браком коштів. У зв`язку з тим що він знайшов роботу в місті Харкові, то тривалий час там проживав та працював. Нових кримінальних правопорушень не скоював. Просить суд обрати відносно нього більш м`який запобіжний захід.

Захисник обвинуваченого – адвокат Бережна М.І. повністю підтримала позицію свого підзахисного та росить суд обрати відносно ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід аніж тримання під вартою.

Дослідивши матеріали клопотання, кримінальної справи, заслухавши пояснення учасників провадження, суд дійшов наступного висновку.

Так, згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Вирішуючи питання про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід виходити з наступного.

Надані прокурором матеріали свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

При цьому вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу суд виходить не з точки зору їх доведеності, а з точки зору допустимості прийти до висновку, що обвинувачений міг вчинити кримінальне правопорушення за викладених обставин.

Суд вважає, що обвинувачення щодо ОСОБА_1 є обґрунтованим та достатнім для того, щоб прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України, а тому приходить до переконання про необхідність вирішувати питання про застосування певного виду запобіжного заходу для обвинуваченого.

За положеннями ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно до ч.1, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд встановлює, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні .

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України,за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Суд розглядаючи зазначене питання приходить до наступного.

Про наявність ризиків свідчить те, що ОСОБА_1 був оголошений у розшук, раніше судимий за корисливий злочин, знов обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, за місцем реєстрації не проживає, що свідчить про наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, суд встановив, що виключних обставин для тримання ОСОБА_1 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів в судовому засіданні не доведено. Заявлені ризики, в сукупності з тяжкістю кримінального правопорушення та даних про особу обвинуваченого, не можуть служити виключними підставами для запобіжного ув`язнення обвинуваченого.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Вирішуючи вказане питання слід врахувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, особу обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання. Зокрема слід врахувати те, що обвинувачений, має місце реєстрації та постійне місце проживання в АДРЕСА_1 , де проживає його мати.

З урахуванням наведеного слід визнати те, що під час розгляду клопотання не було доведено те, що більш м`якій запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечать виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, та спробам останнього переховуватись від суду.

В цьому випадку слід вважати, що на даній стадії кримінального провадження запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби з покладенням обов`язків, визначених ст.194 КПК України, забезпечить процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 з метою уникнення можливості вчинення дій визначених ст. 177 КПК України.

При цьому у відповідності з положеннями ч.5 ст.194 КПК України суд, під час дії запобіжного заходу, вважає необхідним покласти на ОСОБА_1 виконання наступних обов`язків: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст.177,178,181-184, 192-196,198, 395,532,534 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання прокурора Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Величко Любов Сергіївни про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України - відмовити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши обвинуваченому залишати своє житло а саме: будинок АДРЕСА_1 з 19-00 години до 06-00 години на час розгляду справи у суді першої інстанції..

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- прибувати на виклик до суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це суд;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням цієї ухвали в частині обраного запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 покласти на Відділ поліції №1 (Кальміуський район) Маріупольського районного управління поліції ГУ НП в Донецькій області, якому направити копію цієї ухвали.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя :