Ухвала суду № 100371224, 17.08.2021, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа №: 653/1957/20

Провадження № 1-кп/653/411/21

У Х В А Л А

іменем України

17 серпня 2021 року Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді – Делалової О.М.,

за участі:

секретаря судових засідань – Мироненко Т.А.,

прокурора – Ліхтаренка В.В.,

обвинуваченої – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченої – Гринечка С.Б.,

представника потерпілої сторони – Дмитрука С.С.,

розглянувши в судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3,4 ст.191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

27.05.2021 року обвинуваченою ОСОБА_1 було подано клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

В обґрунтування зазначено, що її дії органами досудового слідства кваліфіковані за ч.ч.3,4 ст.191 КК України, з чим вона не згодна, оскільки вважає, що в її діях відсутній склад злочину за наступних підстав. Обвинувальний акт від 30.06.2020 року не містить посилання на мотив вчинення правопорушення, що є обов`язковим відповідно до вимог 91 КПК України.

Окрім того, не зазначено точний розмір заподіяної матеріальної шкоди комунальному підприємству саме ОСОБА_1 , оскільки згідно обвинувальному акту матеріальна шкода складає 220332,96 грн (з них 57369,00 грн одноразова грошова допомога та премія - 162964,11 грн), але за експертизою №19-281/282 від 14.02.2020 року Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (експерт ОСОБА_2 ) матеріально шкода зазначена в сумі 232986,11 грн.(одноразова грошова допомога - 57369,00 грн., премія -175617,11 грн).

Також, обвинувальний акт від 30.06.2020 року умисно не відображає фактичні обставини, що пом`якшують покарання передбачені ст. 66 КК України.

Разом з тим. як вбачається, обвинувальний акт від 30.06.2020 року відносно ОСОБА_1 , не відповідає вимогам ст.291 КПК України, оскільки не містить формування висунутого йому обвинувачення як посадовій особі, а викладені лише обставини які слідчий вважає за доцільне викласти за результатами досудового розслідування та правова кваліфікація з посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність. Звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера КГІ Генічеське БТІ ХОР відбулося 28.08.2015 року, про що свідчить запис в трудовій книзі, за підписом в.о. керівника КГІ Генічеське БТІ ХОР Толока Володимира Анатолійовича. Тобто на момент складання обвинувального акту від 30.06.2020 року ОСОБА_1 більше чотирьох років з серпня 2015 року не обіймала посаду головного бухгалтера госпрозрахункового підприємства та не є посадовою особою, яка могла вчиняти дії у відповідності до статуту комунального керівника госпрозрахункового підприємства.

До того ж, протоколи допитів свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свідчать про те, що розпорядження про виплати працівникам КП Генічеського БТІ ХОР надавалися керівником, всі виплати здійснювалися з його відома.

Таким чином, обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч.ч.3,4 ст.191 КК України, прокурором у відповідності до вимог закону не висунуто.

Обвинувачена та її захисник підтримали заявлене клопотання, просили суддю повернути обвинувальний акт прокурору.

Прокурор заперечує проти заявленого обвинуваченою клопотання. В обґрунтування зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, фактичні обставини викладені в обвинувальному акті є такими, які прокурор вважає встановленими, відповідно до вимог ст. 291 КПК України, підстави для повернення обвинувального акту відсутні.

Представник потерпілої сторони – Дмитрук С.С. в судовому засіданні заперечував проти повернення обвинувального акту, зазначивши, що він складений відповідно до вимог чинного законодавства, п тому підстави для його повернення відсутні.

Суд, вислухавши клопотання, думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту, приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення заявленого клопотання з огляду на наступне.

Клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта прокурору не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Щодо думки обвинуваченої про те, що прокурором не дотримано вимог ст. 91 КПК України та п.5 ст. 291 КПК України через відсутність мотиву, суд вказує, що дане твердження спростовується змістом обвинувального акту, де зазначені усі обставини справи.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню : подія кримінального правопорушення ( час, місце, спосіб та інші обставини вчинення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розмір процесуальних витрат, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключать кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження.

Формулювання обвинувачення повинно ґрунтуватись на обставинах, які свідчать про наявність доведених даних про подію злочину, форму вини, мотив і мету його вчинення, факти які випливають на ступінь тяжкості, тощо.

Разом з тим, обвинувальний акт містить формулювання обвинувачення відносно ОСОБА_1 у повному обсязі, відповідає вимогам ст.ст.104, 291 КПК України.

Оскільки доказування будь - яких обставин та відомостей, передбачених обвинуваченням здійснюється в ході судового розгляду, підстав для повернення обвинувального акту через несформульоване обвинувачення на даний час немає. Крім того, обвинувачена, спочатку зазначає, що суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України виражається у формі прямого умислу з корисливою метою, та відразу зазначає про відсутність зазначеного у формулюванні обвинувачення мотиву, що за своєю правовою природою відрізняється від мети.

Посилання на те, що стороною обвинувачення не зазначено розміру шкоди, завданої вчиненим злочином не відповідає дійсності, оскільки в обвинувальному акті зазначено, що кримінальним правопорушенням завдано матеріальної шкоди на суму 220 332,96 грн. Розмір вказаної шкоди може бути перевірений в ході дослідження письмових матеріалів кримінального провадження, що знову ж таки вже передбачає розгляд справи по суті.

Аналогічно, в обвинувальному акті зазначено відсутність обставин, що пом`якшують покарання, передбачених ст. 66 КК України, всупереч позиції обвинуваченої, що такі відомості взагалі не містяться в обвинувальному акті.

Посилання обвинуваченої на той факт, що на момент складання обвинувального акту її звільнено з посади, а тому вона не є службовою особою суперечить раніше викладеній позиції, оскільки стороною обвинувачення сформульовано час та місце скоєння злочину, а на час скоєння злочину ОСОБА_1 була службовою особою. Стаття 66 КПК України містить вичерпний перелік обставин, що пом`якшують покарання, серед яких відсутнє звільнення з займаної посади обвинуваченого.

Посилання на протоколи допиту свідків у кримінальному провадженні як підставу для повернення обвинувального акта прокурору не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки такі відомості, як і інші зазначені обвинуваченою стосуються безпосередньо доказування у кримінальному провадження, що відбувається вже при судовому розгляді.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру

Так, суд за результатами проведення підготовчого судового засідання від 11.12.2020 року призначив судовий розгляд, у якому обвинувачена та її захисник не заперечували щодо призначення справи до судового розгляду.

Водночас, вказане клопотання про повернення обвинувального акта прокурору було подано 27.05.2021 в час проведення вже другого судового засідання. Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні було скеровано до суду ще 06.07.2020 року, тому у обвинуваченої було достатньо часу для вивчення обвинувального акту та з`ясування підстав для повернення обвинувального акту ще на підготовчому розгляді справи.

Таким чином, беручи до уваги, що судом за результатами проведення підготовчого судового засідання від 11.12.2020 року було прийнято рішення про призначення справи до судового розгляду по суті, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченої про повернення обвинувального акту є необґрунтованим, суперечить вимогам чинного законодавства та є таким, що не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.291 КПК України,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 про повернення обвинувального акту прокурору – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Генічеського районного суду О. М. Делалова