Ухвала суду № 100375597, 12.10.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

12.10.2021

227/3958/21

1-кс/227/712/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року м. Добропілля

Слідчий суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника ПАТ «Ім. Т.Г.Шевченка» ОСОБА_4 ,

представника ПАТ «Ім. Т.Г.Шевченка» адвоката ОСОБА_5 ,

представника СФГ «Юлія-2009» ОСОБА_6 ,

представника СФГ «Юлія-2009» адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля Донецької області клопотання прокурора Добропільського відділуПокровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасового вилученого майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021052230000489 від 05жовтня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2021 року прокурор Добропільського відділу Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулась до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з клопотанням про арешт майна в кримінальному провадженні № 12021052230000489 від 05 жовтня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. З метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, просить накласти арешт на:

автомобіль марки DAF моделі XF 105.410 Т д/н НОМЕР_1 , білого кольору, 2011 року випуску, спеціалізований вантажний-спеціалізований самоскид, зареєстрований на ОСОБА_8 , АДРЕСА_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 зареєстровано ТСЦ 1242;

причіп марки «MEGA» моделі «MRT» д/н НОМЕР_3 , сірого кольору, 2012 року випуску, причіп-спеціалізований, зареєстрований на ОСОБА_8 , АДРЕСА_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 зареєстровано ТСЦ 3241;

насіння соняшника вагою 32,400 т, власник, якого на даний час не установлений,

у вигляді заборони відчуження, користування та розпорядження даним майном.

Прокурор у клопотанні послався на те, що вказане майно є речовим доказом та має значення для забезпечення кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання та просила його задовольнити.

ПредставникиПАТ«Ім. Т.Г. Шевченка» ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_5 пояснили, що на протязі 10 років підприємство використовує спірну земельну ділянку для вирощування с/г продукції. У 2021 році вказана земельна ділянка була засіяна соняшником.04.10.2021 року на ційземельній ділянці, яку використовує підприємство на підставі договору обміну земельними ділянками, врожай соняшнику було скошено сільгосптехнікою та працівниками СФГ «Юлія-2009». Оскільки спірну земельну ділянку оброблено та засіяно ПАТ «Ім. Т.Г. Шевченко», а збір врожаю соняшника здійснено керівництвом СФГ «Юлія-2009», вважають, що останні вчинили його крадіжку та спричинили підприємству матеріальну шкоду.

Представник СФГ «Юлія-2009» ОСОБА_6 пояснила суду, що земельну ділянку, на якій було зібрано врожай соняшнику, та який був тимчасово вилучений поліцією, підприємство орендує у фізичних осіб та сплачує податки. Насіння соняшника було засіяно за допомогою техніки та працівників підприємства. ПАТ «Ім. Т.Г. Шевченко» не сіяло соняшник, оскільки правових підстав використовувати земельну ділянку не має. Між нею та керівником ОСОБА_4 тривалий час існують конфліктні стосунки стосовно земельних ділянок та щодо провадження господарської діяльності, який безпідставно звертається до поліції з метою вчинення перешкод у роботі її підприємства.

Представник СФГ «Юлія-2009»адвокат ОСОБА_7 пояснив, що СФГ «Юлія-2009» здійснює законну господарську діяльність з вирощування с/г продукції на підставі договору оренди земельної ділянки від 27.03.2017 року, укладеного з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , площею 6,95 га;договору оренди земельної ділянки від 01.06.2017 року, укладеного з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , площею 6,91 га; договору оренди земельної ділянки від 27.03.2017 року, укладеного з ОСОБА_12 , площею 6,93 га. Підприємство сплачує орендну плату на підставі вказаних договорів оренди власникам починаючи з 2017 року, та як податковий агент нараховує та сплачує прибутковий податок до бюджету. Навесні 2021 року господарство провело засів вказаних орендованих земельних ділянок насінням соняшника. У подальшому,ФОП ОСОБА_8 ,на підставі договорів, 15.09.2021 року виконав механізовані послуги з застосуванням власної техніки по обробці землі: збирання врожаю,оранка, культивація, тощо. Вказаним підприємцем використовувався автомобіль та причеп, які належать останньому на підставі свідоцтв про реєстрацію ТЗ. Крім того, факт належності насіння соняшника СФГ «Юлія-2009», підтвердили свідки голова СФГ ОСОБА_13 та тракторист ОСОБА_14 та надали пояснення слідчому, що господарство здійснювало засів, обробку землі та збір врожаю. Стосовно угоди про тимчасовий обмін земельними ділянками від 25.08.2011року зазначив, що вона не укладалась. Разом із тим, номера земельних ділянок в угоді не є кадастровими, площі земельних ділянок не відповідають площам земельних ділянок, які належать ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Колишні власники земельних ділянок померли, термін дії попередніх договорів оренди завершився, а їх спадкоємці земельні ділянки передали в оренду у 2017 році СФГ «Юлія-2009». Документів про належність насіння соняшника заявнику ОСОБА_4 взагалі не існує. Вважає, що прокурор не довівобмеження користування законних власників СФГ «Юлія-2009» та ФОП ОСОБА_8 сільськогосподарською технікою та насінням соняшника, тому відсутня необхідність такого ступеня втручання у права і свободи особи, про якій ідеться в клопотанні. Набуття цим майном статусу речових доказів за рішенням слідчого не може обмежувати власника на користування та розпорядження зазначеним майном, оскільки не доведено належність насіння соняшника заявнику. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши клопотання з додатками та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпеченнязбереження речових доказів.

Як зазначено у ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;2) перелік і види майна, що належить арештувати;3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

На підставі ч. 1 ст. 173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:правову підставу для арешту майна;можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На підтвердження доводів клопотання прокурором наданий витяг з кримінального провадження № 12021052230000489 від 05жовтня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та інші копії документів, якими, на думку прокурора, підтверджується необхідність зазначеного арешту.

В той же час, клопотання прокурора не містить будь-яких посилань на докази, а матеріали провадження і самих доказів, на підтвердження того, що насіння соняшника, яке на момент огляду 04жовтня 2021 року знаходилося у автомобілі марки DAF моделі XF 105.410 Т д/н НОМЕР_1 , білого кольору, 2011 року випуску, спеціалізований вантажний-спеціалізований самоскидта причепі марки «MEGA» моделі «MRT» д/н НОМЕР_3 , сірого кольору, 2012 року випуску, причіп-спеціалізований, зареєстровані на ОСОБА_8 , вилучене під час проведення огляду 04жовтня 2021 року слідчим СВ відділення поліції №1Покровського РУП ГУПН в Донецькій області, дійсно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Так, речовими доказами, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

В клопотанні міститься формальне посилання на те, що забезпечення арешту вилученого майна необхідно для встановлення об`єктивної істини у даному кримінальному провадженні та на ньому могли зберегтися сліди або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Проте, в клопотанні конкретно не зазначено, яке саме доказове значення має вищевказане майно.

Тобто, клопотання слідчого, всупереч вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, не містить належного обґрунтування необхідності вказаного арешту.

В той же час, такі доводи, без їх підтвердження відповідними доказами, є лише припущеннями.

З огляду на викладене, не є слушними доводи клопотання про те, що зазначене у цьому клопотанні майно відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України.

Належність насіння соняшника, який вилучено 04.10.2021 року слідчим ОСОБА_15 , ОСОБА_4 обґрунтовує угодою від 25.08.2011 року про тимчасовий обмін земельними ділянками сільськогосподарського призначення, укладеного між СФГ «Юлія-2009» та ПАТ «Ім.Т.Г. Шевченка», актом№ 1 за травень 2021 року про витрати насіння і садивного матеріалу, шляховими листами трактора № 235, 234, 69, 119, 172, 171, 177, 176, 132, 37, 44.

Разом із тим, із зазначених документів не можливо зробити такий висновок, оскільки вказані документи не містять кадастровий номер земельної ділянки, з якої здійснювався збір насіння соняшника, правові підстави використання земельної ділянки товариством, обробку товариством спірної земельної ділянки, тощо.

Проте, із наданихпредставником СФГ«Юлія-2009» договорів про надання послуг у рослинництві №210915/01 від 15.09.2021 року, про перевезення вантажів автомобільним транспортом №2100915/01 від 15.09.2021 року, договорів оренди земельних ділянок (паю) сільськогосподарського призначення від 27.03.2017 року між ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ФГ «Юлія-2009», від 01.06.2017 року між ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та СФГ «Юлія-2009», від 27.03.2017 року між ОСОБА_12 вбачаються правові підстави здійснення господарської діяльності СФГ «Юлія-2009»на спірній земельнійділянці.

Отже, прокурором, окрім іншого, не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, та не доведено що унаслідок застосування вищевказаного арешту може бути виконано завдання, для виконання якого прокурор звернувся з клопотанням.

Обставини, на які посилається прокурор, а саме те, що накладення арешту є забезпечення його збереження, а також наявність обґрунтованих підстав вважати, що вищезазначене насіння соняшника, має вагоме значення в кримінальному провадженні, у розумінні положень ст. 170 КПК України, не є достатньою підставою для накладення арешту на вказане у клопотанні майно.

З наданих матеріалів кримінального провадження взагалі неможливо встановити, що саме є предметом правопорушення у цьому провадженні, та якій саме особі завдано шкоду правопорушенням.

Керуючись ч. 2 ст. 236 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні клопотання прокурора Добропільського відділуПокровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасового вилученого майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021052230000489 від 05жовтня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі вилученого майна.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вступну та резолютивну частини ухвали проголошено о 10 год. 30 хв 12 жовтня 2021 року.

Повний текст ухвали складено 13 жовтня 2021 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1