Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 червня 2010 р. № 2-а- 4370/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бабаєва А.І.
при секретарі судового засідання Свіргун О.О.
за участі представника позивача Лещенко Н.О. (довіреність № 07-1912/2157 від 23.12.2009 року)
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Східного казенного підприємства пробірного контролю про стягнення адміністративно-господарської санкції, -
В С Т А Н О В И В:
16 квітня 2010 року Харківське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до Східного казенного підприємства пробірного контролю, в якому просить стягнути з останнього на його користь адміністративно - господарські санкції за незайняті робочі місця, призначених для працевлаштування інвалідів у сумі 106388,37 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (в редакції від 06.10.2005 року Закон № 2960), для підприємств, установ, організацій у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Вказує, що статтею 20 Закону встановлено обов'язок для підприємств, установ, організацій у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова численність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю. Таким чином, за 3 робочих місця, відповідач, на думку позивача, повинен був до 15.04.2010 року самостійно сплатити санкції у розмірі 106388,37 грн.
В судове засідання представник позивача прибула, просила задовольнити позов.
Відповідач проти задоволення позову заперечував та зазначив, що подавав до Харківського міського центру зайнятості звіти форми 3-ПН.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав клопотання про слухання справи за відсутності представника.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Підприємства, установи і організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 “Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 70від 31.01.2007 р. інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Згідно ч. 3 ст. 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Наведене свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Разом з тим, на підприємство хоч і не покладається обов'язок працевлаштовувати інвалідів, але покладається обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.
Згідно форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2009 рік, що надавався відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємця у 2009 році становила 86 осіб, з них середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників на підприємстві становить 1 особа, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” становить 3 особи, що відповідає вимогам законодавства. Фактично у відповідача протягом 2009 року працював 1 інвалід, про що зазначено у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік (а.с 7).
Наказом Державного комітету статистики №420 від 19.12.05 р. затверджена форма статистичної звітності №3-ПН „Звіт про наявність вакансій”, яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.
Відповідачем надано суду, копії звітів форми № 3-ПН за 12 місяців 2009 року в яких Східне казенне підприємство пробірного контролю звітує про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Суд зазначає, що у Звітах форми № 3-ПН наданих відповідачем до Харківського міського центру зайнятості відсутня інформація щодо кількості вакансій.
Викладене свідчить про не виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів".
Згідно ч.1 ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
Відповідно до ч. 1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для пропущення господарського правопорушення.
Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Таким чином, у Східного казенного підприємства пробірного контролю утворилась заборгованість перед Харківським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів у сумі 106388,37 грн., яка до теперішнього часу не сплачена та на думку суду підлягає стягненню, як законна та обґрунтована.
На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Східного казенного підприємства пробірного контролю про стягнення адміністративно-господарської санкції - задовольнити.
Стягнути з Східного казенного підприємства пробірного контролю (юридична адреса: 61037, м. Харків, вул. Сумська, 11, код ЄДРПОУ: 02251060, р/р 26006000123507 в філії ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" м. Харків, МФО 351618) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (юридична адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 1 підїзд, кім.16, код ЄДРПОУ: 14070760, р/р31219230700003 в УДК у Дзержинському районі м. Харкова, МФО 851011) адміністративно-господарські санкції у розмірі 106388 (сто шість тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 37 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі зави про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Бабаєв А.І.
Повний текст постанови виготовлений 21.06.2010 року.
Судове рішення № 10036654, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 17.06.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 4370/10/2070. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: