Вирок № 100373503, 18.10.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14240/21

Провадження № 1-кп/369/1966/21

В И Р О К

іменем України

18.10.21 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Козак І. А.,

при секретарі Комар Л. А.,

провівши у спрощеному порядку розгляд кримінального провадження № 12021116410000910 від 16 вересня 2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Просяне Нововодолазького району Харківської області, українця, громадянина України, який має середню освіту, тимчасово не працює, одружений, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

встановив:

15 вересня 2021 року близько 21:00 год. (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_1 , перебував у приміщенні супермаркету ТОВ «Фора» (код ЄДРПОУ 32294897), за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Львівська, буд. 1 А, під час чого у ОСОБА_1 виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом його таємного викрадення, реалізовуючи який, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконно збагачення ОСОБА_1 умисно, шляхом вільного доступу, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, таємно викрав належні ТОВ «Фора» товарно-матеріальні цінності, а саме: цукерки «Roshen» червоний мак вагою 1,034 кг, сир «Maestro Мааздам» 45% вагою 0,404 кг, масло соняшникове «Олейна» традиційне рафіноване 1 л, які знаходились в торгівельному залі магазину, які поклав до власного рюкзака, який мав при собі, чим намагався завдати матеріального збитку ТОВ «Фора», згідно з висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 3571/21 від 02 жовтня 2021 року, на загальну суму 307 грн 67 коп. без урахування ПДВ.

Після чого, утримуючи при собі вказаний товар, ОСОБА_1 пройшов через касову зону не розрахувавшись за нього, та направився до виходу з магазину, при цьому виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак не зміг його завершити з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_1 був затриманий працівником охорони.

Вказаними діями, ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

12 жовтня 2021 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України з клопотанням прокурора Непомнющої О. В. про розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні відповідно до положень статей 291, 302 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, судом встановлено, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст. 302 КПК України.

Так, ОСОБА_1 в присутності захисника Бень І. М. беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Представник потерпілого ТОВ «Фора» - Зімовченко С. М. не заперечує проти такого розгляду.

При цьому, ОСОБА_1 роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Прокурор впевнився у добровільності згоди ОСОБА_1 на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Крім того, представнику потерпілого ТОВ «Фора» - Зімовченку С. М. роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Прокурор впевнився у добровільності згоди представника потерпілого Зімовченка С. М. на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані:

1) письмова заява ОСОБА_1 , складена в присутності захисника Бень І. М., щодо беззаперечного визнання винуватості, згоди з установленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, добровільність підтверджено обвинуваченим ОСОБА_1 та його захисником Бень І. М.;

2) письмова заява представника потерпілого Зімовченка С. М. щодо згоди із установленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання ОСОБА_1 своєї винуватості.

У відповідності до наданих суду заяв, долучених до обвинувального акту, учасники судового провадження не оспорюють обставини, встановлені органом досудового розслідування, просять проводити розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання учасників судового процесу, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування розгляду справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, підтверджується матеріалами кримінального провадження № 12021116410000910 від 16 вересня 2021 року, дослідженими судом.

Таким чином, суд визнає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці) доведена поза розумним сумнівом та кваліфікує його дії ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд дійшов такого висновку.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Пленум Верховного суду України у п. 1 Постанови «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року (зі змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до вимог ст. 65 зазначеного Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, наявність у кримінальному провадженні обставин, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення відповідно до ст. 66 КК України та відсутність таких, що його обтяжує за ст. 67 КК України. Крім того, обставинами, що пом`якшують покарання, з огляду на положення ст. 66 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення вперше та наявність на утриманні обвинуваченого малолітньої дитини.

Так, до суду через канцелярію від обвинуваченого ОСОБА_1 надано свідоцтво про шлюб останнього та свідоцтво про народження в нього дитини.

Зважив суд і на дані про особу винуватого, який має середню освіту, тимчасово не працює, одружений, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням відсутній.

Наведені вище обставини у своїй сукупності пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а тому з урахуванням даних про особу обвинуваченого та обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, наявності обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 основне покарання за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 185 КК України та з урахуванням положень ст. 68 КК України.

Суд зазначає, що згідно з положеннями статей 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначене ОСОБА_1 покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді штрафу у вказаному розмірі, є необхідним й достатнім для його виправлення та запобігатиме вчиненню нових кримінальних правопорушень в майбутньому, є домірним скоєному і відповідає меті покарання.

Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 100, 107 ч. 4, 369-371, 373-376, 381-382, 395, 532 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.

Речові докази: - DVD-R диск, срібного кольору, марки «HP» об`ємом 4,7 ГБ з цифровими відео файлами визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12021116410000910 від 16 вересня 2021 року та приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження; - товарно-матеріальні цінності: цукерки «Roshen» червоний мак вагою 1,034 кг., сир «Maestro Мааздам» 45% вагою 0.404 кг, масло під соняшникове «Олейна» традиційне рафіноване 1 л, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12021116410000910 від 16 вересня 2021 року та передано під розписку на зберігання керуючій магазину ТОВ «Фора» ОСОБА_2 - залишити в розпорядженні останньої.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинського районного суду Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя І. А. Козак