Постанова № 100374223, 12.10.2021, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/3216/21

Номер провадження 3/570/1496/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2021 року м. Рівне

Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Таргоній М.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №1 (м. Рівне) Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, прож. АДРЕСА_1 , із середньою освітою, працюючого водієм, посвідчення водія НОМЕР_1 від 31.05.2017 р.,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

15 липня 2021 року о 18 год. 55 хв. на вул. Незалежності в с. Шубків Рівненського району, Рівненської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем Audi A4, н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

В судовому засіданні 12.10.2021 р. ОСОБА_1 , якому роз`яснено права передбачені ст. 268 КУпАП, свою вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав.

Пояснив, що за вказаних обставин, за деякий час до події він на автомобілі Audi A4, н.з. НОМЕР_2 , за кермом приїхав на вказане місце по вул. Незалежності в с. Шубків, щоб забрати скутер (мопед) дочки, оскільки той зламався. В той час по вулиці проходив його знайомий ОСОБА_2 , якого він попросив допомогти загрузити скутер в багажник його ТЗ. Після цього деякий час (близько 30 хвилин) він разом із ОСОБА_2 перебували в салоні вказаного ТЗ та вживали алкогольні напої. Також зазначив, що залишався на місці очікуючисвого зятя із роботи, з яким разом мали їхати на вказаному авто додому. Працівники поліції під`їхали на вказане місце, коли автомобіль не рухався та стояв із вимкнутим двигуном. Спочатку працівники поліції перевіряли реєстраційні документи на ТЗ, та в подальшому вказали про необхідність пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. На дану вимогу працівників поліції він (ОСОБА_1 ) погодився проходити такий огляд біля транспортного засобу. За результатом огляду виявлено у нього стан алкогольного сп`яніння, з яким він погодився, від огляду в закладі охорони здоров`я відмовився.

Захисник адвокат Котюк Т.А. звернулася до суду із клопотанням від 02.09.2021 р. про закриття провадження по справі у зв`язку із відсутністю доказів вини особи у вчиненні вказаного правопорушення та у зв`язку із відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що дії працівників поліції при оформленні події не відповідають вимогам Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі - Інструкція), оскільки оскільки ТЗ не здійснював рух та стояв із вимкнутим двигуном, працівники поліції не зупиняли його транспорний засіб. Також вказано, що відеофіксація події здійснювалась із перервами. Важає, що матеріали справи не містяь належних та допустимих доказів керування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні порушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи. Згідно ст. 253 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З`ясувавши обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно положень пункту 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

В пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9а ПДР передбачена статтею 130 КУпАП.

Обставини вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення підтверджуються відомостями із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 157657 від 15.07.2021 р. (а.с. 1). У письмових поясненнях в протоколі ОСОБА_1 зазначив, зокрема, "з порушенням згідний".

Згідно акту огляду біля ТЗ із використанням технічного приладу Alkotest DRAGER 6810 від 15.07.2021 р. та результату тестування (а.с. 2, 4), водій ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного спяніння - 2,45 ‰. Із результатами огляду водій ОСОБА_1 погодився, що підтверджується його підписом у відповідному акті. Згідно направлення для проведення медичного огляду на визначення стану сп`яніння взакладі охорони здоров`я від 15.07.2021 р., водій ОСОБА_1 від проходження огляду в закладі охорони здоров`я відмовився (а.с. 3).

Допитаний в судовому засіданні 02.09.2021 р. свідок ОСОБА_2 підтвердив вказані обставини події. Повідомив, що коли вів із поля коня, до нього підійшов ОСОБА_1 та попросив допомогти погрузити скутер в багажник автомобіля. Після цого деякий час вони розмовляли, однак вживання з ОСОБА_1 алкогольних напоїв не підтвердив, зазначивши, що в салоні автомобіля нічого не вживали. Також, зазначив, що не знає хто саме приїхав автомобілем на вказане місце.

Пояснення вказаного свідка спростовують та ставлять під сумнів повідомлене ОСОБА_1 про вживання ним алкогольних напоїв після припинення керування та спільно зі свідком в салані вказаного автомобіля.

Відповідно до положень частини 2 статті 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. На виконання вказаних вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП поліцейський застосовав технічні засоби відеозапису, матеріали відеозапису долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відомості із таких матеріалів також підтверджують вказані обставини вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення. Зокрема, відеофайли 0-02-05-1bcbed7229fba49b1362355fe169bf908bb7bb2965812acb7323dca9098bb5cd_157b77f8bed5a240 на доданому диску (а.с. 8) містять інформацію про проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння біля ТЗ, за допомого спеціального технічного приладу Alkotest DRAGER 6810 та зафіксовано результат огляду - 2,45 ‰. Водій ОСОБА_1 не заперечував результат огляду біля ТЗ та відмовився від проведення медичного огляду на визначення стану сп`яніння взакладі охорони здоров`я.

Від керування ОСОБА_1 був відсторонений (а.с. 1, 6).

За порушення інших пунктів ПДР під час керування вказаним автомобілем на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення (а.с. 5).

Вказані відомості підтверджують те, що ОСОБА_1 керував зазначеним транспортним засобом на автодорозі перед тим як зупинився, та до нього під`їхав службовий автомобіль патрульної поліції. Наведене також простовує доводи захисника про недотримання поліцейськими вимог ст. 266 КУпАП та відповідної Інстркуції при оформленні події з участю ОСОБА_1 , а також і те, що ОСОБА_1 за вказаних обставин не порушив п. 2.9а ПДР. Такі аргументи суд вважає помилковими, непідтвердженими, такими що не відповідають дійсним обставинам справи. Суд розцінює їх як спосіб захисту, з огляду на обрану позицію, та спрямовані на уникнення особи відповідальності за вчинення правопорушення.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суду не надано будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження доводів ОСОБА_1 про застосування до нього під час оформлення правопорушення поліцейськими незаконних чи недозволених дій, а тому суд вважає такі доводи необґрунтованими. Міркування особи та його захисника про те, що поліцейський може здійснювати огляд водія на стан алкогольного сп`яніння, а водій зобов`язаний проходити такий огляд лише після безпосереднього зупинення його ТЗ поліцейським на службовому автомобілі, в т.ч. із увікненими проблисковими маячками синього і червоного кольору зі звуковим сигналом (сиреною) є помилковими. У даному випадку, зупинення водієм транспорного засобу та вимкнення двигуна не вказує на те, що особа за вказаних обставин взагалі не керувала транспортним засобом та не повинна виконувати вказаний пункт 2.9а ПДР.

Пояснення особи про вживання ним алкогольних напоїв після припинення керування автомобілем належними та допустими доказами не підтверджено, а навпаки спростовано поясненнями свідка ОСОБА_2 . Крім того, про вказану обставину ОСОБА_1 не повідомляв ні працівників поліції при оформленні події, ні в своїх письмових поясненнях, хоча не був позбавлений такої можливості. Така версія події не вказана й у письмовому клопотанні захисника, а з`явилася під час розгляду справи в суді. Такі та інші аргументи про невинуватість особи суд вважає непідтвердженими, необґрунтованими, помилковими. Суд розцінює їх як спосіб захисту, з огляду на обрану позицію, та спрямовані на уникнення особи відповідальності за вчинення правопорушення.

Доводи захисту не спростовують винуватості особи в порушенні вимог п. 2.9а ПДР. Встановлені обставини спростовують вказані доводи про невинуватість ОСОБА_1 . Тому клопотання захисника про закриття провадження у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - не підлягає до задоволення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).

Враховуючи положення ст.ст. 33, 34 КУпАП, беручи до уваги відомості про особу правопорушника, враховуючи обставини справи, суд вважає, що слід обрати адміністративне стягнення, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, згідно санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Призначення такого стягнення є необхідним для забезпечення вимог ст. 23 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 317-1 КУпАП, виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.

Посвідчення водія в ОСОБА_1 було тимчасово вилучено працівниками поліції в порядку, передбаченому статтею 265-1 КУпАП (а.с. 1).

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Суд вирішує питання про стягнення судового збору згідно ст. 40-1 КУпАП.

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом на вказаний строк після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права, згідно ст. 317-1 КУпАП.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (Отримувач коштів ГУК у Рівн.обл/Рівнен. р-н/22030101. Код отримувача (код за ЄДПРОУ) 38012494. Банк отримувача Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку(IBAN) UA728999980313151206000017295. Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) судовий збір в розмірі 454 грн.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення, в порядку ст. 294 КУпАП.

Суддя Таргоній М.В.