Рішення № 100366962, 18.10.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2021 року справа №480/6914/21

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши у спрощеному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6914/21 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Комунального підприємства "Промислово-виробниче архітектурно-планувальне бюро" про стягнення податкового боргу та накладення арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Сумській області звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального підприємства "Промислово-виробниче архітектурно-планувальне бюро" в якій просить:

- стягнути податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 6570 грн 81 коп;

- накласти арешт на кошти КП «Проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро» які знаходяться на відкритих рахунках у банках: Сумська філія АТКБ "Приватбанк" р/р НОМЕР_1 (українська гривня); АКБ "Індустріал банк" р/р НОМЕР_2 (українська гривня); АКБ "Індустріал банк" р/р НОМЕР_3 (українська гривня).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг, який виник у зв`язку з несплатою податкового зобов`язання з податку на додану вартість. Відповідачу надсилалась податкова вимога, однак сума боргу залишилась несплаченою. Крім того, позивач просить накласти арешт на кошти Комунального підприємства "Промислово-виробниче архітектурно-планувальне бюро" в загальній сумі 6570 грн 81 коп, які знаходяться на відкритих рахунках у банку, оскільки відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо Комунального підприємства "Промислово-виробниче архітектурно-планувальне бюро" - відсутнє майно за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

Ухвалою суду провадження у даній справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу за адресою, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: пр-т Миру, 8, м. Конотоп, Сумська область, проте була повернута до суду із відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надійшло.

Згідно із ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Комунальне підприємство "Промислово-виробниче архітектурно-планувальне бюро" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Сумській області, як платник податків.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) до обов`язків платника податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.

Згідно із п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором і є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

Комунальне підприємство "Промислово-виробниче архітектурно-планувальне бюро" має податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) загальною сумою 6570,81 грн., в тому числі: 5862,88 грн. - штрафна санкція, 707,93грн. - пеня, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків та податковим розрахунком.

Контролюючим органом були проведені перевірки, за результатами яких складені акти перевірок.

На підставі актів, податкових органом були винесені податкові повідомлення -рішення:

- від 30.09.2020 №0022240410 на суму 1636,63 грн;

- від 04.09.2020 №0029985004 на суму 1020 грн;

- від 18.08.2020 №0028835004 на суму 1020 грн;

- від 08.05.2020 №0020125004 на суму 1020 грн; (враховуючи часткову сплату сума боргу складає 146,25 грн);

- від 12.06.2020 №0023945004 на суму 1020 грн;

- від 14.07.2020 №0026725004 на суму 1020 грн.

Враховуючи вимог ст. 129 Податкового кодексу України, відповідачу нарахована пеня в розмірі 707,93 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення є узгодженими, відтак грошове зобов`язання набуло статусу податкового боргу. Доказів оскарження чи скасування податкових повідомлень-рішень в установленому порядку матеріали справи не містять.

За приписами пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов`язання не сплаченого платником податку на встановлений строк набуває статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Згідно із ст. 59 ПК України, відповідачу на податкову адресу була направлена податкова вимога від 29.11.2019 № 110698-50 (а.с.22).

За приписами п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, на контролюючі органи покладено також обов`язок здійснювати за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абз. 1 п. 95.3 ст.95 ПК України).

Матеріалами справи підтверджуються, що обставина, яка зумовила звернення до суду із даним позовом, є виникнення податкового боргу. На момент розгляду справи, податковий борг відповідачем не сплачено, заборгованість перед бюджетом не погашена. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги щодо стягнення з відповідача податкового боргу є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про накладення арешту на кошти Комунального підприємства "Промислово-виробниче архітектурно-планувальне бюро" в загальній сумі 6570,81 грн, які знаходяться на відкритих рахунках, суд зазначає наступне.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми статті 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від його предмета.

Згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Водночас Податковим кодексом України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 16 квітня 2020 року по справі №804/7201/16 (адміністративне провадження №К/9901/32747/18).

Як на підтвердження наявності підстав для застосування арешту коштів Комунального підприємства "Промислово-виробниче архітектурно-планувальне бюро" позивачем надано суду Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідно до якого у Комунального підприємства "Промислово-виробниче архітектурно-планувальне бюро" відсутнє майно (а.с. 26).

Також відповідачем було надано суду акт від 22.07.2021, відповідно до якого, за місцем реєстрації Комунального підприємства "Промислово-виробниче архітектурно-планувальне бюро" встановлено відсутність майна, яке належить підприємству (а.с.27).

При цьому, матеріали адміністративної справи не містять жодних доказів на підтвердження відсутності у відповідача іншого майна (зокрема транспортного або промислового), на яке може бути накладено арешт. Також позивачем не було надано доказів, що ним було здійснено пошук всього майна відповідача та, що його балансова вартість є меншою суми податкового боргу.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про накладення арешту на кошти Комунального підприємства "Промислово-виробниче архітектурно-планувальне бюро" в загальній сумі 6570,81 грн, які знаходяться на відкритих рахунках у банках, є передчасними та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до Комунального підприємства "Промислово-виробниче архітектурно-планувальне бюро" про стягнення податкового боргу та накладення арешту - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Промислово-виробниче архітектурно-планувальне бюро» (код за ЄДРПОУ 21113106) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код податку 14010100) загальною сумою 6570 грн 81 коп. (шість тисяч п`ятсот сімдесят грн. 81 коп.) на р/р UА 748999980313050029000018530, ГУК Сум.обл/Конотопська МТГ, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар