
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5055/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
за участю: секретаря судового засідання - Ель Яагубі О.В.,
представника позивача - Удовікової І.М., представника відповідача - Євенко Н.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорольська кераміка" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
В С Т А Н О В И В:
20 травня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорольська кераміка" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0011800703 від 09.03.2021 року в частині визначення суми завищення від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за листопад 2020 року на суму 224 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні господарські операції з товариством з обмеженою відповідальністю "Керамітек" підтверджені первинними бухгалтерським документами, за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують право позивача на формування податкового кредиту. Господарські операції позивача у перевіряємий період мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, а тому формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість в квітні , жовтні 2020 року на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтуються на вимогах Податкового кодексу України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/5055/21. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження.
17.06.2021 року від Головного управління ДПС у Полтавській області до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував задоволення позовних вимог, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування відзиву зазначав, що в ході перевірки позивача встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю"Хорольська кераміка" здійснило операції з придбання послуг з модернізації та випробування обладнання, розробки паспорту на обладнання вентиляції сушильних камер та послуг з наладки, випробування обладнання та розробки паспорту на спецтранспорт пересування вагонеток печі в кількості 1 комплект, які в дійсності не надавалися ТОВ "Керамітек", а лише полягали в документальному їх оформленні, шляхом складання договорів, актів здачі - прийняття робіт (надання послуг), рахунків та інших документів) з метою ухилення від сплати податків та обов`язкових платежів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечував з підстав, зазначених у заявах по суті справи.
Заслухавши вступне слово учасників справи та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорольська кераміка" (код 34865238) зареєстровано як юридична особа 22.02.2007 року, номер запису 15801020000000359 /т. 2, а.с. 84/.
Видами діяльності ТОВ "Хорольська кераміка" є: 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткуваннями для добувної промисловості та будівництва (основний); 23.32 Виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.
У період з 20.01.2021 року по 26.01.2021 року ГУ ДПС у Полтавській області відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 13.01.2021 року № 13-П проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Хорольська кераміка" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами документальної позапланової виїзної перевірки "Хорольська кераміка" контролюючим органом 02.02.2021 року складений акт № 481/16-31-07-03-10/34865238, за висновками якого встановлено порушення платником податків: - п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198; п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого при декларуванні за листопад 2020 року завищено від`ємне значення з податку на додану вартість на суму 226128грн. /том 1, а.с. 19-46/.
На підставі висновків акту перевірки № 481/16-31-07-03-10/34865238 ГУ ДПС у Полтавській області 09 березня 2021 року складено податкове повідомлення - рішення № 0011800703, яким ТОВ "Хорольська кераміка" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2020 року в розмірі 226128 грн. /том 1, а.с.64/.
Позивач не погодився із податковим повідомленням - рішенням від 09 березня 2021 № 0011800703 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2020 року в сумі 224000 грн. та оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Суд зазначає, що предметом доказування в даній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит з податку на додану вартість; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит з податку на додану вартість.
Наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, укладених платником податку договорів.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За змістом ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Тому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За змістом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7 ст.201 ПК України).
Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник повинен мати податкові накладні (в електронному або паперовому вигляді), первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.
Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. N 996-XIV податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Таким чином, норми податкового законодавства пов`язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної. Однак, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.
Обов`язковою ж умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.
Із матеріалів справи судом встановлено, що 05.01.2020 року між ТОВ "Хорольська кераміка" (постачальник) та ТОВ "Технокераміка", Російська Федерація (покупець) укладений зовнішньоекономічний контракт № 01-05, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 06.03.2020 року /том 1, а.с. 89-95/.
Згідно контракту № 01-05 постачальник зобов`язується поставити у м. Кокшетау Республіки Казахстан та наладити технологічне обладнання для виробництва цегли: комплект обладнання вентиляції сушильних камер згідно специфікації № 1, а покупець прийняти і оплатити товар.
01.06.2020 року між ТОВ "Хорольська кераміка" (постачальник) та ТОВ "Технокераміка", Російська Федерація (покупець) укладений зовнішньоекономічний контракт № 01-06, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 21.08.2020 року та додаткової угоди № 2 від 15.09.2020 року.
Згідно контракту № 01-06 постачальник зобов`язується поставити у м. Кокшетау Республіки Казахстан технологічне обладнання для виробництва цегли: спеціальний транспорт пересування вагонеток печі згідно специфікації № 1, а покупець прийняти та оплатити товар /том 1, а.с. 157-162/.
Виконання контрактів № 01-05, № 01-06 ТОВ "Хорольська кераміка" поділено на наступні етапи: 1. Проектування обладнання (комплект розрахунків, графічних креслень та інженерних рішень, призначений для визначення оптимального функціонування обладнання; 2. Придбання складових частин комплекту обладнання вентиляції сушар і комплекту обладнання спецтранспорту печі; 3. Налагоджування, випробування та паспортизація обладнання та подальша поставка обладнання у м. Кокшетау Республіки Казахстан.
Для виконання третього етапу між ТОВ "Хорольська кераміка" (замовник) та ТОВ "Керамітек" (виконавець) 05.03.2020 року укладений договір № 05-03 на здійснення випробування обладнання та розробку паспорта системи вентиляції сушильних камер; сума договору 240000,00 грн. з ПДВ./том 1, а.с. 109-113/.
Також, між ТОВ "Хорольська кераміка" (замовник) та ТОВ "Керамітек" (виконавець) 27.07.2020 року укладений договір № 27-07 на виконання випробування обладнання спецтранспорту печі; сума договору 1104 000,00 грн. /том 1, ас.с. 179-184/.
На підтвердження виконання умов договорів № 05-03, № 27-07 позивач надав суду копії актів виконаних робіт № 1 від 27.04.2020 року, № 1 від 16.10.2020 року /том 1, а.с. 114, 185 /
За фактом першої події дати отримання платником податку послуг ТОВ "Керамітек" виписані податкові накладні /том 2, а.с. 207-212/.
Суми ПДВ за податковими накладними включені позивачем до складу податкового кредиту звітних періодів.
Дослідивши копії податкових накладних, суд встановив, що їх оформлено у відповідності до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.
Зауваження відповідача щодо змісту та форми податкових накладних в акті перевірки та заявах по суті справи відсутні.
Також, контролюючим органом не спростовано того, що на момент складення згаданих вище податкових накладних контрагент позивача мав статус платника податку на додану вартість та був зареєстрований як юридична особа у встановленому законодавством порядку.
Надані суду податкові накладні та акти виконаних робіт підтверджують факт придбання позивачем у ТОВ "Керамітек" робіт та їх виконання, а тому є підставою для віднесення спірних сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідного періоду.
Реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Керамітек" підтверджена первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, роботи придбано з метою використано у господарській діяльності позивача для реалізації обладнання за контрактами № 01-05, № 01-06.
Враховуючи викладені обставини, з наданих позивачем первинних документів встановлено, що діяльність позивача відповідає умовам укладених договорів на виконання робіт, свідчить про наявність господарських цілей при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.
Суд зазначає, що у наданих позивачем до матеріалів справи документах наявні необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, відсутність яких спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Суд відхиляє доводи представника відповідача про невідповідність дат проведення випробувань і складання актів виконаних робіт, як підставу для їх неврахування, оскільки пояснюється виконанням робіт з консервації і упаковки обладнання, які входили в комплекс робіт з випробування, на наступний день після складення акту виконаних робіт.
Крім того, протоколи випробування є внутрішніми документами ТОВ "Керамітек", які не підлягають бухгалтерському та податковому обліку у ТОВ "Хорольська кераміка".
З приводу висновків акту перевірки про те, що ОСОБА_1 є засновником ТОВ "Керамітек" та одним із засновників ТОВ "Хорольська кераміка" суд зазначає, що відповідно до ст. 39 Податкового кодексу України у випадку встановлення факту пов`язаності осіб наслідком для господарської операції є застосування до неї звичайних цін.
У даному випадку факту заниження або завищення звичайних цін при здійсненні господарських операцій між ТОВ "Керамітек" та ТОВ "Хорольська кераміка" відповідачем не було встановлено.
Таким чином, на підставі наведених доказів, суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентом фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та іншими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняють реальні зміни майнового стану підприємства, що підтверджує наявність руху його активів.
Крім того, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного знаходження його за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальником правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.
Зважаючи на підтвердження позивачем фактів отримання робіт та використання у власній господарській діяльності, суд вважає доведеною реальність спірних господарських операцій.
Відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення спірних господарських операцій. Зокрема, не надано доказів, що підтверджували б невідповідність змісту угод дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчили про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об`єкта оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновок фіскального органу про порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198; п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України здійснено при помилковому розумінні норм діючого законодавства України та фактичних обставин справи.
З огляду на зазначене, податковий кредит за спірний період позивачем сформовано на підставі виписаних ТОВ "Керамітек" податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування, не довів правомірності власного рішення, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Хорольська кераміка" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорольська кераміка" (вул. Петро-Павлівська, 62, м. Хорол, Полтавська область, 37800; код ЄДРПОУ 34865238) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 0011800703 від 09.03.2021 року в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 224 000,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ ВП 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорольська кераміка" (вул. Петро-Павлівська, 62, м. Хорол, Полтавська область, 37800; код ЄДРПОУ 34865238) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3360,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 18 жовтня 2021 року.
Головуючий суддя А.Б. Головко
Судове рішення № 100366589, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 05.10.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 440/5055/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: