Рішення № 100371289, 12.10.2021, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/1827/21

Провадження №2-а/654/12/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2021 року

Голопристанський районний суд Херсонської області в складі

головуючого судді – Третьякова І.В.

за участю: секретаря – Жадан О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту поліції Національної поліції України про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного правопорушення, -

У С Т А Н О В И В :

07.07.2021р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив скасувати постанову серії ДП 18 №590410 від 24.06.2021р. по справі про адміністративне правопорушення про накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КУпАП та закрити провадження у справі.

Зазначив, що оскаржуваною постановою його було визнано винним в тому, що він 24.05.2021р. о 11:55 год. в м. Дніпро по вул. Пастера, буд. 18, керував транспортним засобом «Mercedes 530» д.н.з. НОМЕР_1 , що використовується з надання послуги з перевезення пасажирів, який мав технічні несправності – тріщини на лобовому склі в межах дії склоочисників, тим самим порушив вимоги ДСТУ 3649:10. З вказаною постановою ОСОБА_1 не погоджується та вважає, що її було винесено з порушенням чинного законодавства в результаті чого вона підлягає скасуванню. Свої вимоги обґрунтовує тим, що на момент складання постанови він не здійснював управління транспортним засобом тобто не був водієм в той час, як положення ст. 121 КУпАП передбачає керування як обов`язковий елемент для притягнення до відповідальності за даною нормою. Крім цього, позивач зазначає, що поліцейський, в порушення Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації, затвердженого наказом МВС України від 13.10.2008р. №534, не склав акт перевірки КТЗ на технічну несправність та не долучив його до справи як доказ законності винесеної постанови.

08.10.2021р. до суду надійшов відзив Департаменту патрульної поліції в якому відповідач просить розглянути справу за їхньої відсутності та відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_1 . Позиція мотивована тим, що поліцейський розглянув справу про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства. Після виявлення факту порушення вимог Правил дорожнього руху України та зупинки транспортного засобу поліцейським було встановлено особу правопорушника, ступінь його вини; позивачу були роз`яснені його права, якими користується особа, що притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи. При розгляді справи поліцейським позивача було ознайомлено з матеріалами справи, а саме відеозаписом з автомобільного реєстратора, встановленого на службовому автомобілі. Жодних переконливих доводів своєї невинуватості позивачем на місці розгляду справи не надано. Тож, пояснення позивача, викладені ним в позовній заяві, щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення є лише спробою уникнути встановленої законом відповідальності, що є неприпустимим. Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП, підтверджується показаннями поліцейських, які безпосередньо бачили факт порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України і є особами, незацікавленими в результатах розгляду справи про адміністративне правопорушення, віднесеному до їх компетенції, та у встановлений законодавством спосіб відреагували на виявлене правопорушення. Процедура розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, була зафіксована на нагрудний відеореєстратор відповідача, але відеозапису з дня правопорушення не було збережено у зв`язку з закінченням термінів зберігання відеозаписів у відповідному підрозділі Управління патрульної поліції згідно внутрішніх нормативних документів та технічної можливості відео. Програмно за допомогою скрипта встановлено, що відеофайл, який по терміну знаходиться більш терміну зберігання, автоматично видаляється з серверу. Відповідно до п. 9 розділу XIV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395, за наявності технічної можливості матеріали про порушення правил дорожнього руху, зафіксовані за допомогою фото- і кінозйомки, відеозапису, зберігаються в підрозділі поліції в електронному вигляді протягом одного місяця з дати фіксації порушення, а у випадку наявності інформації про оскарження - протягом строку оскарження та розгляду справи. У зв`язку з тим, що інформація про оскарження постанови по даній справі надійшла до Управління 20.09.2021, надати відеозапис до суду не має можливості. Для провадження у справах про адміністративні правопорушення характерним є специфічний вид доказу безпосередні спостереження осіб, уповноважених на складання протоколу (постанови) про адміністративне правопорушення і на проведення адміністративного розслідування, які фіксуються. Поліцейські виявили порушення правил дорожнього руху на яке належним чином відреагували. Результатом чого стало винесення постанови у справі про адміністративні правопорушення. Так, відповідач не надає відеозапис самого факту правопорушення, але це не означає, що особа яка вчинила проступок має уникнути адміністративної відповідальності, враховуючи принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок. Тому вважають, що достатнім доказом правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності відповідача у даній категорії справ (оскарження рішень поліцейських патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності) є відповідні пояснення поліцейського, який виніс постанову та свідчення поліцейських свідків, які були в одному екіпажі з поліцейським і таких доказів буде достатньо допоки не буде надано обґрунтованих належних доказів, які б безсумнівно спростували пояснення та свідчення поліцейських під час винесення оскаржуваної постанови.

В судове засідання позивач не з`явився, письмовим клопотанням, зазначеним в позовній заяві, просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили. Про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вивчивши та оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що постановою від 24.06.2021 року ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 121 ч.2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 гривень.

Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало порушення останнім вимог ДСТУ 3649:2010, оскільки 24.05.2021р. о 11:55 год. в м. Дніпро по вул. Пастера, поблизу буд. 18, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes 530» д.н.з. НОМЕР_1 , що використовується з надання послуги з перевезення пасажирів, який мав технічні несправності – тріщини на лобовому склі в межах дії склоочисників.

Притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.121 КУпАП відбулося через допущене позивачем порушення вимог ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» (далі по тексту ДСТУ 3649:2010).

У зазначеному ДСТУ 3649:2010 викладені вимоги до технічного стану автотранспортних засобів, які знаходяться в експлуатації.

Згідно з п. 1.1 ДСТУ 3649:2010 цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби (далі по тексту - КТЗ) категорій M, MG, N, NG, O, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування.

Пунктом 6.8. ДСТУ 3649:2010 передбачено вимоги до інших елементів конструкції.

Зокрема, підпунктом 6.8.5 пункту 6.8 ДСТУ 3649:2010 визначено, що на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.

Частиною 1 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

В свою чергу ч.2 ст. 121 КУпАП визначає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.

Доводи відповідача про порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України ґрунтуються на тому, що позивач керував транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має технічну несправність, а саме тріщину на вітровому склі в зоні роботи склоочисників.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. 280 КУАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивач вказує на те, що на момент складання постанови він не керував транспортним засобом і жодних доказів на спростування цієї обставини як і на підтвердження факту порушення вимог ДСТУ 3649:2010, відповідачем надано не було.

Частиною 1-3 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст.. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Варто зазначити, що згідно з ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачам надавалась можливість надання доказів, які б підтверджували доведеність вини позивача у вчиненні інкримінованого йому правопорушення та законність винесеної відносно нього постанови, однак відповідачі обов`язок щодо доведення суду правомірності винесеної постанови не виконали, оскільки жодних доказів на підтвердження обставин, які зазначені оскаржуваному рішенні не надали.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Леванте проти Латвії" від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За вищевикладених обставин, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження обставин вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення, суд вважає притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності незаконним в зв`язку з чим, винесена відносно нього постанова серії ДП 18 №590410 від 24.06.2021 р. підлягає скасуванню.

Посилання позивача на порушення поліцейським Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації, затвердженого наказом МВС України від 13.10.2008р. №534, суд вважає безпідставним, оскільки вказаний Порядок на момент притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності втратив свою чинність згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України від 12 жовтня 2020 року N 726.

Також суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що доказом вчинення правопорушення можуть витупати пояснення поліцейського, який виніс постанову та свідчення поліцейських свідків, які були в одному екіпажі з поліцейським, оскільки дана позиція суперечить висновкам, викладеним в постанові ВС КАС від 29.04.2020р. по справі №161/5372/17, в якій зазначено, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи, а тому поліцейський не може бути свідком правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 77, 139, 241-246, 255, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати незаконною та скасувати постанову серії ДП 18 №590410 від 24.06.2021 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 680,00 гривень.

Провадження по справі закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Голопристанський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. В. Третьякова