Рішення № 100367268, 13.10.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

13 жовтня 2021 р. № 520/11481/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар`єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Рєзнік Е.О.,

за участю: представника позивача - Стрикаль М.В.

представника відповідачів - Шевченко А.А.

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промтехенерго" (пров. Пластичний, буд. 9, м. Харків, 61177) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2430203/38000033 від 26.02.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 13.01.2021 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 13.01.2021 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2430204/38000033 від 26.02.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 14.01.2021 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 14.01.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення ГУ ДПС у Харківській області про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - підлягають скасуванню, оскільки позивачем надані всі первинні документи, що засвідчують факт здійснення господарських операцій для визначення об`єкта оподаткування ПДВ та спричиняють правові наслідки в бухгалтерському та податковому обліку.

Від представника відповідачів, через канцелярію суду, надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить суд відмовити у задоволені позовних вимог, зазначивши, що у даному випадку відповідач діяв на підставі та у межах чинного законодавства.

Представник позивача - Стрикаль М.В. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідачів - Шевченко А.А. у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, наведені у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промтехенерго" перебуває на обліку Головного управління ДПС у Харківської області. Видами діяльності позивача є - 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля (основний); 24.33 - холодне штампування та гнуття; 25.62 - механічне оброблення металевих виробів; 46.69 - оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 33.12 - ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 33.14 - ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП "ПРОФІ-УКРАЇНА" було здійснено ряд господарських відносин, а саме: оформлені податкові накладні № 3 від 13.01.2021 року та №4 від 14.01.2021 року складені на дату отримання попередньої оплати від ПП "ПРОФІ-УКРАЇНА" за продукцію, а саме профіль (код товару 7216611000), згідно рахунка-фактури №4 від 12.01.2021 року (між ТОВ «Компанія «Промтехенерго» та ПП «ПРОФІ-УКРАЇНА» не було підписано договір про постачання профілю у письмовій формі).

Оплата була здійснена платіжними дорученнями № 17793 від 13.01.2021 року на суму 28116,00 грн., № 17804 від 13.01.2021 року на суму 52216,20 грн. та № 17820 від 15.01.2021 року на суму 192928,18 грн.

Постачання продукції підтверджено видатковими накладними № 3 від 13.01.2021 року на суму 80332,20 грн. та № 4 від 14.01.2021 року на суму 192928,18 грн. (за довіреністю № 3 від 13.01.2021 року на ОСОБА_1 ).

Транспортування продукції здійснювалось покупцем ПП "ПРОФІ-УКРАЇНА" за власний рахунок (товарно-транспортні накладні № 3 від 13.01.2021 року та № 4 від 14.01.2021 року).

Таким чином, підтвердженням укладання у спрощений спосіб договору між ТОВ «Компанія «Промтехенерго» та ПП «ПРОФІ-УКРАЇНА» є належним чином оформлені рахунок фактура (пропозиція однією стороною укласти договір - оферта) і видаткова накладна (прийняття іншої стороною пропозиції укласти договір - акцепт), що відповідає ст. 181 Господарського кодексу України та ст. 207 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з пояснень позивача та наданих до суду доказів - зазначена продукція (профіль код товару 7216611000) є продукцією власного виробництва ТОВ «Компанія «Промтехенерго». Виробництвом профілю для гіпсокартонних систем підприємство займалось з моменту своєї реєстрації, тобто з січня 2012 року до 30.06.2019 року.

Для виготовлення профілю використовувалась сталь холоднокатана оцинкована в рулонах. Востаннє придбання статі здійснювалось в лютому 2018 року. Для закупівлі рулону холоднокатаного оцинкованого 0,5x1000 (код товару 7210) було укладено договір постачання № 9 від 14.02.2018 року з ПП «Сталекс М» (специфікація № 1 від 20.02.2018 року). Згідно умов договору було виставлено рахунок № СФ-0000016 від 14.02.2018 року на суму 561739.50 грн. та здійснена попередня оплата платіжним дорученням № 61 від 14.02.2018 року на суму 524500,00 грн. (орієнтовна сума поставки) та доплата по факту поставки платіжним дорученням № 69 від 22.02.2018 року на суму 37239,50 грн.

Постачання продукції підтверджено видатковою накладною № РН-0000020 від 20.02.2018 року на суму 5641739,50 грн. На момент здійснення попередньої оплати та фактичної поставки продукції ПП «Сталекс М» було складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні № 16 від 14.02.2018 року та № 24 від 20.02.2018 року. Відповідність отриманої сталі підтверджено сертифікатом якості № 2675 від 20.02.2018 року.

Для транспортування рулону холоднокатаного оцинкованого 0,5x1000 було укладено договір про надання транспортних послуг № 19/02/2018 від 19.02.2018 року з ТОВ «ВІОЛ». Згідно заявки на перевезення вантажу ТОВ «ВІОЛ» було виставлено рахунок № СФ- 0000094 від 21.02.2018 року на суму 11500,00 грн. Оплата була здійснена платіжним дорученням №70 від 22.02.2018 року на суму 11500,00 грн. Надання транспортних послуг підтверджено актом №ОУ 0000038 від 21.02.2018 року на суму 11500,00 грн. та товарно-транспортною накладною № 0000020 від 20.02.2018 року. По факту надання транспортних послуг ТОВ «ВІОЛ» було складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 79 від 21.02.2018 року.

Отримана в лютому 2018 року від ПП «Сталекс М» сталь в кількості 21420 кг була частково використана для виготовлення профілю в період з березня 2018 року по червень 2019 року. Загалом за цей час було виготовлено 34398 м профілю (в перерахунку на вагу це становить 14062 кг). Переважно саме профіль виготовлений в період з березня 2018 року по червень 2019 року був згодом реалізований ПП "ПРОФІ-УКРАЇНА", а саме: профіль СD 60 (Зм) - 7965 м; профіль СD 60 (4м) - 4204 м; профіль UD 28 (Зм) - 4737 м; профіль CW 100 (4м) - 156 м; профіль CW 50 (4м) - 44 м.

Що стосується решти позицій, а саме: профіль СW 100 (Зм) - 252 м; профіль СW 75 (Зм) - 462 м; профіль СW 75 (4м) - 400 м; профіль СW 50 (Зм) - 237 м; профіль UW 50 (Зм) - 873 м; профіль UW 50 (4м) - 280 м; профіль UW 75 (Зм) - 606 м; профіль UW 75 (4м) - 176 м; профіль UW 100 (Зм) - 309 м; профіль UW 100 (4м) - 228 м, то цей профіль був виготовлений зі сталі придбаної ще у листопаді 2016 року.

Отже, у листопаді 2016 року для закупівлі рулону холоднокатаного оцинкованого 0.5x1000 було укладено договір № 12 від 02.11.2016 року з ПП «Сталекс М» (специфікація № 1 від 06.11.2016 року). Згідно умов договору було виставлено рахунок № СФ-0000134 від 02.11.2016 року на суму 405000,00 грн. та здійснена попередня оплата платіжним дорученням № 321 від 02.11.2016 року на суму 390000,00 грн. (орієнтовна сума поставки) та доплата по факту поставки платіжним дорученням № 341 від 07.11.2016 року на суму 15000,00 грн. Постачання продукції підтверджено видатковою накладною № РН-0000134 від 06.11.2016 року на суму 405000,00 грн. На момент здійснення попередньої оплати та фактичної поставки продукції ПП «Сталекс М» було складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні № 1 від 02.11.2016 року та № 5 від 06.11.2016 року. Відповідність отриманої сталі підтверджено сертифікатом якості № 9478 від 04.11.2016 року.

Для транспортування рулону холоднокатаного оцинкованого 0,5x1000 було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № Р-051116 від 05.11.2016 року з ТОВ «Ринакторс». Згідно заявки на перевезення вантажу ТОВ «Ринакторс» було виставлено рахунок № Р-00000002 від 07.11.2016 року на суму 8000,00 грн. Оплата була здійснена платіжним дорученням № 354 від 17.11.2016 року на суму 8000,00 грн. Надання транспортних послуг підтверджено актом № Р-071116 від 07.11.2016 року на суму 8000,00 грн. та товарно-транспортною накладною № 000134 від 06.11.2016 року. По факту надання транспортних послуг ТОВ «Ринакторс» було складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 92 від 07.11.2016 року.

Як вбачається з пояснень представника позивача, у червні 2019 року, у зв`язку з низькою рентабельністю виробництва, було прийнято рішення про припинення виготовлення профілю та продаж виробничого устаткування. На момент припинення виробництва станом на 01.07.2019 року на балансі ТОВ «Компанія «Промтехенерго» обліковувались залишки готової продукції в кількості 39558 м на загальну суму 403818,57 грн. У зв`язку з низькими темпами реалізації залишків готової продукції в період з 01.07.2019 року до 31.12.2020 року, станом на 01.01.2021 року залишки ще становили 22532 м на суму 238184,52 грн. (інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей - готова продукція станом на 01.01.2021 року). Однак, завдяки реалізації у січні 2021 року крупної оптової партії профілю ПП "ПРОФ1-УКРАЇНА" та декільком невеликим продажам вдалось повністю ліквідувати залишки готової продукції станом на 01.02.2021 року. На момент надання пояснення залишки готової продукції відсутні (картки складського обліку матеріалів форма М-12 за 2019-2021 роки).

Також як зазначалось вище, що вид діяльності позивача, згідно Довідки про включення до ЄДРПОУ, 24.33 - холодне штампування та гнуття (на разі виготовлення профілю) не передбачає отримання дозволів та ліцензій на цей вид діяльності, а сам профіль не підлягає обов`язковій сертифікації.

Під час здійснення діяльності з виробництва профілю ТОВ «Компанія «Промтехенерго» використовувала виробничі та складські (для зберігання продукції) приміщення на підставі договору оренди нежитлового приміщення з Фізичної особою - громадянином України ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) від 30.12.2016 р. — нежитлові приміщення 4а, 46 у нежитловій будівлі літ. «Ш-1» корпус 1, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 687,4 кв. м. Згідно з договором орендна плата у розмірі 9293,65 грн. сплачувалась щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок наймодавця. При виплаті з орендної плати утримувались податок на доходи фізичних осіб (1672,86 грн.) та військовий збір (139,40 грн.) (виписки по рахунку про сплачену орендну плату за 2016-2019 рр.).

Безпосередньо для виготовлення профілю ТОВ «Компанія «Промтехенерго» використовувало власне виробниче устаткування таке як: установка для вигинання профілю СU/UD; установка для вигинання профілю С/U; роликові ножиці (для різки сталі); розмотувач (для подачі рулонної сталі на роликові ножиці); намотувач (для намотки стрічок сталі після різки) та інше допоміжне обладнання (інвентаризаційний опис основних засобів станом на 01.01.2016 року та станом на 01.01.2019 року).

Усі роботи з виготовлення профілю на всіх етапах виробництва здійснювали працівники ТОВ «Компанія «Промтехенерго» без залучення сторонніх підприємств підрядників. Середньооблікова чисельність всіх працівників підприємства коливалась від 9 осіб у 2016 році до 6 осіб у 2018 році, а у зв`язку з закриттям виробництва у 2019 році знизилась до 5 осіб. Безпосередньо на виробництві профілю були задіяні вузькі спеціалісти, а саме начальник виробничої дільниці, оператор автоматичних та напівавтоматичних ліній верстатів та установок, вальцювальник профілевигинального агрегату.

На момент реалізацій профілю ПП "ПРОФІ-УКРАЇНА" продукція зберігалась в приміщенні на підставі договору оренди нежитлового приміщення з Фізичної особою - громадянкою України ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) від 30.12.2020 р. - нежитлові приміщення В 1-го поверху № 16-20 в літ. «Ш-1». «Ш-2» розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 123,2 кв. м.

Згідно з договором орендна плата у розмірі 3696,00 грн. сплачується щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок наймодавця. При виплаті з орендної плати утримуються податок на доходи фізичних осіб (665,28 грн.) та військовий збір (55,44 грн.) (виписка по рахунку про сплачену орендну плату за 2021 р.).

Водночас, відповідно до вимог чинного законодавства України, позивач склав та направив на реєстрацію податкові накладні №3 від 13.01.2021 року та №4 від 14.01.2021 року щодо вищевказаних господарських відносин з ПП "ПРОФІ-УКРАЇНА".

Реєстрація вищезазначених податкових накладних була зупинена, про що позивачу було надіслано квитанції з наступним змістом: «відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг (7216) відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=(20,4025)%. «Р»=(4849,58)».

Позивачем були надані пояснення разом із копіями документів щодо зупинених у реєстрації податкових накладних, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, позивачем у відповідності до п.п. 3 п. 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, було надано пояснення з вищевказаними документами, що не заперечувалось представником відповідача в ході розгляду справи (а.с.68-78).

Проте, рішеннями №2430203/38000033 від 26.02.2021 року, №2430204/38000033 від 26.02.2021 Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Головного управління Державної податкової служби у Харківській області позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних №3 від 13.01.2021 року, №4 від 14.01.2021 року, у зв`язку із ненадання копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм галузевої специфіки, накладних.

Позивачем подані скарги до ДПС України щодо вказаних рішень, разом з копіями первинних документів.

Рішеннями ДПС України від 24.03.2021 року №12911/38000033/2, від 24.03.2021 року №12912/38000033/2 за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань ЄРПН - залишено скарги позивача без задоволення, а рішення регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних - без змін.

Позивач не погодився із рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийнятих комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №2430203/38000033 від 26.02.2021 року, №2430204/38000033 від 26.02.2021 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних №3 від 13.01.2021 року, №4 від 14.01.2021 року та звернувся до суду.

Надаючи оцінку правомірності прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, суд керується такими приписами законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин та виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені в додатку 1 до Порядку № 1165.

Так, платник податку відповідає критеріям ризиковості, якщо:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 та абзацу першого п.49.2 і п.49.18 ст.49 ПК України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 та п.46.2 ст.46 ПК України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 5 та 6 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно підпунктів 7, 8, 9 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.

Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, якими є:

1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.

3. Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).

5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

6. Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок 520).

Відповідно до п. 2-11 Порядку 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстр платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження: інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питанні прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригуванню в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлене повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійсненню операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв`язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній /розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених і порушенням законодавства.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову і реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у томі числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахувань наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Тобто, первинним об`єктом судового дослідження в даній справі є обставини, за яких відповідач вчинив дії про зупинення реєстрації податкових накладних. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, перелік яких встановлений податковим законодавством.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Тобто, аналіз наведених норм права вказує на те, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Як було зазначено вище, підставою для відмови у реєстрації податкових накладних - було ненадання копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм галузевої специфіки, накладних.

Проте, позивачем були надані всі первинні документи щодо взаємовідносин згідно вищевказаних податкових накладних.

Крім того, в подальшому до скарг, позивачем були надані повторно вказані документи.

Відповідачем не було вказано, які саме первинні документи необхідно надати позивачу, як в ході винесення оскаржуваних рішень, так і в ході розгляду справи.

Суд звертає увагу на позицію висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі "Рисовський проти України", в якому ЄСПЛ зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Оскаржувані рішення Головного управління ДПС в Харківській області не відповідають наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на не можливість реалізації свого права або обов`язку платником податків щодо виконання юридичного волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, неправомірним є й посилання податкового органу у рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на неподання окремих документів, без оцінки достатності та належності первинних документів, наданих платником податків.

З наявних матеріалів справи вбачається, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Проте, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, незважаючи на зазначені пояснення позивача та додані документи про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена, прийняті вищезазначені рішення.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення не містять зазначення конкретної інформації щодо причин та підстав відмови в реєстрації, податковий орган мав чітко зазначити, шляхом відповідного підкреслювання, яких документів не надано платником податків та відсутність яких позбавляє можливості здійснити відповідну реєстрацію. Так, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкових накладних.

Тобто, головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18.

Отже, позиція відповідача щодо ненадання платником податку копій документів, згідно з п. 201.16 ст.201 ПК України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, є необґрунтованою, а в спірних рішеннях не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкових накладних складених ТОВ "Компанія "Промтехенерго".

При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає оскаржувані рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №2430203/38000033 від 26.02.2021 року, №2430204/38000033 від 26.02.2021 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних №3 від 13.01.2021 року, №4 від 14.01.2021 року - протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації розрахунку коригування. Податковий орган не позбавлений у випадку реєстрації розрахунку коригування перевіряти у подальшому реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом за механізмами, визначеними положеннями Податкового кодексу України.

Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд звертає увагу сторін по справі, що рішення суду у цій справі за жодних обставин не легітимізує господарської діяльності платника податків, не виключає можливості скоєння платником податків як податкових правопорушень, так і інших протиправних діянь, не обмежує повноважень відповідного тероргану ДПС України з приводу контролю за податковою дисципліною, позаяк предметом доказування у цьому спорі є виключно обставини наявності чи відсутності визначених законом підстав для не реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних - податкові накладні №3 від 13.01.2021 року, №4 від 14.01.2021 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 19, п. 20 Порядку № 1246, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246) - податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.

При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Тобто, чинним законодавством покладено на Державну податкову службу України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що вказана позовна вимога є похідної та для повного та всебічного відновлення прав позивача - підлягає частковому задоволенню, оскільки обраний судом спосіб захисту права (інтересу) має бути одночасно і ефективним, і дієвим, і можливим до практичного виконання, а умови функціонування певної автоматизованої системи владного суб`єкта можуть не забезпечувати здатність проведення юридично значимих дій попередніми датами, то суд не вбачає за доцільне визначати дату реєстрації спірних податкових накладних в Реєстрі податкових накладних.

Таким чином, у спірних правовідносинах з огляду на зміст заявлених вимог, суд вважає за необхідне, усунувши перешкоду в реєстрації спірних податкових накладних у спосіб визнання протиправними дії відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних, обтяжити суб`єкта владних повноважень обов`язком зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин, враховуючи той факт, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування визнані судом протиправними та скасовані, з урахуванням положень пункту 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 р., пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, суд вважає доцільним зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних - податкові накладні №3 від 13.01.2021 року, №4 від 14.01.2021 року.

Суд звертає увагу сторін по справі, що рішення суду у цій справі за жодних обставин не легітимізує господарської діяльності платника податків, не виключає можливості скоєння платником податків як податкових правопорушень, так і інших протиправних діянь, не обмежує повноважень відповідного тероргану ДПС України з приводу контролю за податковою дисципліною, позаяк предметом доказування у цьому спорі є виключно обставини наявності чи відсутності визначених законом підстав для не реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України - визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промтехенерго" – підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення правничої допомоги в розмірі 3500 грн., суд зазначає наступне.

На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано копію договору про надання правової допомоги від 23.05.2021 року №Ю-5, додаткову угоду №1 від 23.05.2021, акт надання правової допомоги від 14.06.2021, платіжне доручення №133 від 04.06.2021 року.

Згідно пункту 1 додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги №Ю- 5 від 23.05.2021 року сторони домовилися, що розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги Клієнту - становить 3500,00 (три тисячі п`ятсот гривень 00 коп.) без ПДВ.

Згідно з актом про надання правової допомоги від 14.06.2021 року до Договору про надання правової допомоги №Ю-5 від 23 травня 2021 року, адвокатом Стрикалем М.В. в рамках зазначеного договору було надано наступні види правової допомоги ТОВ «Компанія «Промтехенерго»: Надання юридичної консультації з питань податкового права, а саме: порядку оскарження рішень органів ДПС про відмову в реєстрації податкових накладних - 500 грн., підготовка та подача до Харківського окружного адміністративного суду адміністративного позову до Головного управління ДПС у Харківській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії з метою оскарження рішень Головного управління ДПС у Харківській області № 2430203/38000033 від 26.02.2021 та № 2430204/38000033 від 26.02.2021 - 3000,00 грн.

Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою-п`ятою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 КАС України, частинами першою, третьою якої встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою статті 134 КАС України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз змісту вищевказаних норм дозволяє дійти висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року в справі № 816/2096/17.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.08.2021 року по справі №520/5311/2020 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Суд звертає увагу, що із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).

Беручи до уваги наведене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн., з огляду на що заява представника позивача підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промтехенерго" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2430203/38000033 від 26.02.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 13.01.2021 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 13.01.2021 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2430204/38000033 від 26.02.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 14.01.2021 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 14.01.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промтехенерго" (пров. Пластичний, буд. 9, м. Харків, 61177, код ЄДРПОУ 38000033) судовий збір у розмірі 2270.00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промтехенерго" (пров. Пластичний, буд. 9, м. Харків, 61177, код ЄДРПОУ 38000033) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська пл., 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) судовий збір у розмірі 2270.00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промтехенерго" (пров. Пластичний, буд. 9, м. Харків, 61177, код ЄДРПОУ 38000033) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1750.00 грн. (одна тисяча сімсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промтехенерго" (пров. Пластичний, буд. 9, м. Харків, 61177, код ЄДРПОУ 38000033) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська пл., 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1750.00 грн. (одна тисяча сімсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч.3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 18.10.2021 року.

Суддя Мар`єнко Л.М.