Рішення № 100372988, 12.10.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2/359/2519/2021

Справа № 359/5513/21

РІШЕННЯ

Іменем України

12 жовтня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі :

головуючої судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Русан А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль Київської області цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ :

22 червня 2021 року позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі по тексту МТСБ України), в особі представника Батенко Є.Г., звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь : вартість відшкодованого матеріального збитку в розмірі 94804 грн. 97 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 грн. 00 коп.

Вимоги обгрунтовано тим, що 11 серпня 2018 року о 10 год. 00 хв. в м. Бориспіль по вул. Київський шлях, 1-д між транспортним засобом «Mazda-323» з державним номерним знаком (далі по тексту д.н.з.) НОМЕР_1 , під керуванням відповідача, та транспортним засобом «Suzuki», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , сталась дорожньо транспортна пригода (далі по тексту - ДТП) внаслідок якої вказані автомобілі зазнали механічних ушкоджень.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 вересня 2018 року винним у скоєнні вказаного ДТП визнано ОСОБА_1 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. На момент вказаного ДТП цивільно правова відповідальність відповідача не була застрахована.

На підставі повідомлення від 14 вересня 2018 року про ДТП та заяви потерпілої особи про виплату оціненої шкоди від 14 вересня 2018 року, Звіту № 1461 від 24 вересня 2018 року та наказу МТСБ України № 9026 від 28 вересня 2018 року встановлено вартість матеріального збитку та сплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 93884 грн. 97 коп.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ст. 1166, 1187, 1191 ЦК України та ч. 2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач просить позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на власну користь витрати по відшкодуванню матеріального збитку в розмірі 93884 грн. 97 коп., витрати по збору документів в розмірі 920 грн. 00 коп., а всього на суму 94804 грн. 97 коп. та судовий збір в розмірі 2270 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 29 червня 2021 року по справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи представник позивача в судове засідання не з`явився, натомість в п. 3 прохальної частини позову просив розгляд справи здійснити у його відсутність, за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв, клопотань чи відзиву на позовну заяву на адресу суду не направив.

У зв`язку з неявкою сторін, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, давши їм належну оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2передбачено, що відповідно до статей 55,124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Доказами, відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 11 серпня 2018 року о 10 год. 00 хв. в м. Бориспіль по вул. Київський шлях, 1-д між транспортним засобом «Mazda - 323», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортним засобом «Suzuki», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , сталась ДТП внаслідок якої вказані автомобілі зазнали механічних ушкоджень.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 вересня 2018 року винним у скоєнні вказаного ДТП визнано ОСОБА_1 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. На момент вказаного ДТП цивільно - правова відповідальність відповідача не була застрахована. Дане судове рішення набрало законної сили 14 вересня 2018 року (а. с. 5).

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 33.1.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо - транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБ України), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встанов-леного МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспорт-ного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

14 вересня 2018 року, водій та власник пошкодженого автомобіля «Suzuki», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ із повідомленням про ДТП від 11 серпня 2018 року (а.с. 6-9).

Згідно полісу за № АК/9372638 обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01 вересня 2017 року автомобіль «Suzuki», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 , на момент ДТП був застрахованим у Приватному акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС» (а. с. 10).

Відповідно Звіту за № 1461 від 24 вересня 2018 року про оцінку транспортного засобу, складеного ФОП ОСОБА_3 , що діяв на підставі доручення МТСБУ № 52762 від 18 вересня 2018 року, вартість відновлювального ремонту КТЗ «Suzuki», д.н.з. НОМЕР_2 , з урахуванням фізичного зносу складників КТЗ становить 93884 грн. 97 коп. (а.с.12 - 20).

На підставі заяви ОСОБА_2 від 14 вересня 2018 року, Довідки №1 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих від 27 вересня 2018 року та наказу МТСБУ від 28 вересня 2018 року за № 9026 платіжним дорученням від 01 жовтня 2018 року за № 993647 ОСОБА_2 виплачено страхове відшкодування в розмірі 93884 грн. 97 коп. (а.с. 21, 24-25, 28).

Відповідно ст. 990 ЦК України та ч. 1ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно ст. 993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно наведених положень до страховика, в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.

Разом з тим, на момент ДТП водій автомобіля «Mazda - 323», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Наведене підтверджується перевіркою чинності поліса внутрішнього ОСЦПВВТЗ (а.с. 11).

Суброгація істотно відрізняється від регресу. Основна відмінність суброгації від регресу полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхуваль-никові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Отже, регрес це нове право що виникає у особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу це право зворотної вимоги страховика до регресату, через те що страховик виконав обов`язок за страховим зобов`язанням.

Відповідно п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема,статтею 1191 ЦК), а також відповідальності власників наземних транспортних засобів; нормативно-правовий акт № 1961-IV від 01 липня 2004 року, статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування.

Зважаючи на вказане, суд вважає, що в даному випадку має місце саме регресна вимога позивача до ОСОБА_1 , а не суброгація.

Частиною 1ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Вимогами ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено заборону експлуатації транспортного засобу на території України без чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Разом з тим, вказаним Законом передбачені випадки виплати відшкодування шкоди потерпілим у разі використання транспортного засобу власником, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБ України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно положень ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБ України, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Підпунктом 38.2.1. пункту 38.2. статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що МТСБ України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Отже, законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБ України на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Як роз`яснено у пунктах 26, 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБ України), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, зазначеним Законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБ України на відшкодування шкоди заподіяної потерпілій у ДТП особі, а саме: в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБ України) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ними вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхових відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

З врахуванням наведеного вище суд приходить висновку про обґрунтованість та доведеність позивачем заявлених вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь МТСБ України сплаченого страхового відшкодування в розмірі 93884 грн. 97 коп..

Щодо вимог МТСБ України про стягнення з відповідача на свою користь понесених витрат на збір документів (оплата ФОП ОСОБА_3 послуг за звіт) у розмірі 920 грн. 00 коп. слід зазначити наступне.

Пунктом 40.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що МТСБ України має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.

Відповідно п. 3 Порядку залучення МТСБУ аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, для визначення причин настання страхових випадків та розміру збитків, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 23 лютого 2006 року за № 5417, залучення представника МТСБ України для визначення причин настання страхових випадків, розміру збитків здійснюється на підставі договору з МТСБ України.

Згідно п. 41.4. ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює оплату послуг аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, залучених відповідно до пункту 40.3 статті 40 цього Закону.

Так, 24 вересня 2018 року ФОП ОСОБА_3 , що діяв на підставі доручення МТСБУ № 52762 від 18 вересня 2018 року, складено Звіт про оцінку транспортного засобу за № 1461 на підставі якого визначено вартість відновлювального ремонту КТЗ «Suzuki», д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.12 - 20).

За надані послуги ФОП ОСОБА_3 виставив 03 жовтня 2018 року МТСБУ рахунок № 172 на загальну суму 920 грн. 00 коп., у зв`язку з чим між замовником та виконавцем було складено акт виконаних робіт. Оплата даних послуг МТСБУ на користь ФОП ОСОБА_3 у вказаному розмірі підтверджується платіжним дорученням за № 994105 від 23 жовтня 2018 року (а. с. 26 - 28).

Відтак, позивачем доведено факт залучення та понесення витрат на отримання послуг оцінщика, а тому позов в частині стягнення з відповідача на користь МТСБУ 920 грн. 00 коп. підлягає задоволенню.

Підсумовуючи наведене, з ОСОБА_1 на користь позивача належить стягнути 94804 грн. 97 коп. (93884 грн. 97 коп. + 920 грн. 00 коп.).

Відповідно вимог ч. 1 ст. 133 та п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору в сумі 2270 грн. 00 коп., що є мінімальною ставкою, визначеною ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (а.с.4), підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами п. 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.21, 22, п. 33.1.4, п. 36.2, п. 38.2.1, п. 40.3, п. 41.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 25, 27 Закону України «Про страхування», п. 26, 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», п. 3 Порядку залучення Моторним (транспортним) страховим бюро України аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, для визначення причин настання страхових випадків та розміру збитків, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 23 лютого 2006 року за № 5417, ст. 15, 16, 251 -261, 267, 990, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. 12, 76, 81, 82, 141 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , відомості про код платника податків та паспорт - невідомі) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (юридична адреса : 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, IBAN : НОМЕР_3 в АТ «Укрексімбанк» м. Київ, код ЄДРПОУ 21647131) завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 94804 (дев`яносто чотири тисячі вісімсот чотири) гривні 97 (дев`яносто сім) копійок та судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 (нуль) копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів ,який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 18 жовтня 2021 року.

Суддя Л.В. Яковлєва