Ухвала суду № 100367387, 18.10.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

18.10.2021 справа № 520/15641/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар`єнко Л.М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини А0501 (пп В6250) (вул. Горішного, буд. 142,м. Чугуїв,Харківська область,63505) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини А0501 (пп В6250), в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0501 у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2016 р. по 18.09.2020 р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2016 р. по 28.02.2018 р. - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 р. по 18.09.2020 року - березень 2018 року;

- стягнути з Військової частини А0501 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2016 р. по 18.09.2020 р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2016 р. по 28.02.2018 р. - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 р. по 18.09.2020 р. - березень 2018 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2018 року №1078.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 по справі №520/559/21 позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) до Військової частини А0501 (код ЄДРПОУ 24976272, адреса: вул. Горішного, буд. 142, м. Чугуїв, Харківська область, 63505) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково, проте відповідачем не застосовано для обчислення індексації індексу споживчих цін за січень 2008 року та березень 2018 року, що є порушенням прав позивача.

Від представника відповідача - Хірного Д.С., через канцелярію суду, надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, відповідач діяв в межах чинного законодавства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , з 01.12.206 по 18.09.2020 проходив військову службу у Військовій частині А0501.

Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 03 липня 2017 року.

Наказом командира військової частини А0501 (по стройовій частині) від 18.09.2020 №195 позивача з 18 вересня 2020 року виключено зі списків особового складу частини та усіх видів грошового забезпечення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду №520/559/21 від 25.03.2021 року - позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) до Військової частини А0501 (код ЄДРПОУ 24976272, адреса: вул. Горішного, буд. 142, м. Чугуїв, Харківська область, 63505) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини А0501 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2016 р. по 18.09.2020 р.

Зобов`язано Військову частину А0501 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2016 р. по 18.09.2020 р.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Рішення набрало законної сили згідно ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 року.

Відповідно до виписки з АТ КБ "ПриватБанк" Військовою частиною була проведена виплата індексації грошового забезпечення 29.06.2021 року у розмірі 1731,52 грн.

Позивач не погодившись із вищевказаною сумою, зазначає, що індексація грошового забезпечення виплачена без урахування базового місяця січень 2008 року за період до 28.02.2018, а з 01.03.2018 по момент виключення - з урахуванням базового місяця березень 2018 року.

Позивач вважає, що вищевказані дій є протиправними на підставі цього звернувся до суду із позовом.

За змістом статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.

Згідно статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Як зазначалось вище, рішенням Харківського окружного адміністративного суду №520/559/21 від 25.03.2021 року позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність Військової частини А0501 у відношенні до ОСОБА_1 щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2016 р. по 18.09.2020 р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2016 р. по 28.02.2018 р. - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 р. по 18.09.2020 р. - березень 2018 року; стягнення з Військової частини А0501 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2016 р. по 18.09.2020 р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2016 р. по 28.02.2018 р. - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 р. по 18.09.2020 р. - березень 2018 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2018 року №1078 - задоволені частково, а саме:

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини А0501 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2016 р. по 18.09.2020 р.

- зобов`язано Військову частину А0501 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2016 р. по 18.09.2020 р.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовлено.

У вказаному рішенні зазначено: "З огляду на те, що станом на 01.01.2008 позивач на військовій службі не перебував, грошове забезпечення військовослужбовця не отримував, а отже посадовий оклад позивача у січні 2008 року не підвищувався. Отже, твердження позивача, що січень 2008 року є базовим, не відповідають фактичним обставинам справи.

В даному випадку, базовим місяцем для проведення індексації є місяць прийняття на роботу (на військову службу) грудень 2015 року.

З огляду на зазначене, доводи позову про необхідність застосування січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2016 р. по 18.09.2020 р. не є обґрунтованими, оскільки позивач бажає застосувати до правовідносин за період з січня 2008 по грудень 2015 норму п.5 Порядку № 1078 в редакції, яка діє з 01.12.2015.

Посилання позивача на зміст пункту 14 Порядку №1078, згідно якому єдиним органом, який має право надавати роз`яснення щодо порядку нарахування індексації грошових доходів населення, є Мінсоцполітики, роз`яснення якого у листах від 29.12.2017 року №122/0/66-17 та від 28.04.2016 № 201/10/1.37-16 (надані до позовної заяви) стосуються визначення базового місяця для розрахунку індексації, не беруться судом до уваги, оскільки вказані листи не є нормативно-правовими актами, носять інформаційний, роз`яснювальний та рекомендацій характер.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги щодо нарахування та виплати індексації із застосуванням для її розрахунку в період з 01.12.2016 по 28.02.2018 базового місяця – січня 2008 року задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що останнім місяцем підвищення окладу військовослужбовцям у складі грошового забезпечення під час проходження служби позивачем є березень 2018 року.

Так, у зв`язку із збільшенням посадових окладів за посадами військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 для всіх військовослужбовців (в тому числі переведених з інших військових частин або в межах військової частини, прийнятих на військову службі і т.д.) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється виходячи з березня 2018 року як базового місяця.

Таким чином, позовні вимоги в частині нарахування та виплати індексації за період з 01.03.2018 р. по 18.09.2020 р. задоволенню не підлягають.".

Також, зазначено "З урахуванням зроблених судом висновків щодо відсутності підстав для визначення січня 2008 року як базового місяця для нарахування індексації та встановлених судом обставин щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації за період з грудня 2016 року по вересень 2020 року, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення позивачу за період з грудня 2016 року по вересень 2020 року (з урахуванням базового місяця, який має визначатися відповідачем відповідно до індивідуальних обставин проходження служби позивачем) протиправно не була нарахована та виплачена, чим порушені його права.".

Проте, позивач повторно звернувся до суду 17.08.2021 року з позовом, з посиланням фактично на не виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду №520/559/21 від 25.03.2021 року, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0501 у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2016 р. по 18.09.2020 р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2016 р. по 28.02.2018 р. - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 р. по 18.09.2020 року - березень 2018 року;

- стягнути з Військової частини А0501 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2016 р. по 18.09.2020 р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2016 р. по 28.02.2018 р. - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 р. по 18.09.2020 р. - березень 2018 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2018 року №1078.

Суд зазначає, що порядок оскарження рішення, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку ст.383 КАС України, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п`ятої статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.

Відповідно до частини шостої цієї статті, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а, постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року № 640/15623/19.

За вказаних обставин, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.

Підсумовуючи вище наведене, суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі № 522/10140/17, постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року № 640/15623/19.

Оскільки ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 року по справі №520/1959/19 замінено боржника у виконавчому листі - Слобожанське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, фактично у даній справі №520/1300/21 сторони є тими самими сторонами, що і у справі №520/1959/19.

Відтак, суд приходить до висновку, що оскільки є така, що набрала законної сили постанова суду фактичного з того самого предмету спору і між тими самим сторонами, а тому суд дійшов до висновку про наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.

Згідно ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись положеннями статей 238, 239, 243, 244, 248, 255, 294, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Закрити провадження у справі №520/15641/21 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини А0501 (пп В6250) (вул. Горішного, буд. 142,м. Чугуїв,Харківська область,63505) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мар`єнко Л.М.