Рішення № 100367836, 13.10.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3770/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області в особі Управління соціального захисту населення про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з вказаним позовом до Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області в особі Управління соціального захисту населення (далі - відповідач, Управління), у якому просить:

- визнати неправомірними дії Чаплинської районної державної адміністрації в особі Управління соціального захисту населення, щодо невиплати компенсації 50 відсотків вартості продуктів харчування за медичними нормами, 50 відсотків вартості комунальних послуг та компенсації щорічної грошової допомоги за надання послуг із санаторно-курортного лікування у розмірі середньої вартості путівки по Україні за період з 04 вересня 2019 року по 30 вересня 2020 року;

- зобов`язати Чаплинську районну державну адміністрацію, в особі Управління соціального захисту населення нарахувати та виплатити компенсація 50 відсотків вартості продуктів харчування за медичними нормами, 50 відсотків вартості комунальних послуг та компенсація щорічної грошової допомоги за надання послуг із санаторно-курортного лікування у розмірі середньої вартості путівки по Україні за період з 04 вересня 2019 року по 30 вересня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживала в с. Мала Хайча Овруцького району Житомирської області, яке віднесено до 4 зони посиленого радіоекологічного контролю. 04.01.1993 ОСОБА_1 було видано посвідчення громадянина, захворювання якого повя`зане з наслідками Чорнобильської катастрофи. З 16.11.1998 року посвідчення було видано безстроково. 11.07.2018 року на підставі постанови КМУ №554 від 11.07.2018 ОСОБА_1 звернулась до комісії з розгляду питань щодо визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи для заміни посвідчення на посвідчення нового зразка. У видачі посвідчення ОСОБА_1 було відмовлено, що стало підставою для звернення до суду. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 по справі №540/2800/19 позовні вимоги задоволено та 04.09.2020 ОСОБА_1 видано посвідчення нового зразка. В подальшому ОСОБА_1 звернулась до відповідача за перерахунком пільг з 04.09.2019 року по 04.09.2020 року, однак листом від 20.02.2020 відповідач повідомив, що оскільки з 04.09.2019 її було позбавлено статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобилької катастрофи і відновлено його лише з 04.09.2020, підстав для постановлення її на облік та перерахунку пільг з 04.09.2019 немає. Вказані дії відповідача були оскаржені позивачкою у суді. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.02.2021 р. по справі № 540/3996/20 позовні вимоги задоволено частково, зобов`язано Управління поставити ОСОБА_1 на облік з 04.09.20219. Однак судом було відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині перерахунку усіх пільг та компенсації, з причин передчасності заявлення таких позовних вимог. В подальшому відповідачем було поставлено ОСОБА_1 на облік з 04.09.2019. Остання звернулась до відповідача з заявою про компенсацію усіх пільг за період з 04.09.2019 по 30.09.2020. Однак Управлінням було відмовлено у проведенні перерахунку та компенсації. З огляду на викладене, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою від 02.08.2021 відкрито провадження, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, рішеннями Херсонського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 року та від 12.02.2021 року в справах №540/2800/19 та №540/3996/20, які набрали законної сили, встановлені наступні обставини, які згідно приписів ч.4 ст. 78 КАС України не підлягають доказуванню повторно при вирішенні даної справи.

04.01.1993 ОСОБА_1 Овруцькою районною державною адміністрацією видано посвідчення громадянки, захворювання якої пов`язане з наслідками Чорнобильської катастрофи. 16.11.1998 року до посвідчення було видано вкладку на строк - "безстрокове".

Згідно експертного висновку від 19.08.1992 року № 73 встановлено, що захворювання наявне у позивачки пов`язане з наслідками аварії на ЧАЕС. 27.10.1998 року було видано довідку МСЕК, яка підтверджує встановлення 3 групи інвалідності на строк - "безстроково".

На підставі постанови КМУ №551 від 11.07.2018 року ОСОБА_1 звернулась до комісії з розгляду питань щодо визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи для зміни посвідчення на посвідчення нового зразка.

У видачі посвідчення ОСОБА_1 було відмовлено, в зв`язку з чим вона звернулась до суду. Рішенням суду від 05.03.2020 по справі №540/2800/19 позов задоволено, рішення набрало законної сили.

04.09.2020 року ОСОБА_1 видано посвідчення нового зразка, після чого позивачка звернулась до відповідача за перерахунком пільг з 04.09.2019 по 04.09.2020.

Листом від 20.10.2020 № 876/11-01-31 ОСОБА_1 було повідомлено, що оскільки її позбавили статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 04.09.2019 року, а відновлено його лише 04.09.2020, тому підстав для постановлення її на облік та перерахунку пільг з 04.09.2020 року немає.

Вказані дії відповідача були оскаржені позивачкою у суді. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.02.2021 р. по справі № 540/3996/20 позовні вимоги задоволено частково, та зобов`язано Управління поставити ОСОБА_1 на облік з 04.09.20219 р.

В подальшому відповідачем було взято ОСОБА_1 на облік з 04.09.2019. Остання звернулась до відповідача з заявою про компенсацію усіх пільг за період з 04.09.2019 по 30.09.2020. Однак листом Управлінням від 08.06.2021 № 561/11-01-31 ОСОБА_1 було відмовлено у проведенні перерахунку та компенсації з посиланням на те, що питання щодо внесення інформації про ОСОБА_1 , як про особу, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги з 04.09.2019 та проведення відповідних перерахунків було вирішено в судовому порядку рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.02.2021 по справі №540/3996/20.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови неправомірними, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. №796-XII (далі - Закон №796-XII).

Згідно положень ст. 9 Закону №796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.

Статтею 10 Закону №796-XII визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 11 Закону №796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать: 1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов`язкового) і гарантованого добровільного відселення; 2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій; 3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років; 4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років; 5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України; 6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв`язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п`ятої статті 17 цього Закону.

Компенсації та пільги, встановлені громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до встановлених категорій визначені в розділі ІV Закону №796-XII.

Перелік пільг особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), містить ст. 20 Закону №796-XII. До зазначеного переліку серед іншого включено: забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з обов`язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (п.14 ч.1 ст.20 Закону №796-XII); 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирної плати, плати за управління багатоквартирними будинками), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом, телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв`язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості) (п.11 ч.1 ст.20 Закону №796-XII), позачергове щорічне безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторно-курортного лікування чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні (п.4 ч.1 ст. 20 Закону №796-XII).

ОСОБА_1 відповідно наявного в матеріалах справи посвідчення серії НОМЕР_1 від 04.09.2020 року є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 1 категорії, отже має право на пільги передбачені ст. 20 Закону №796-XII, зокрема й на ті, що перелічені вище.

Як вбачається з листа відповідача від 08.06.2021 єдиною підставою використаною відповідачем для відмови в задоволенні заяви позивачки щодо забезпечення її пільгами за період з 04.09.2019 по 30.09.2020 стало те, що, на думку відповідача, рішенням суду від 12.02.2021 в справі №540/3996/20 в задоволенні таких вимог позивачки було відмовлено.

Суд зазначає про безпідставність таких аргументів з огляду на те, що в мотивувальній частині рішення суду в справі №540/3996/20 вказано підстави для відмови в задоволенні позову в частині щодо вимог про зобов`язання Чаплинської районної державної адміністрації здійснити перерахунок і виплату усіх необхідних виплат та компенсацій. Так, суд зазначив, що вказана вимога є передчасною, оскільки Чаплинською РДА ще не поставлено на облік ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру осіб, які мають право на пільги, як особу, яка має право на пільги відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому правовідносини з питання здійснення перерахунку і виплати усіх необхідних виплат та компенсацію ще не виникли.

На теперішній час, як вбачається з листа відповідача від 08.06.2021 №561/11-01-31, позивачку поновлено в Єдиному державному реєстрі осіб, які мають право на пільги з 04.09.2019, право позивачки на пільги, передбачені ст. 20 Закону №796-XII, підтверджені наявним в неї посвідченням, а тому будь-які правові підстави для відмови ОСОБА_1 в наданні таких пільг - відсутні.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).

Також, в рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Рисовський проти України" (Заява N 29979/04 пп.70,71) суд зазначив, що принцип "належного урядування", окрім іншого, покладає на державні органи обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (п.70 рішення). Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість …Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (п.71 рішення).

З приводу наведеного суд зазначає, що пільги в спірний період не були надані позивачці, як це встановлено в рішеннях Херсонського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 року та від 12.02.2021 року в справах №540/2800/19, №540/3996/20 відповідно, внаслідок протиправних дій та рішень суб`єктів владних повноважень, а не з вини позивачки, а тому помилки державних органів мають бути виправлені без погіршення становища позивачки, а її право на належні пільги має бути поновлено в повному обсязі.

Також суд звертає увагу на те, що позивачка помилково вважає факт ненадання пільг проявом протиправних дій з боку відповідача. Навпаки, не вчинення дій, які особа за законом має вчинити є проявом протиправної бездіяльності. Тому позовні вимоги мають бути задоволенні шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати компенсації 50 відсотків вартості продуктів харчування за медичними нормами, 50 відсотків вартості комунальних послуг та компенсації щорічної грошової допомоги за надання послуг із санаторно-курортного лікування у розмірі середньої вартості путівки по Україні за період з 04 вересня 2019 року по 30 вересня 2020 року, зобов`язання вчинити зазначені дії.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При вказаних обставинах, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність своєї бездіяльності щодо не виплати належних позивачці пільг, з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Чаплинської районної державної адміністрації в особі Управління соціального захисту населення, щодо не виплати компенсації 50 відсотків вартості продуктів харчування за медичними нормами, 50 відсотків вартості комунальних послуг та компенсації щорічної грошової допомоги за надання послуг із санаторно-курортного лікування у розмірі середньої вартості путівки по Україні за період з 04 вересня 2019 року по 30 вересня 2020 року.

Зобов`язати Чаплинську районну державну адміністрацію, в особі Управління соціального захисту населення (код ЄДРПОУ 03198296, вул. Грушевського, 44, смт. Чаплинка, Чаплинський район, Херсонська область, 75200) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та має право на пільги у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» компенсацію 50 відсотків вартості продуктів харчування за медичними нормами, 50 відсотків вартості комунальних послуг та компенсація щорічної грошової допомоги за надання послуг із санаторно-курортного лікування у розмірі середньої вартості путівки по Україні за період з 04 вересня 2019 року по 30 вересня 2020 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 112030300