Рішення № 100366678, 01.10.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2021 року м. Рівне №460/7307/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Харитонюк В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Павлюк І.А.,

відповідача: представники Маринич С.А., Семенюк А.С., Савчук М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Комерційного підприємства "Олімп" доРокитнівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, -В С Т А Н О В И В:

Комерційне підприємство "Олімп" (далі також – КП "Олімп", позивач) звернулося до суду з позовом до Рокитнівської селищної ради (далі також – відповідач), в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Рокитнівської селищної ради від 05.05.2021 №111 "Про визнання такими, що втратили чинність рішень виконавчого комітету Рокитнівської селищної ради".

Позовні вимоги мотивовані відсутністю у відповідача, передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування", повноважень на прийняття рішень стосовно скасування своїх попередніх рішень, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Позивач наголошував на тому, що ним затрачено значні кошти на облаштування торгових точок, а також на тому, що з 2012 року по 2021 рік відповідачем не заявлялося жодних претензій до КП "Олімп" щодо зайняття торгівельною діяльністю, попередні рішення Рокитнівської селищної ради про надання позивачеві дозволів на здійснення торгівлі в смт.Рокитне від 24.04.2012 №97 та від 27.11.2012 №233 не оскаржувались в судовому порядку та не визнавались нечинними. За наведеного, позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 22.06.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 25.08.2021 на 09:30 год.

17.08.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він висловив свої заперечення проти позову. Обґрунтовуючи свою позицію відповідач зазначав, що прийняття оспорюваного рішення належить до повноважень Рокитнівської селищної ради. Зауважував, що рішенням від 24.04.2012 №97 дозвіл на здійснення торгівлі надавався приватним підприємцям та безпосередньо не стосується КП "Олімп". При цьому, відповідно до вимог Земельного кодексу України забороняється передавати державне або комунальне майно в безоплатне користування або позичку. Користування земельними ділянками комунальної власності для здійснення господарської діяльності КП "Олімп" могло здійснювати лише на підставі договорів оренди, які не укладалися. Також зазначав, що здійснення торгівлі порушувало положення Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони. Наголошував, що оскаржуваним рішенням відповідач не скасовував попередніх своїх рішень, а визнав їх такими, що втратили чинність. Крім того, рішення, які втратили чинність, не були виконаними, адже містили безстрокові дозволи. Поряд з цим, відповідач зауважував про недоречність тверджень позивача про значні витрати на облаштування торгових точок, оскільки долучені позивачем документи підписані ще у 2008 та 2010 роках, тобто за декілька років до надання відповідних дозволів на торгівлю. Вказував на те, що КП "Олімп" не здійснює торгівлю відповідно до дозволів 2012 року, а лише надає земельні ділянки під торгівлю за плату іншим суб`єктам господарювання. Просив у задоволенні позову відмовити повністю (а.с.48-51).

Ухвалою суду від 25.08.2021 закрито підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 23.09.2021 на 09:30 год.

23.09.2021 розгляд справи відкладено до 01.10.2021 до 10:30 год.

У судовому засіданні, призначеному на 01.10.2021, представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечили з наведених у відзиві підстав. Просили повністю відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що у 2012 році виконавчим комітетом Рокитнівської селищної ради Рівненської області прийнято рішення щодо надання Комерційному підприємству "Олімп" дозволів на здійснення торгівлі в смт. Рокитне Рівненської області, а саме:

-рішення від 24.04.2012 № 97 "Про надання дозволу на здiйснення торгівлі групами промислових товарів приватними підприємцями на ділянці по вул. Партизанській", яким надано дозвіл на здійснення торгівлі групами промислових товарів приватними підприємцями на ділянці по вул. Партизанській, що межує з продовольчо-промисловим ринком "Олімп" (а.с.5);

-рішення від 27.11.2012 № 233 "Про надання дозволу КП "Олімп" на здiйснення торгівлі по вул. Жовтневій смт. Рокитне", яким надано дозвіл КП "Олімп" на здійснення торгівлі промисловими товарами по вул.Жовтневій, що межує з продовольчо-промисловим ринком, кожну п`ятницю (а.с.6).

Рішенням виконавчого комітету Рокитнівської селищної ради від 05.05.2021 №111 "Про визнання такими, що втратили чинність рішень виконавчого комітету Рокитнівської селищної ради" визнано таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Рокитнівської селищної ради від 27.11.2012 №233 "Про надання дозволу КП "Олімп" на здійснення торгівлі по вулиці Жовтневій в смт. Рокитне" та визнано таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Рокитнівської селищної ради від 24.04.2012 №97 "Про надання дозволу на здійснення торгівлі групами промислових товарів приватними підприємцями на ділянці по вул. Партизанській" (а.с.4).

Листами від 06.05.2021 та від 07.05.2021 позивач звернувся до Рокитнівської селищної ради із запереченнями щодо зміни чи скасування дозволів та з проханням надати пояснювальні записки та інші документи, які були підставою для прийняття виконавчим комітетом рішення (а.с.7, 8).

Листом від 19.05.2021 за вих.№1083 відповідач, у відповідь на звернення від 07.05.2021, зокрема, повідомив про те, що Рокитнівського селищною радою було прийнято рішення № 1921 від 22.10.2020 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення КП "Олімп" в смт. Рокитне по вул. Партизанська, 11", де фактично здійснюється господарська діяльність КП "Олімп". Тож з урахуванням викладеного та враховуючи види діяльності КП "Олімп" згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де основний вид діяльності: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна та додаткові; 80.10 Діяльність приватних охоронних служб; 93.19 Інша діяльність у сфері спорту; 17.11 Роздрібна торгівля неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, крім того рішення, що були визнані недійсними, надавали дозвіл на здійснення торгівлі по вулицях, що є землями загального користування та відповідно не можуть бути надані в оренду комерційним підприємством іншим особам, виконавчим комітетом Рокитнівської селищної ради не були порушені чи то зменшені права та повноваження КП "Олімп" (а.с.9-10).

Не погоджуючись із рішенням відповідача від 05.05.2021 №111 "Про визнання такими, що втратили чинність рішень виконавчого комітету Рокитнівської селищної ради" та вважаючи його протиправним, КП "Олімп" звернулося до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі – Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні") органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ст.25 вказаного Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, окрім іншого питання щодо скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (п.15 ч.1ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, зокрема, відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Окрім того, п.44 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено право сільської, селищної, міської ради встановлювати відповідно до законодавства правила з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 30 вказаного Закону передбачено, що до відання виконавчих органів (виконавчих комітетів) сільських, селищних, міських рад належить організація місцевих ринків, ярмарків, сприяння розвитку всіх форм торгівлі.

Тобто, відповідач у справі - є органом владних повноважень, який представляє міську громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження міського самоврядування, визначені Конституцією та законами України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі № 914/1092/18 виклала правові висновки, відповідно до яких спори щодо виконання суб`єктами владних повноважень функцій у сфері благоустрою є публічно-правовими й мають розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена також Верховним Судом у постанові від 04.03.2021 у справі №1.380.2019.002437.

Відповідно до ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Положенням ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни з будь-якого питання, що є компетенцією органу місцевого самоврядування, дано офіційне тлумачення в Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009.

В абзаці 3 пункту 3 цього Рішення зазначено, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу й самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно з абзацом 1 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України органи місцевого самоврядування приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють дію норм права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

В абзацах 6 та 7 пункту 4.1 Рішення Конституційний Суд України визначив, що системний аналіз наведених положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування. Це узгоджується із правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не визначено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше (абзац п`ятий пункту 3 мотивувальної частини вказаного Рішення).

Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Абзацами 5 та 6 пункту 5 зазначеного Рішення визначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Вказані висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.12.2020 у справі №821/546/17.

Разом з тим, в межах спірних правовідносин судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Рокитнівської селищної ради від 05.05.2021 №111 було визнано такими, що втратили чинність рішення виконавчого комітету Рокитнівської селищної ради від 24.04.2012 №97 та від 27.11.2012 №233, а не скасовано їх. Крім того, рішення, які втратили чинність, не були виконаними, адже містили безстрокові дозволи.

У відповідності до положень п.1.4. Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації (затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 №34/5) втрата чинності нормативно-правового акта (окремих його положень) – це припинення застосування акта на майбутнє; скасування нормативно-правового акта – це його визнання недійсним змоменту прийняття.

У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 судам, зокрема, також роз`яснено різницю між вказаними поняттями: - скасування акта застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта; - визнання акта нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності акта.

Аналогічне тлумачення міститься і в постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 520/12022/17.

За наведеного, суд дійшов висновку, що правове обґрунтування позову відсутністю повноважень на прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про скасування інших рішень є безпідставним, адже відповідач спірним рішенням визнавав рішення такими що втратили чинність на майбутнє, а не скасовував їх дію з моменту набрання ними чинності чи їх прийняття.

Крім того, судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Рокитнівської селищної ради від 24.04.2012 №97 надавався дозвіл на здійснення торгівлі групами промислових товарів приватними підприємцями по вулиці Партизанській, що межує з продовольчо-промисловим ринком "Олімп". Тобто, вказане рішення безпосередньо не стосується прав КП "Олімп".

Також не є спірним, що вулиці Жовтнева та Партизанська в смт. Рокитне, за видом цільового призначення належать до земель загального користування відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель (затверджено наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548).

Згідно з ч.2 ст.82 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" забороняється передавати державне або комунальне майно в безоплатне користування або позичку.

Користування такими земельними ділянками комунальної діяльності для здійснення господарської діяльності КП "Олімп" могло здійснювати лише на підставі договорів оренди.

Доказів укладення відповідних договорів матеріали справи не містять.

Також відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач здійснює наступні види діяльності: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); 80.10 Діяльність приватних охоронних служб; 93.19 Інша діяльність у сфері спорту; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Тобто, КП "Олімп" фактично не здійснює торгівлю відповідно до отриманих дозволів, а лише надає відповідні земельні ділянки під торгівлю за плату іншим суб`єктам господарювання (а.с.59-60).

За наведеного у сукупності суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення права КП "Олімп" на здійснення торгівлі порушені чи обмежені не були.

Також відповідачем доведено, а позивачем жодним чином не спростовано, що здійснення торгівлі згідно зазначених дозволів порушувало п.35 Єдиних Правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони від 30.03.1994 №198, згідно якого забороняється розміщувати малі архітектурні форми ближче ніж за 20 метрів до перехресть вулиць, на штучних спорудах. Надані ж дозволи КП "Олімп" на здійснення торгівлі промисловими товарами по вул. Жовтневій та Партизанській, що межують з продовольчо-промисловим ринком, стосуються безпосередньо перехресть вулиць (а.с.88-90).

Поряд з цим, суд зауважує, що долучені стороною позивача документи на підтвердження затрати значних коштів на облаштування торгових точок по вулиці Партизанській та Жовтневій у 2008 та 2010 роках не пов`язані із дозволами на здійснення торгівлі, оформленими у 2012 році.

Решта доводів та аргументів учасників справи судом не оцінюються, позаяк не впливають на правомірність оскаржуваного рішення, а тому не мають значення для правильного вирішення судового спору по суті та не спростовують встановлені судом обставини справи.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавчими актами України, не порушуючи прав позивача, а відтак вказане рішення відповідає критеріям правомірності і підстави для його скасування у суду відсутні.

З огляду на викладене, в задоволенні позовних вимог КП "Олімп" слід відмовити повністю.

Підстави для застосуванні положень ст.139 КАС України відсутні.

Повний текст рішення складений з урахуванням часу перебування головуючого судді у відпустці.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Комерційного підприємства "Олімп" (вул. Партизанська, 11/1, смт. Рокитне, Рівненська область, 34200, код ЄДРПОУ 30716887) до Рокитнівської селищної ради ( вул. Незалежності, 15, смт. Рокитне, Рокитнівський район, Рівненська область, 34200, код ЄДРПОУ 04387421) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 18 жовтня 2021 року

Суддя С.А. Борискін