Рішення № 100366432, 05.10.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/4062/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гринько М.О.,

представника позивача - Фесенко Ю.О.,

представника відповідача - Шимки М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

22 квітня 2021 року позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач; ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - відповідач; ГУ ДПС у Полтавській області), у якій з урахуванням уточненої позовної заяви /а.с. 150-152/, просить: визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління ДПС у Полтавській області щодо проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 04.11.2020 №00010110705 про застосування штрафних санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньої економічної діяльності у сумі 47182 грн. 02 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 04.11.2020 №00010110705 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 47182,02 грн. протиправне та підлягає скасуванню, оскільки це рішення прийняте за результатами незаконної перевірки, проведеної за відсутності підстав для проведення такої фактичної перевірки та з порушенням порядку її проведення. У позивача відсутній склад податкового правопорушення для притягнення його до визначеного у податковому повідомленні-рішенні виду відповідальності у вигляді штрафу. Вказує, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не враховано, що станом на 08.09.2020 позивач не здійснювала господарську діяльність за адресою АДРЕСА_1 та станом на 08.09.2020 позивач був зареєстрований як платник податків всього декілька днів, з яких жодного дня не здійснював господарську діяльність.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4062/21, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 10:30 15 червня 2021 року, витребувано докази.

04 червня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 63-65/, у якому представник ГУ ДПС у Полтавській області просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що фактична перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 проведена на підставах визначених пп. 80.2.2, 80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПК України у зв`язку з наявністю інформації, яка свідчить про порушення платником податків законодавства та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, про що зазначено в наказі Головного управління ДПС у Полтавській області про проведення фактичної перевірки суб`єкта господарювання №1366 від 08.09.2020. У відповідності до Податкового кодексу України, перед початком перевірки представнику підприємства пред`явлено службові посвідчення, вручено копію наказу та направлень на перевірку. Фактичною перевіркою встановлено, що у порушення вимог ч. 55 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 здійснювалося зберігання алкогольних напоїв (пива та елю в асортименті) в місцях зберігання алкогольних напоїв, не внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру. Вказує, що згідно з описом залишку товарів у приміщенні магазину знаходилося 30 пивних кег з елем та пивом на загальну суму 47182,02 грн. за цінами реалізації.

Ухвалою суду від 15 червня 2021 року продовжено строк підготовчого у справі на тридцять календарних днів, клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання задоволено та підготовче засідання відкладено до 10:30 10 серпня 2021 року.

Ухвалами суду від 10 серпня 2021 року витребувано докази від відповідача та встановлено строк для їх надання до суду, клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання задоволено та підготовче засідання відкладено до 14:00 19 серпня 2021 року.

Ухвалами суду від 19 серпня 2021 року повторно витребувано докази від відповідача та встановлено строк для їх надання до суду, клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання задоволено та підготовче засідання відкладено до 12:00 31 серпня 2021 року.

31 серпня 2021 року представником позивача подано до суду додаткові пояснення та уточнення позовних вимог /а.с. 150-152/.

Ухвалами суду від 31 серпня 2021 року прийнято до розгляду та приєднано до матеріалів справи додаткові пояснення та уточнення позовних вимог, які надійшли до суду 31.08.2021 /а.с. 150-152/, витребувано докази від сторін та встановлено строк для їх надання до суду, на підставі пункту 4 частини 6 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено перерву в підготовчому засіданні до 14:00 09 вересня 2021 року.

Ухвалами суду від 09 вересня 2021 року витребувано докази від сторін та встановлено строк для їх надання до суду, на підставі пункту 4 частини 6 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено перерву в підготовчому засіданні до 09:00 16 вересня 2021 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року клопотання представника позивача про виклик для допиту в якості свідків задоволено частково. Викликано в судове засідання для допиту в якості свідка ОСОБА_2 . В іншій частині клопотання представника позивача про виклик для допиту в якості свідків - відмовлено. Встановлено наступний порядок з`ясування обставин справи та дослідження доказів під час розгляду справи по суті: допит свідка ОСОБА_2 ; дослідження письмових доказів. Закрито підготовче провадження та призначено справу №440/4062/21 до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10:00 05 жовтня 2021 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, показання свідка ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 28.08.2020 з місцезнаходженням: АДРЕСА_2 , основним видом економічної діяльності позивача є 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, позивач взятий на облік як платник податків у Головному управлінні ДПС у Полтавській області ДПІ у м. Полтаві 31.08.2020, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /том 1 а.с. 209/.

02.09.2020 Головним управлінням ДПС у Полтавській області щодо ФОП ОСОБА_1 видано реєстраційне посвідчення № НОМЕР_1 щодо реєстрації РРО DATCS FP-320 фіскальний номер 3000835566 за магазином « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується реєстраційним посвідченням форми №3-РРО від 02.09.2020 №84309 /а.с. 232/.

08.09.2020, тобто через 8 календарних днів з дня взяття позивача на податковий облік у контролюючому органі, начальником Головного управління ДПС у Полтавській області О.Лавровим на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, п. 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, наявності ліцензій, свідоцтв прийнято наказ №1366 "Про проведення фактичної перевірки", яким наказано провести з 08.09.2020 фактичну перевірку тривалістю 10 діб платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за місцем фактичного провадження діяльності: магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за період з 02.09.2020 по дату закінчення перевірки у порядку, встановленому Податковим кодексом України /а.с. 78/.

08.09.2020 посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області складено акт №1335/16-31-05-05 відмови від підписання направлень на перевірку №1382, 1381 від 08.09.2020 /а.с. 118/, у якому зафіксовано, що після ознайомлення з направленнями на перевірку №1381, 1382 від 08.09.2020 представник платника податків ОСОБА_2 , особа, що проводить розрахунки в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_1 , відмовився від підписання (ознайомлення) з направленнями.

У термін з 08.09.2020 до 14.09.2020 посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області проведено фактичну перевірку у присутності ОСОБА_2 , за результатами якої складено акт про результати фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), від 14.09.2020 реєстраційний номер 0295/16/31/РРО/ НОМЕР_3 (акт зареєстровано 15.09.2020) /а.с. 120-121/.

В акті перевірки від 14.09.2020 реєстраційний номер 0295/16/31/РРО/ НОМЕР_3 зазначено, що під час перевірки встановлено порушення, зокрема, ч. 55 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (зі змінами та доповненнями).

Зокрема, у акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено факт зберігання алкогольних напоїв - пива та елю в асортименті у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, а саме в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ФОП ОСОБА_1 , згідно опису залишків товару в приміщенні магазину знаходяться кеги з пивом та елем на загальну суму 47182,02 грн за цінами реалізації, під час проведення перевірки в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на місці проведення розрахункових операцій знаходиться реєстратор розрахункових операцій (РРО) DATCS FP-320, заводський номер АТ 402014685, фіскальний номер 3000835566, який знаходиться у вимкненому стані та зареєстрований за ФОП ОСОБА_1 для використання в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 121/.

В якості додатку до акту фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області складено опис залишку товару на 08 вересня 2020 року на загальну суму 47182,02 грн. /а.с. 122/, у якому зазначено про те, що цей опис складено у присутності свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 /а.с. 122/.

На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, постановленою, в тому числі, з метою вирішення клопотання представника позивача про виклик для допиту свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_3 /а.с. 160-162/, представник відповідача надав суду письмові пояснення, у яких зазначив, що відповідачу ГУ ДПС у Полтавській області невідома інформація щодо місця проживання, перебування та місця роботи ОСОБА_5 та ОСОБА_3 /зворот а.с. 182/.

14.09.2020 посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області складено акт №1375/16-31-05-05 відмови від підписання (ознайомлення) з актом фактичної перевірки /а.с. 119/, у якому зафіксовано, що після ознайомлення з актом фактичної перевірки бланк №002608 від 14 вересня 2020 року платник податків ФОП ОСОБА_1 відмовилась від підписання (ознайомлення) з актом фактичної перевірки .

Примірник акту перевірки від 14.09.2020 реєстраційний номер 0295/16/31/РРО/ НОМЕР_3 направлено контролюючим органом на адресу позивача разом із супровідним листом від 15.09.2020 №ФОП/1/6499/16-31-05-11 /а.с. 72/ та повернуто до ГУ ДПС у Полтавській області поштовою організацією із зазначенням причин для його повернення «за закінченням встановленого строку зберігання» /а.с. 73-74/.

16.11.2020 на підставі акту фактичної перевірки від 14 вересня 2020 року №0295/16/31/РРО/ НОМЕР_3 ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення №00010110705, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за порушення частини 55 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 47182,02 грн. /а.с. 75, 123/.

Вказане податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 04 листопада 2020 року №00010110705 отримано позивачем 19.11.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с. 77/.

Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Полтавській області від 04 листопада 2020 року №00010110705, а також з діями Головного управління ДПС у Полтавській області щодо проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинах та відповідним доводам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).

Відповідно до п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно підпункту 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Відповідно до підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункт 75.1 статті 75 ПК України).

За приписами пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Порядок проведення фактичних перевірок, в тому числі й підстав їх призначення, регламентовано статтею 80 ПК України.

Так, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених підпунктами 80.2.1 - 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Як встановлено судом зі змісту наказу Головного управління ДПС у Полтавській області від 15.09.2020 №1490 "Про проведення фактичної перевірки" підставою до призначення фактичної перевірки у ньому наведено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. У наказі зазначено, що перевірка проводитиметься з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, наявності ліцензій, свідоцтв.

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Аналізуючи зміст наказу Головного управління ДПС у Полтавській області від 08.09.2020 №1490 "Про проведення фактичної перевірки" суд дійшов висновку, що у ньому відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, окрім як на норму, що регулює питання призначення перевірки, - підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України; у наказі не відображено, в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів були встановлені факти про порушення вимог законодавства.

Наведене, на переконання суду, свідчить про відсутність дійсних, фактичних підстав для прийняття наказу та необхідності здійснення податкового контролю за діяльністю фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у формі фактичної перевірки.

Таким чином, відповідач не довів наявності підстав у розумінні підпункту 80.2.5 пункту 8.2 статті 80 ПК України для проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

При виборі й застосуванні норми матеріального права до спірних правовідносин судом враховано висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2021 року у справі № 120/1431/20-а, від 18 травня 2018 року у справі №813/3977/16, від 08 вересня 2020 року у справі №640/21536/19, від 19 листопада 2020 року у справі №160/7971/19, від 17 грудня 2020 року у справі №520/12028/18, як це передбачено частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки висновки щодо застосування норм права, що викладені в постанові Верховного Суду від 16 вересня 2021 року у справі № 120/1431/20-а, є більш пізніми за висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 12 серпня 2021 року №140/14625/20, на які посилається податковий орган, врахуванню підлягає саме більш пізній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права, що викладений у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2021 року у справі №120/1431/20-а.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не було вручено посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області перед початковим фактичної перевірки 08.09.2020 направлень на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та не пред`явлено службових посвідчень осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Під час проведення фактичної перевірки 08.09.2020 позивач взагалі була відсутня за адресою, за якою проводилася фактична перевірка.

Разом з тим, 08.09.2020 посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області проведено фактичну перевірку у присутності ОСОБА_2 , про що зазначено у акті від 14.09.2020 реєстраційний номер 0295/16/31/РРО/ НОМЕР_3 (акт зареєстровано 15.09.2020) /а.с. 120-121/.

08.09.2020 посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області складено акт №1335/16-31-05-05 відмови від підписання направлень на перевірку №1382, 1381 від 08.09.2020 /а.с. 118/, у якому зафіксовано, що після ознайомлення з направленнями на перевірку №1381, 1382 від 08.09.2020 представник платника податків ОСОБА_2 , особа, що проводить розрахунки в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_1 , відмовився від підписання (ознайомлення) з направленнями.

Однак, свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні 05 жовтня 2021 року надав показання, за змістом яких він у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 не перебував та 08.09.2020 працював у іншої особи ФОП ОСОБА_6 . Свідок також показав, що опис залишків товарів перевіряючі здійснювали за програмою 1С на комп`ютері, фактично товар не переважували.

З акту фактичної перевірки від 14 вересня 2020 року реєстраційний номер 0295/16/31/РРО/ НОМЕР_3 вбачається, що він містить помилкові відомості про дату народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 120/ замість 31.10.1996 /а.с. 221/, а також містить помилкові відомості про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 /а.с. 120, 231а/.

Відповідачем не надано жодних доказів того, що ОСОБА_2 був уповноважений ФОП ОСОБА_1 на представлення її інтересів під час проведення фактичної перевірки або був особою, яка здійснювала розрахункові операції на реєстраторі розрахункових операцій (РРО) DATCS FP-320, фіскальний номер 3000835566, що був зареєстрований за ФОП ОСОБА_1 .

Натомість, в акті перевірки від 14.09.2020 реєстраційний номер 0295/16/31/РРО/ НОМЕР_3 зафіксовано, що під час проведення перевірки в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на місці проведення розрахункових операцій знаходиться реєстратор розрахункових операцій (РРО) DATCS FP-320, заводський номер АТ 402014685, фіскальний номер 3000835566, який знаходиться у вимкненому стані та зареєстрований за ФОП ОСОБА_1 для використання в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 121/.

Таким чином, посадові особи ГУ ДПС у Полтавській області у порушення вимог пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України приступили до проведення фактичної перевірки не пред`явивши платнику податків - ФОП ОСОБА_1 або його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки, а ОСОБА_2 не перебував у трудових відносинах з позивачем, а працював 08.09.2020 у іншої особи, та не здійснював розрахункових операцій на реєстраторі розрахункових операцій (РРО) DATCS FP-320, фіскальний номер 3000835566, що був зареєстрований за ФОП ОСОБА_1 .

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії Головного управління ДПС у Полтавській області щодо проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , оформленої актом від 14 вересня 2020 року реєстраційний номер 0295/16/31/РРО/ НОМЕР_3 , вчинені з порушенням вимог статей 80, 81 Податкового кодексу України.

Підпунктом 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Як зазначено у пункті 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.8 статті 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами. Тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме: спочатку провести податкову перевірку.

Нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 16 лютого 2016 року (справа № 826/12651/14), від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14) та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2018 року (справа № 1570/7146/12), від 24 жовтня 2018 року (справа № 808/1746/15) та від 04 лютого 2019 року (справа № 807/242/14).

У постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Таким чином, порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої, а у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до абзацу першого преамбули Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) в редакції Закону України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Частиною 55 статті 15 Закону № 481/95-ВР (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством (ч. 1 ст. 17 Закону України №481/95-ВР).

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень. (ч. 2 ст. 17 Закону України №481/95-ВР).

В акті перевірки від 14.09.2020 реєстраційний номер 0295/16/31/РРО/3454103223 зазначено, що під час перевірки встановлено порушення, зокрема, ч. 55 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (зі змінами та доповненнями). Зокрема, у акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено факт зберігання алкогольних напоїв - пива та елю в асортименті у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, а саме в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ФОП ОСОБА_1 , згідно опису залишків товару в приміщенні магазину знаходяться кеги з пивом та елем на загальну суму 47182,02 грн за цінами реалізації.

При цьому, суд звертає увагу на той факт, що договір суборенди №8, укладений між ФОП ОСОБА_7 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (суборендар), за умовами якого орендодавець передає, а суборендар приймає в тимчасове володіння та користування торгівельний павільйон, площею 32,3 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , - 14 вересня 2020 року /а.с. 155-156/, а саме приміщення передано позивачу по акту прийому-передачі приміщення, складеному 16 вересня 2020 року (додаток № 1 до договору №8 від 14.09.2020) /а.с. 196/.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів (у тому числі, первинних документів бухгалтерського обліку, тощо) на підтвердження того, що алкогольні напої - пиво та ель в асортименті, що вказані у доданку до акту - описі залишку товару на 08.09.2020 на загальну суму 47182,02 грн. як такі, що перебували станом на 08.09.2020 за місцем проведення фактичної перевірки /а.с. 122/, були придбані та належали саме ФОП ОСОБА_1 , а не іншій особі чи суб`єкту господарювання.

Підсумовуючи все вищевикладене, зважаючи на частину 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДПС у Полтавській області не доведено факту порушення позивачем частини 55 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", за яке до позивача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 47182,02 грн.

Зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 04 листопада 2020 року №00010110705, прийняте Головним управлінням ДПС у Полтавській області не на підставі, що визначені Конституцією та законами України, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Враховуючи вищевикладене, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Полтавській області щодо проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , оформленої актом від 14 вересня 2020 року реєстраційний номер 0295/16/31/РРО/ НОМЕР_3 , та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 04 листопада 2020 року №00010110705.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Таким чином, адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 обґрунтований та підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом у цій справі позивачем сплачено судовий збір у сумі 3178 грн., що підтверджується платіжними документами /а.с. 16, 54/ та виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України / а.с. 32, 56/.

Таким чином, при задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3178 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Полтавській області щодо проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , оформленої актом від 14 вересня 2020 року реєстраційний номер 0295/16/31/РРО/ НОМЕР_3 .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 04 листопада 2020 року №00010110705.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3178 грн. (три тисячі сто сімдесят вісім гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18 жовтня 2021 року.

Суддя С.С. Сич