Постанова № 10037207, 08.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 квітня 2010 року 16:36 № 2а-2669/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Костик В.П.,

за участю представника позивача Марінець А.Ю. (довіреність від 18.02.2010р. № 598/9/10),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗаступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аском»

простягнення суми податкової заборгованості в розмірі 1302, 40 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Заступник прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі ДПІ у Дніпровському районі м. Києва з позовом до ТОВ «Аском»про стягнення суми податкової заборгованості в розмірі 1302, 40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у відповідача наявна податкова заборгованість в розмірі 1302, 40 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні та просив задовольнити позовні вимоги.

У судові засідання 24 березня та 08 квітня 2010 року уповноважені представники відповідача не зявились.

Відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача відзив на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Під час розгляду справи було встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Аском»було зареєстровано Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 20 серпня 2003 року, про що було зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ за № 08399.

ТОВ «Аском»перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

22 червня 2007 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва провела перевірку своєчасності подання відповідачем платіжного доручення до установи банку по сплаті податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень, грудень 2006 року, за результатами якої було складено акт № 2616-15 від 22 червня 2007 року.

В акті перевірки було встановлено порушення підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що мало вираз у несвоєчасному поданні платіжного доручення до установи банку по сплаті податку на додану вартість за вересень 2006 року.

27 червня 2007 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на підставі зазначеного акта перевірки прийняла наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення рішення № 0008531520/0, яким згідно з підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила відповідачу за затримку на 26 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 89, 00 грн. зобовязання сплати штраф в розмірі 50 % в сумі 8, 90 грн.;

- податкове повідомлення рішення № 0008541520/0, яким згідно з підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила відповідачу за затримку на 120 та 92 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 107, 00 грн. зобовязання сплати штраф в розмірі 50 % в сумі 53, 50 грн.;

- податкове повідомлення рішення № 0008551520/0, яким згідно з підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила відповідачу за затримку на 61 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 7, 00 грн. зобовязання сплати штраф в розмірі 20 % в сумі 1, 40 грн.

24 липня 2007 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва склала акт № 1142 про встановлення факту невручення податкового повідомлення рішення платнику податків, згідно якого податкові повідомлення рішення № 0008531520/0, № 0008541520/0 та № 0008551520/0 від 27 червня 2007 року не були вручені відповідачу у звязку із незнаходженням платника податків за місцезнаходженням.

11 липня 2008 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва провела перевірку відповідача на предмет порушення терміну подачі (неподання) податкової звітності, за результатами якої було складено акт № 3051-15/32490066 від 11 липня 2008 року.

В акті перевірки було встановлено порушення підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що мало виразу у несвоєчасному поданні податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2008 року, за березень 2008 року, за квітень 2008 року, за травень 2008 року, червень 2008 року.

16 липня 2008 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0009541520/0, яким згідно з підпунктом 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила відповідачу суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 850, 00 грн., в тому числі 850, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Вказане податкове повідомлення рішення було відправлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, проте повернуто відділом поштового звязку податковому органу у звязку із незнаходженням платника податків за місцезнаходженням.

По справі також, було встановлено, що відповідачем до податкового органу були подані декларації з податку на додану вартість за грудень 2006 рік 18 січня 2007 року та за січень 2007 року 16 лютого 2007 року, в яких самостійно визначив суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 215, 00 грн. та в розмірі 167, 00 грн. відповідно.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно з підпунктом 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент спірних правовідносин) під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт «а»підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього ж Закону).

Відповідно до підпункту 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) звітним податковим періодом для податку на додану вартість є календарних місяць.

Абзацом першим підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закону) передбачено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з підпунктом 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 вищезазначеного Закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 вищезгаданого Закону передбачена відповідальність платника податку за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом.

При цьому, п. 17.3 ст. 17 цього Закону передбачено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Згідно з п. 6.1 ст. 6 вищезгаданого Закону у разі коли сума податкового зобовязання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобовязань, сума податку чи збору (обовязкового платежу), належного до сплати та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобовязання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону податкове зобовязання, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, з винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту.

Податкові повідомлення рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 27 червня 2007 року № 0008531520/0, № 0008541520/0 та № 0008551520/0 та від 16 липня 2008 року № 0009541520/0 відповідно до вимог підпункту 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону та п. 4.9 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) були надіслані відповідачу та вважаються такими, що йому вручені.

Абзацом першим підпункту 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону передбачено, що платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд рішення, яка подається у письмовій формі, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом.

З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобовязання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню (абзац перший підпункту 5.2.5. п. 5.2 ст. 5 Закону).

Податковим боргом в розумінні вищезгаданого Закону визнається податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання (п. 1.3 ст. 1 та підпункт 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону).

Враховуючи те, що податкові повідомлення рішення, якими були визначені відповідачу суми податкового зобовязання, не були оскаржені в адміністративному або судовому порядку, сума податкового зобовязання, визначена в податкових повідомленнях рішеннях, а також визначена в податкових деклараціях вважається узгодженою, а з урахуванням несплати загальної суми узгодженого податкового зобовязання визнається податковим боргом в загальному розмірі 1295, 80 грн., що відображено в обліковій картці платника податку відповідача станом на 10 лютого 2010 року.

У відповідності з вимогами ст. 16 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) відповідачу на суму податкового боргу була нарахована пеня в розмірі 6, 60 грн., що відображено в обліковій картці платника податку відповідача станом на 10 лютого 2010 року.

На день розгляду справи сума податкового боргу відповідачем не погашена.

Згідно з підпунктом 3.1.1 п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього ж Закону, є виключно податкові органи.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом одинадцятим ст. 11 цього ж Закону передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадках, встановлених законом, прокурор можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Стаття 121 Конституції України уповноважує прокуратуру здійснювати функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Формами представництва є, зокрема звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.

Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 1302, 40 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аском»(02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, к. 608, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32490066) до Державного бюджету України суму податкового боргу в розмірі 1302, 40 грн. (одна тисяча триста дві гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 12 квітня 2010 року.