Рішення № 100367125, 13.10.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 року Справа № 480/6178/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6178/21 за позовом ОСОБА_1 до Краснопільської селищної ради Сумської області про визнання рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Краснопільської селищної ради Сумської області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Краснопільської селищної ради Сумської області №463 від 28.05.2021 "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Краснопільської селищної ради" в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,0005га ріллі, кадастровий номер 5922355100:09:001:0135;

- зобов`язати Краснопільську селищну раду Сумської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 21.04.2021р. щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: Краснопільська селищна територіальна громада, Краснопільського району, Сумської області, земельна ділянка 5922355100:09:001:0135 (бажане місце розташування згідно графічних матеріалів - додатку до клопотання), для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2га.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Краснопільської селищної ради Сумської області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення на території Краснопільської селищної ради Сумської області (за межами населених пунктів).

Рішенням Краснопільської селищної ради Сумської області №463 від 28.05.2021 "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Краснопільської селищної ради" позивачу було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку орієнтовною площею - 0,0500 га , кадастровий номер 5922355100:09:001:0135.

Позивач вважає, що прийняте відповідачем рішення є протиправне та необґрунтоване, оскільки не містить жодних правових підстав та обґрунтування щодо відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки саме площею 2 га, а отже оскаржуване рішення не відповідає критерію обґрунтованості.

Відповідно до ухвали суду від 16.07.2021р. було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

13.08.2021р. відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначає, що вимоги позивача не визнає. Спірне рішення сесії селищна рада вважає, справедливим та обґрунтованим, а також таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Відповідач звертає увагу суду на те, що позивач оскаржує спірне рішення з тих підстав, що в ньому не вказані причини зменшення орієнтовної площі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з 2 га (про які він просив у заяві), до 0,05 га, що на думку позивача, не відповідає розміру земельних ділянок для безоплатної передачі громадянам у власність, визначеному пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України. Однак, Краснопільська селищна рада не згодна з вказаним твердженням позивача та зазначає, що нормами чинного Земельного Кодексу України не заборонено надавати громадянам земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства у меншому розмірі ніж 2 га.

При цьому, відповідач просив врахувати, що селищною радою не було відмовлено позивачу у передачі земельної ділянки у власність.

Враховуючи наведені обставини, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

19.08.2021р. представник позивача подав до суду відповідь на відзив в якій зазначає, що прийняте селищною радою рішення, яке є предметом спору у даній справі , яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку площею 0,0005 гектара замість бажаною земельної ділянки орієнтовною площею 2 гектара призвело до безпідставного звуження обсягу його існуючого права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки в межах встановленого законом розміру.

Крім цього, представник позивача подав заяву про розподіл судових витрат. Заява обґрунтована тим, що позивач у цій справі поніс судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14458,00 грн. та оплату судового збору в розмірі 908,00 грн., тому просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір.

Представник відповідача подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої роботи адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У клопотанні (додаток до відзиву відповідача) зазначає, що відповідач не погоджується з вказаною сумою коштів, вважає її значно завищеною та просить, у разі задоволення позову, зменшити розмір суми понесених витрат на правничу допомогу.

Крім цього, відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив. Просив суд врахувати, що позивач не надав до суду доказів, що оскаржуване рішення містить положення про заборону в отриманні позивачем в подальшому земельної ділянки в межах норм встановлених п.б, ч.1 ст.121 Земельного кодексу України, ч.1 ст.5 Закону України "Про особисте селянське господарство". Краснопільська селищна рада не вбачає дискримінації у наданні позивачеві дозволу на розробку проекту землеустрою, орієнтовною площею 0,0005га, а не 2 га, оскільки стаття 121 ЗК України встановлює максимальний розмір земельних ділянок, які можуть бути відведені для цієї мети, а не їхній обов"язковий розмір. Отже, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач 21.04.2021 звернувся до Краснопільської селищної ради Сумської області ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 59223551'00:09:001:0135 орієнтовною площею 2,0га для ведення особистого селянського господарства (а.с.11).

Рішенням Краснопільської селищної ради Сумської області №463 від 28.05.2021 "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земедьних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Краснопільської селищної ради" позивачу було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,0005га ріллі, кадастровий номер 5922355100:09:001:0135, тобто в орієнтовному розмірі значно меншому, ніж зазначено у відповідному клопотанні позивача (а.с.15).

Не погодившись із вищевказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Згідно зі ст.25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні") сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 вказаного Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч.1 ст.59 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Земельний кодекс України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Вказані норми кореспондуються із частиною 1 статті 122 Земельного Кодексу України, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із клопотанням від 21.04.2021, в якій просив Краснопільську селищну раду надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовним розміром 2 га у відповідності до ст.ст. 116, 118 Земельного кодексу України (а.с.11).

Так, відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектарів.

Тобто у своїй заяві позивач вказав площу земельної ділянки, яку він бажає отримати у власність із земель комунальної власності, в межах норм безоплатної приватизації встановлених Земельним кодексом України, а саме 2 га. Крім цього, позивачем було додано до клопотання від 21.04.2021р. щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, позивачем було додано графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки. Згідно вказаного графічного матеріалу вбачається, що на місці обраного позивачем бажаного місяця розташування знаходиться земельна ділянка розмір якої значно перевищує 2,0 га.

Згідно із частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок передачі земельних ділянок у власність громадян врегульовано ст.118 Земельного кодексу України відповідно до частин 6-7 якої громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, серед іншого, особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з наведених норм, стаття 118 Земельного кодексу України містить виключний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Відповідач, в силу вимог Земельного кодексу України та покладених на нього обов`язків, зобов`язаний в кожному випадку дослідити фактичні обставини повно та всебічно для з`ясування наявності чи відсутності встановлених законом підстав для відмови в задоволенні заяви.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого "земельного" питання. З огляду на вимоги частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим. Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.02.2019 у справі №820/688/17, в якому Суд наголосив, що рішення відповідача про відмову в наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не може відповідати критеріям, установленим ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо не надає чіткої та зрозумілої відповіді стосовно наявності причини (причин), які унеможливлюють позитивне вирішення порушеного позивачем питання. Відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України така відмова має бути мотивованою, а підставою відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як встановлено судом, відповідач рішенням №463 від 28.05.2021 з метою подальшого розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства виділив позивачу було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку орієнтовною площею 0.0005га замість 2,0 га (а.с. 15).

При цьому, суд зазначає, що вказане рішення відповідача не містить будь-яких належних правових обґрунтувань та мотивів, які б свідчили про неможливість задоволення заяви позивача у повному обсязі щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на бажану земельну ділянку площею саме 2,0 га.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відтак, враховуючи, що відповідач безпідставно, без визначення обґрунтованих причин, зменшив оскаржуваним рішенням площу бажаної земельної ділянки, на отримання якої позивач подав клопотання від 21.04.2021, суд прийшов до висновку, що рішення Краснопільської селищної ради №463 від 28.05.2021р. "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Краснопільської селищної ради" в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,0005га ріллі, є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вбачає необхідним визнати таке рішення протиправним та скасувати його.

Обставини справи та докази надані сторонами у справі свідчать про те, що відповідачем, при розгляді клопотання позивача, не надана оцінка обставинам на предмет відповідності його клопотання вимогам ст. 118 Земельного кодексу України. Тому клопотання позивача підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону.

Зважаючи на те, що відповідачем було прийнято рішення про відмову позивачу надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою без наведення (встановлення) вичерпних підстав для відмови, передбачених ст. 118 Земельного кодексу України, суд, з метою ефективного захисту прав позивача вважає необхідним зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 21.04.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: Краснопільська селищна територіальна громада, Краснопільського району, Сумської області, земельна ділянка 5922355100:09:001:0135 (бажане розташування згідно графічних матеріалів - додатку до клопотання) для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га та прийняти рішення оформлене окремим документом за наслідками розгляду вказаного клопотання з зазначенням у ньому обґрунтування та з обов`язковим посиланням на норми Земельного кодексу України.

Щодо клопотання позивача про стягнення на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 144580,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами 1-3 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Приписами частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем надано копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/1879, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Закарпатської області від 28.01.2019 №43, копію договору про надання правничої допомоги від 10.06.2021 № 10/06/3-21, укладеного між адвокатом Абідовим Р.Т. та позивачем, додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги від 10.06.2021 № 10/06/3-21 - акти приймання-передачі наданих послуг від 12.07.2021р. (а.с.19) та від 19.08.2021 (як додаток №2 до Договору про надання правової допомоги від 10.06.2021р.) (додано до заяви про розподіл судових витрат) .

Згідно із акту приймання-передачі наданих послуг від 12.07.2021, від 19.08.2021р. та остаточного розрахунку сум судових витрат від 19.08.2021, обсяг наданої правової допомоги становить 14458грн. з яких :

- зустріч, надання правової інформації, консультації і роз`яснень із правових питань клієнту, узгодження правової позиції щодо рішення Краснопільської селищної ради Сумської області №463 від 28.05.2021р. в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку орієнтовною площею 0.0005га - 1189,50 грн. ;

- ознайомлення з матеріалами справи та їх вивчення, правовий аналіз щодо рішення - Краснопільської селищної ради Сумської області №463 від 28.05.2021р. - 1189,50 грн.;

- підготовка та подання скарги щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: Краснопільська селищна територіальна громада, Краснопільського району, Сумської області, земельна ділянка 5922355100:09:001:0135 (бажане розташування згідно графічних матеріалів - додатку до клопотання), для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га від 14 червня 2021 р. - 2379,00 грн. ;

- зустріч, надання правової інформації, консультації і роз`яснень із правових питань клієнту, узгодження правової позиції щодо рішення Краснопільської селищної ради Сумської області №463 від 28.05.2021р. в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку орієнтовною площею 0.0005га кадастровий номер - 5922355100:09:001:0135 - 1189,50 грн.;

- підготовка та подання адміністративного позову про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії... - 7137,00 грн.;

- фотокопіювання, транспортні витрати - 184,00 грн.

- ознайомлення з відзивом Краснопільської селищної ради , підготовка та подання відповіді на відзив у справі №480/6178/21 - 1189,50 грн.

Загальна вартість послуг адвоката складає 14458,00 грн.

Оцінивши надані представником позивача докази щодо витрат на оплату правничої допомоги, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають до задоволення частково, оскільки підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а тому не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.

Така послуга як "зустріч, надання правової інформації, консультації і роз`яснень із правових питань клієнту, узгодження правової позиції щодо рішення Краснопільської селищної ради Сумської області №463 від 28.05.2021р. в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку орієнтовною площею 0.0005га - 1189,50 грн." зазначена представником позивача двічі. Представник позивача надав до матеріалів справи (як на підтвердження надання відповідних послуг) копію скарги (а.с.16) щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: Краснопільська селищна територіальна громада, Краснопільського району, Сумської області, земельна ділянка 5922355100:09:001:0135 (бажане розташування згідно графічних матеріалів - додатку до клопотання), для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га від 14 червня 2021 р. - (вартість послуг адвоката - 2379,00 грн.). Однак, представником позивача не доведено факт подання (надсилання) даної скарги на адресу відповідача.

Водночас, судом враховано, що з даного предмету спору та мотивів, що приведені у адміністративному позові позивача, є аналогічні рішення, що спрощувало роботу адвоката при підготовці цього адміністративного позову.

Крім цього, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує відповідне клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу. Також, суд виходить з оцінки складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг). Враховуючи те, що для розгляду справи адвокат у судові засідання не з`являвся, оскільки справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надані послуги зводились виключно до надання послуги щодо підготовки позовної заяви та складання скарги, суд вважає розмір витрат позивача, пов`язаних з правничою допомогою неспівмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами.

Відтак, з огляду на рівень складності справи, її значення для позивача та обсяг наданих послуг, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача повинен становити 500,00 грн.

Також, судом встановлено, що при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. згідно квитанції від 1207.2021 (а.с. 10).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на сплату судового збору в розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Краснопільської селищної ради Сумської області про визнання рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, зобов`язання вчинити дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Краснопільської селищної ради Сумської області №463 від 28.05.2021 "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Краснопільської селищної ради" в ч а с т и н і надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,0005га ріллі, кадастровий номер 5922355100:09:001:0135.

Зобов`язати Краснопільську селищну раду Сумської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 21.04.2021р. щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою: Краснопільська селищна територіальна громада, Краснопільського району, Сумської області, земельна ділянка 5922355100:09:001:0135 (бажане місце розташування згідно графічних матеріалів - додатку до клопотання), для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2га.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Краснопільської селищної ради Сумської області (вул. Мезенівська, буд. 2, смт. Краснопілля, Краснопільський район, Сумська область, 42400, код ЄДРПОУ 04390104) витрати на сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 500,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець